• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення норм освітленості та інших нормативних параметрів освітлен1

Ня для даного виду робіт відповідно до точності робіт, системи освітлення та

вибраного джерела світла;

Вибір приладу освітлення, що регламентується його конструктивним вико1

Нанням за умовами середовища, кривою світлорозподілу, коефіцієнтом

корисної дії та величиною блиску;

Вибір висоти підвісу світильників здійснюється, як правило, сумісно з

Вибором варіанту їх розташування і визначається в основному найвигідні1

Шим відношенням L:h (відстань між світильниками до розрахункової висоти

Підвісу), а також умовами засліплення; залежно від кривої світлорозподілу

(типу світильника) відношення L:h прийнято від 0,9 до 2,0.

Після визначення основних параметрів освітлювальної установки (нор1

Мованої освітленості, системи освітлення, типу освітлювальних приладів та

Схеми їх розташування) приступають до світлотехнічних розрахунків.

Розрахунок освітлювальної установки може бути виконано різними

Способами, які базуються на двох основних методах розрахунків: за

Світловим потоком і точковий. Найбільш розповсюджений в проект1

ній практиці розрахунок за методом коефіцієнта використання пото$

Ку світла. Цей метод використовується для розрахунку загального

Рівномірного освітлення і дає змогу визначити світловий потік дже1

Рел світла, необхідний для створення нормованого освітлення розра1

Хункової горизонтальної площини. Цим методом враховується пря1

Мий та відбитий (від стелі, стін та підлоги) потік світла.

Потік світла F, який повинні випромінювати лампи в кожному сві1

тильнику, визначають за формулою:

F = EkSz/(Nçã), (2.16)

де E – нормована мінімальна освітленість, лк;

K – коефіцієнт запасу (приймають за СНиП II14179/85 в межах від 1,2 до

В залежності від вмісту пилу в повітрі, типу джерела світла і розрахунко1

вих строків очищення світильників – 2–18 раз на рік);

S – площа, що освітлюється, м2;

Z = Eср/Eмін – коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення (Eср,

Eмін – середня та мінімальна освітленість), приймають таким, що дорівнює 1,0

при розрахунку на середню освітленість чи для відбитого освітлення, 1,15 –

Для ламп розжарювання і ДРЛ, 1,1 – для ліній, що світяться, виконаних сві1

тильниками з люмінесцентними лампами;

N – кількість світильників, передбачена ще до розрахунку відповідно до най1

вигіднішого L : h;

ç – коефіцієнт використання випромінюваного світильниками потоку світла

на розрахунковій площині (визначають за довідковими таблицями залежно

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
6. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
7. Ocнoвнi визначення здоров'я
8. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
9. Аверсивную терапію використовують, як правило, при лікуванні алкоголізму, нікотиновій залежності і деяких інших захворювань.
10. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
11. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові
12. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові

Переглядів: 648