• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розділ І. ВСТУП ДО ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА 19 сторінка

під час обговорення у нарадчій кімнаті лсоден зі суддів не має права утримуватися від висловлення думки з питань, які обговорюються, та щодо правильності судового рішення, що оскаржене;

- судове рішення касаційної інстанції оформлює суддя-доповідач і під­писує весь склад суду, який розглядав справу. Судові рішення касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення. Відтоді ж скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанцій втра­чають законну силу;

- якщо особи, які беруть участь у справі, присутні в судовому засі­данні, їм повинно бути проголошено судове рішення. Якщо ж особи, які беруть участь у справі, не були присутні при проголошенні рішення, то видача або направлення його копії здійснюється згідно правил, встановлених ст. 222 ЦПК України. Копії судових рішень касаційної інстанції повторно видаються судом першої інстанції, де зберігається справа;

після закінчення касаційного перегляду судового рішення справа протягом десяти днів повертається до суду, який розглядав справу, тобто до суду першої інстанції.

22.4. Повновалсення касаційного суду під час перегляду судових рішень

Повноваження суду касаційної інстанції - його права і обов'язки, які можиа реалізувати у результаті перегляду судового рішення у касаційному порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 336 ЦПК України, касаційна інстанція за наслідками розгляду цивільної справи з перегляду рішення суду має право:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін.

Касаційний суд відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відхиляючи касаційну скаргу, касаційна інстанція в ухвалі має зазначити мотиви, з яких доводи скарги визнано неправильними або не є підставою для скасування рішення.

Не можна скасувати правильного по суті і справедливого рішення суду з одних лише формальних міркувань. Тому, перевіряючи рішення у касаційному порядку, суд, виявивши окремі процесуальні порушення, які не вплинули на правильність ухваленого рішення, не скасовуючи рішення, має у цьому випадку вказати в ухвалі па виявлені недоліки у роботі нижчестоящих судів;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення і пе­редати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанцій.

Підставами для повного або часткового скасування рішення і направ­лення справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанцій є: 1) справа розглянута неповноважним суддею або складом суду; 2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу; 3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, на­лежним чином не повідомлених про час і місце судового засідання; 4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі; 5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції; 6) справу розгля­нуто з порушенням правил виключної підсудності.

Інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесу­ального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише за умови, шо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Якщо рішення скасовано частково, в ухвалі касаційний суд має чітко вка­зати, у якій саме частині скасовує рішення, а в якій - залишає без змін.

Якщо порушення закону здійснив суд першої інстанції і не усунув апеляційний суд або одночасно допустив апеляційний суд після скасуван­ня судових рішень, справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції. Якщо ці порушення допустив лише апеляційний суд, справу передають на новий розгляд до апеляційної інстанції.

У разі скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд в ухвалі потрібно зазначити, які порушення права допустив суд першої або апеляційної інстанцій. У разі нового розгляду цивільної справи для суду першої та апеляційної інстанції є обов'язковими висновки і мотиви суду касаційної інстанції;

3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом;

4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити про­вадження у справі або залишити заяву без розгляду.

У цих випадках помилки судів нижчестоящих інстанцій під час засто­сування ст. 205, 207 ЦПК України, має виправити суд касаційної інстанції. Тому, виявивши підстави для закриття провадження у справі або для зали­шення заяви без розгляду, касаційний суд має скасувати судові рішення і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду;

5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рі­шення, не передаючи справи на новий розгляд.

Скасування рішення суду - це процесуальна дія суду касаційної інстан­ції, спрямована на визнання недійсними ухвалених нижчестоящими судами рішень, якими цивільна справа вирішена по суті.

Цю процесуальну дію касаціііний суд може вчинити тільки за наявності достатніх для цього підстав: якщо обставини справи встановлено повною мірою та правильно; якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закону, який підлягав застосуванню. Тобто підставою для скасування судового рішення касаційним судом є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права нижчестоящими судами.

