• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЛЕКЦІЯ 1

Джерела додаткової інформації

Методи виконання апроксимації та прогнозування в Microsoft Excel.

Створення графіків та діаграм в Microsoft Excel.

Висновки

Встановити параметри в діалоговому вікні Регресия.

· У даній лекції висвітлено такі питання:

Тема: Текстова задача. Функції задачі в початковому навчанні математики

м. Берислав,

2012 р.

Тема лекції: Текстова задача. Функції задачі в початковому навчанні математики

Знати:

­ поняття «задача», «проста задача», «складена задача»;

­ терміни: умова задачі, запитання задачі, відповідь, розв’язання задачі, дане число, шукане число;

­ функції задачі;

­ етапи роботи над задачею.

Вміти:

­ виділяти у тексті задачі умову і запитання;

­ розв’язувати прості і складені задачі;

­ обґрунтовувати вибір дії розв’язання задачі;

­ записувати розв’язання задачі прикладами і виразом;

­ складати задачі за таблицями, малюнками, схемами, за даним прикладом, на задану дію, за даним рівнянням;

­ формувати у студентів поняття про відношення, вміння порівнювати величини;

­ пов’язувати відношення з арифметичними діями під час розв’язування задач.

Тип лекції: тематична

Ключові поняття: задача, проста задача, складена задача, умова задачі, запитання задачі, відповідь, розв’язання задачі, складові процесу розв’язання задачі.

План

1. Роль і місце задач у початковому курсі математики

2. Функції текстових задач в початковому навчанні математики

3. Арифметична задача. Види задач

4. Складові процесу розв’язування задач (етапи роботи над задачею)

Основна література

1. Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. посібник. – 3-є вид., перероб. і доп. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – С. 224 – 236.

2. Король Я.А., Романишин І.Я. Математика. Методика роботи над текстовими задачами. 1 клас. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 68 с.

3. Король Я.А., Романишин І.Я. Математика. Методика роботи над текстовими задачами. 4 клас. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 184 с.

4. Романишин І.Я. Математика. Методика роботи над текстовими задачами. 2 клас. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 152 с.

5. Романи шин І.Я. Математика. Методика роботи над текстовими задачами. 3 клас. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 198 с.

Додаткова література

1. Богданович М.В. Математика: Підручник для 1 кл. – К.: Освіта, 2002. – 128 с.
2. Богданович М.В. Математика: Підручник для 2 кл. – К.: Освіта, 2002. – 160 с
3. Богданович М.В. Математика: Підручник для 3 кл. – К.: Освіта, 2003. – 160 с.
4. Богданович М.В. Математика: Підручник для 4 кл. – К.: Освіта, 2005. – 159 с.

Структура лекції

1. Вступна частина:

Оголошення теми, мети і завдань лекції.

Ознайомлення з планом лекції, основною та додатковою літературою.

2. Виклад лекційного матеріалу (згідно плану та вимог до лекції).

І. Роль і місце задач у початковому курсі математики

Застосовувати математичні методи і знання після закінчення школи будуть усі. Тому вже в процесі вивчення математика має виступати перед учнями не тільки як система логічних правил і дедуктивних доведень, а й як метод пізнання, засіб розв’язування питань практичного характеру. Істотне значення для виконання цих завдань мають зміст і методика навчання учнів початкової школи розв’язувати задачі.

На формування і розвиток умінь молодших школярів розв’язувати задачі відводиться 40 – 50 % часу, передбаченого на вивчення математики.

Для ознайомлення з новим видом задач, а також для розвитку вмінь учнів розв’язувати задачі певного виду відводяться окремі уроки. На уроках, де вивчається новий арифметичний матеріал, розв’язуванню задач відводиться 15 – 20 хв.

Урок на ознайомлення із задачами нового виду структурно ближчий до комбінованого. Відрізняється від комбінованого уроку тим, що кожна його складова частина підпорядкована головній меті – ознайомленню із задачами нового виду.

Урок присвячений розвитку вмінь розв’язувати задачі також є комбінований, але він підпорядкований вимогам узагальнення і систематизації знань учнів, про задачі чи механізми їх розв’язування.

Розв’язуються задачі певного виду або з’ясовуються зв’язки між ними. На таких уроках основна увага приділяється творчій роботі над задачами. Якщо на уроці опрацьовується новий арифметичний матеріал, розв’язування задач може супроводжувати цей процес або використовуватись як окремий вид роботи. Розв’язування задач має місце на кожному уроці.

ІІ. Функції текстових задач

Задачі у початковому курсі математики з одного боку становлять специфічний розділ програми, матеріал якого учні повинні засвоїти, а з іншого – є дидактичним засобом навчання, виховання і розвитку школярів. Отже, задачі мають як навчальні, так і виховні та розвивальні функції.

