• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Від типу світильника, коефіцієнтів відбиття підлоги, стін, стелі та індексу

приміщення і, який розраховується за формулою і = АВ/(h(A+B)), тут А і

В – розміри приміщення в плані, м;

h – розрахункова висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м);

ã – коефіцієнт затінення (може вводитись для приміщень з фіксованим роз1

Ташуванням працівників і приймається таким, що дорівнює 0,8).

Обчислений за формулою розрахунковий потік світла лампи (або

Світильника з кількома лампами) порівнюють зі стандартним (за ГОСТ

На джерела світла) і приймають найближче значення. У практиці світло1

Технічних розрахунків допускається відхилення потоку світла вибраної

лампи від розрахункового у межах від – 10 до +20%.

Різновидом методу коефіцієнта використання потоку світла є

Метод питомої потужності, який іноді називають методом ват. Пито1

Ма потужність є потужність установки освітлення приміщення, у від1

Ношенні до площі його підлоги. Цей метод застосовують тільки для

Орієнтовних розрахунків. Він дає змогу визначити потужність кожної

лампи Р (Вт) для створення нормованого освітлення:

P = ùS/N, (2.17)

де ù – питома потужність лампи, Вт/м2;

S – площа приміщення, м2;

N – кількість ламп установки освітлення.

Значення питомої потужності знаходять за спеціальними таблиц1

Ями залежно від нормованої освітленості, площини приміщення,

Висоти підвісу і типів світильників, що використовуються, а також

Коефіцієнта запасу.

Точковий метод дає найбільш правильні результати і використову1

Ється для розрахунку локалізованого та місцевого освітлення, а також

Освітлення негоризонтальних площин та великих територій. Він дає

Змогу визначити освітленість в будь1якій точці від будь1якого числа

Освітлювальних приладів. До недоліків методу слід віднести важкість

Урахування відбитих складових потоку світла.

Розрахункове рівняння точкового методу має вигляд:

EA = IA cos á/r2 (2.18)

де EA – освітленість горизонтальної площини у даній точці А, лк;

IA – сила світла в напрямі точки А, кд (значення сили світла знаходять за кри1

вими світлорозподілу даного освітлювального приладу);

á – кут між нормаллю до робочої площини і напрямом вектора сили світла в

точку А;

R – відстань від світильника до розрахункової точки А, м.

Для зручності розрахунків, особливо на ЕОМ, рівняння може бути перетво1

рено. Приймаючи r = h/cos á (де h – розрахункова висота підвісу світильника, м)

та вводячи коефіцієнт запасу k, маємо:

EA = (IAcos3á)/(kh2). (2.19)

У тому випадку, коли розрахункова точка А міститься на будь1якій негоризон1

тальній площині, освітленість її EH можна знайти з рівняння EH = EAø, де ø –

Читайте також:

1. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
2. Аналіз фінансових коефіцієнтів.
3. Аналіз фінансової звітності методом коефіцієнтів
4. Безрозмірною характеристикою гідротрансформатора називається залежність коефіцієнтів пропорційності моментів насосного і турбінного коліс від його передаточного відношення.
5. Визначення коефіцієнтів рівнянь лінійної регресії для багатофакторної задачі
6. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за дослідами неробочого ходу та короткого замикання.
7. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за матрицею власних та взаємних опорів методу контурних струмів.
8. Встановлення коефіцієнтів запасу міцності
9. Групування фінансових коефіцієнтів за сферами інтересів кредиторів, інвесторів і власників бізнесу
10. Дії особового складу під час відбиття наземного і повітряного противника та при застосуванні ним ЗМУ та ВТЗ
11. Еколого-економічна оцінка рівня та груп втрат. Визначення коефіцієнтів вилучення кількості корисних копалин та зміни якості. Відтворення економічних витрат.

Переглядів: 715