Порушення норм матеріального права відбувається тоді, коли суд засто­сував закон, який не підлягає застосуванню. Такі порушення трапляються, коли суд під час вирішення справи неправильно кваліфікував взаємовідноси­ни сторін і застосував не ту норму права, яка регулює спірні правовідносини. Незастосування закону, який належить застосувати, має місце у випадках, коли суд не тільки не вказує у рішенні на норму права, яка підлягає засто­суванню, але і вирішує справу всупереч чинному законодавству. Якщо суд не вказгів у рішенні норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, але вирішив справу відповідно до чинного законодавства, касаційний суд може внести у рішення відповідні зміни, не скасовуючи рішення.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до непра­вильного вирішення справи. Рішення суду, ухвалене з порушенням норм процесуального права, є незаконним. Питання про те, чи призвело допущене судом процесуальне порушення до неправильного вирішення справи, а, отже, і до скасування рішення, у кожному конкретному випадку вирішує касаційна інстанція під час перегляду рішення суду. Одне процесуальне порушення залежно від обставин справи може призвести до різних процесу­альних наслідків і не завжди призводить до скасування рішення. Сам закон вказує на те, що не можна скасувати правильного но суті і справедливо­го рішення суду з одних лише формальних міркувань (ч. 2 ст. 337 ЦПК України). Незначні процесуальні порушення, якщо вони не вплинули і не могли вплинути на кінцеві висновки суду, не є підставою для скасування рішення. На такі порушення касаційний суд, не скасовуючи рішення, має відреагувати в окремій ухвалі. Так, відповідно до ст. 350 ЦПК України, касаційний суд може постановити окрему ухвалу, де зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої чи апеляційної інстанцій, які не є підставами для скасування їх рішення чи ухвали.

Право змінити рішення суду першої інстанції виникає за таких же об­ставин, що і право ухвалити нове рішення. Це право, на відміну від права ухвалити нове рішення, можна реалізувати тоді, коли допущені судом по­милки чи порушення не вплинули на кінцеві висновки судів нижчестоящих інстанцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суд касаційної інстанції має право:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишити ухвали без змін, якщо суд постановив ухвалу з додержанням вимог закону. Тобто, якщо постановлена ухвала є законною і обґрунтованою, а доводи скарги - неістотні, касаційна інстанція залишає ухвалу суду першої та апеляційної інстанції без змін і відхиляє касаційну скаргу. У касаційній ухвалі обов'язково зазначити мотиви відхилення касаційної скарги;

2) скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої або апеляційної інстанцій, якщо порушено порядок, встановлений для його вирішення. Найчастіше касаційна інстанція використовує це повноваження, коли суд нижчестоящнх інстанцій з'ясував обставини, які треба було вста­новити у вирішенні конкретного процесуального питання, але неправильно застосував норму права;

3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті, якщо його вирішили всупереч нормам процесуального права або у правильному вирішенні помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;

4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, помилково скасовану апеляційним судом.

За наслідками касаційного перегляду судового рішення, касаційний суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу.

Касаційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судових рішень і ухвалення нового або зміни рішення.

Касаційний суд постановляє ухвалу у разі: 1) відхилення касаційної скарги і залишення судових рііпень без змін; 2) скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд; 3) скасування судових рішень із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду; 4) відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін; 5) зміни або скасування ухвали вирішенням питання по суті; 6) зміни або скасування ухвали зі скеруванням справи на новий розгляд; 7) скасування судових рішень і залишення у силі судового рішення суду першої інстанції, помил­ково скасованого апеляційним судом.

Зміст ріиіення суду касаційної інстанції, відповідно до ст. 346 ЦПК України, має включати:

1) час і місце його ухвалення;

2) найменування суду, прізвища та ініціали головуючого та суддів;

3) найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

4) короткий зміст заявлених вимог;

5) посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанцій, вста­новлені факти і визначені відповідно до них правовідносини;

6) узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу;

7) мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував рішення суду і ухвалив нове;

8) чи були і кимось порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, захисту яких стосувалося звернення до суду;

9) назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, якими керувався суд;

10) висновок суду про скасування або зміну рішення, задоволення по­зову або відмову у позові повністю або частково, вказівку шодо розподілу судових витрат, строку і порядку набрання рішенням законної сили.