1. Навчальні функції задач спрямовані на формування системи матема­тичних знань, умінь і навичок на різних етапах її засвоєння. Початкове розкриття змісту арифметичних дій здійснюється за допомогою відповідних операцій над предметними множинами. Засобом переходу від операцій над множинами предметів до дій над натуральними числами є задачі. Розв'язуючи задачі, учні спираються на уявлення про предмети, що згадуються в умові, але оперують уже числами.

Текстові задачі, що відображають конкретні життєві ситуації, використо­вуються для ознайомлення школярів з певними математичними поняттями та закономірностями, для з’ясування взаємозв’язків між словом і символом. У деяких випадках формування теоретичних знань через задачі може бути організоване у вигляді проблемної форми навчання.

Навчальні функції задач виявляються також у здійсненні принципу політехнізації та в процесі контролю знань і математичного розвитку учнів. Самостійне розв'язування ними задач ,як засіб оберненого зв'язку (учень – учитель) дає змогу виявляти вміння правильно вибирати і виконувати арифметичні дії, робити висновок про розвиток мислення школярів.

2. Виховні функції задач допомагають пов'язати навчання з життям, ознайомити учнів з пізнавально важливими фактами, виховують у дітей свідоме ставлення до навчання, любов до Батьківщини, бажання зробити власний внесок у загальну справу. Внутрішня краса самої математики, оригінальність прийомів розв'язування задач збуджують у дітей естетичні почуття.

3. Розвивальними вважають функції задач, спрямовані на формування в учнів науково-теоретичного, зокрема функціонального, стилю мислення, на оволодіння ними прийомами розумової діяльності. У процесі розв'язування задач діти виконують різні розумові операції (аналіз, синтез, конкретизація й абстрагування, порівняння, узагальнення), висловлюють судження і міркування.

У початкових класах переважно розглядають так звані сюжетні задачі, в яких описується кількісний бік якихось явищ, а знаходження невідомого зводиться до виконання певних арифметичних дій. В умові сюжетних задач подаються значення величин і деякі залежності (відношення) між цими значеннями, причому ці залежності мають певні числові характеристики.

ІІІ. Арифметична задача. Види задач

У навколишньому житті виникає безліч таких життєвих ситуацій, які пов’язані з числами і потребують виконання арифметичних дій.

Задача – це життєва ситуація, виражена за допомогою логічних зв’язків і кількісних співвідношень реального світу, в якій стоїть вимога дати відповідь на питання.

Задача складається з:

­ умови;

­ запитання (яке може бути на початку тексту, всередині або в кінці).

В умові вказані зв’язки між величинами даними і шуканими. Ці зв’язки визначають вибір дій.

Запитання визначає яке число є шуканим.

Наприклад:

Задача: Першого дня турист пройшов 24 км, що становить четверту частину усього шляху. Який увесь шлях туриста?

Умова задачі: Першого дня турист пройшов 24 км, що становить четверту частину усього шляху.

Запитання задачі: Який увесь шлях туриста?

Розв’язати задачу – це значить встановити логічні зв’язки між даними і шуканими, задані умовою задачі, та визначити, які дії треба виконати, щоб дати відповідь на запитання задачі.

Усі арифметичні задачі за кількістю дій, які треба виконати, щоб їх розв’язати поділяють на прості і складені.

Проста задача– задача для розв’язання якої треба виконати одну арифметичну дію.

Складена задача– задача для розв’язання якої треба виконати дві чи більше пов’язаних між собою дій.

IV. Складові процесу розв’язування задач (етапи роботи над задачею)

Виділяють такі етапи:

І. Вивчення умови задачі (ознайомлення зі змістом задачі)

Читання задачі не менше 3-х разів (вчителем, самостійне читання задачі учнями і окремим учнем).

Прийоми вивчення умови задачі:

­ переказування задачі;

­ перефразування;

­ розбиття на складові частини;

­ інсценізування;

­ моделювання;

­ складання схеми-опри до задачі;

­ короткий запис до задачі.

Учень не повинен приступати до розв’язування задачі, не зрозумівши її. Тому ознайомлення із задачею передбачає опанування її змісту і перевірку усвідомлення усіх логічних зв’язків та числових даних, що є у тексті задачі, дітьми.

ІІ. Розбір задачі (пошук способу розв’язування задачі)

Способи розбору задач:

1. Синтетичний спосіб (синтезом) – розбір задачі від числових даних до запитання.

2. Аналітичний спосіб (аналізом) – розбір задачі від запитання до числових даних.

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 2748