В ухвалі суду касаційної інстанції, відповідно до ст. 345 ЦПК України, зазначають:

1) час і місце її постановленпя;

2) найменування суду, прізвища та ініціали головуючого та суддів;

1) наіімеиування справи та імена (найменування) осіб, які беруть участь у справі;

2) короткий зміст заявлених вимог;

3) посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанцій;

4) узагальнені доводи касаційної скарги;

5) мотиви суду з посиланням на закон, яким він керувався;

6) наслідки розгляду касаційної скарги, які формулюються у резолю­тивній частині із зазначенням висновку суду касаційної інстанції, розподілу судових витрат, строку і порядку набранням ухвалою законної сили.

Завдання для самоконтролю

1. У чому полягає відміииість касаційиоіо перегляду судових рішень від апеля­ційного?

2. Що є об'єктом касаційного оскарження?

3. Які є підстави для касаційного оскарження судових рішень?

4. Порядок касаційного оскарження судових рішень.

5. Особливості судових рішень касаційного суду.

Розділ 23

Еа||їені у ЗЕ шу з шшшш оісіавіамі

23.1. Загальна характеристика перегляду судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами

Перегляд судовріх рішень у зв'язку з винятковими обставинами - це самостійна стадія цивільного судочинства, провадження у якій відкри­вається за скаргою осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права і обов'язки з підстав незаконності судового рішення, що було предметом перегляду у касаційному порядку.

На цій стадії цивільного судочинства відбувається додаткова перевір­ка законності судових рішень і можливість виправити допущені судові помилки. Завданням цієї стадії є спрямування судової практики судів, забезпечення її одноманітності, підтримання постійності та правильності у застосуванні правових норм.

Для цієї стадії цивільного судочинства характерні такі ознаки:

- за змістом розглядувана стадія є моделлю касаційного перегляду судових рішень;

- об'єктом провадження у справі у зв'язку з винятковими обставина­ми є судові рішення, які набрали законної сили, за умови, що вони були предметом перегляду у касаційному порядку;

- право на оскарження судових рішень у зв'язку з винятковими об­ставинами належить особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права і обов'язки;

r

- судом, який перевіряє судові рішення у зв'язку з винятковими об­ставинами, є Верховний Суд України;

під час провадження у справі у зв'язку з винятковими обставинами перевіряється законність судового рішення;

- ЦПК України чітко визначає підстави для перегляду судових ріиіень у зв'язку з винятковими обставинами;

- мета цієї стадії - захистити права й охоронювані законом інтереси, забезпечивши єдиний підхід з відповідності судової практики міжнародно- правовим стандартам та однаковому застосуванню національного законо­давства під час здійснення правосуддя у цивільному судочинстві.

23.2. Підстави та порядок звернення зі скаргою про перегляд судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами

Перелік підстав для оскарження судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами визначено у ст. 354 ЦПК України і є вичерпним.

Так, судові рішення у цивільних справах можна переглянути у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо їх оскаржено з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одно­го і того самого положення закону. Неоднакове застосування судом касацій­ної інстанції тієї самої норми права має виявитись у різних справах, однак у схожих правових ситуаціях.' Зазначимо, що мова йде про неоднакове застосування норм і матеріального, і процесуального права;

2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрис­дикцію якої визнає Україна, таким, шо порушує міжнародні зобов'язання України. Міжнародною судовою установою, юрисдикцію якої визнає Україна, є Європейський Суд із прав людини.

Скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду України протягом одного місяця від дня відкриття виняткових обставин. Днем відкриття ви­няткових обставин є дата прийняття рішення судом касаційної інстанції, у якому правову норму розтлумачено та застосовано інакше, ніж в оскарису- ваному рішенні, яке прийняв суд касаційної інстанції раніше. Якщо зміна судової практики призвела до неоднакового застосування закону після прийняття судового рішення, що оскаржується, то днем відкриття винят-

' Кравчук, В. М., Угриновська, О. І. Науково-ирактичиий коментар Цивільного ироцесуальїюго кодексу України / В. М. Кравчук, О. І. Угриновська. - К. : Істина, 2006. - С. 828.

кових обставин є день прийняття судового рішення, прийнятого пізніше, у разі пропуску цього строку з поважних причин його можна поновити за ухвалою колегії суддів Верховного Суду України.

Скаргу нро перевірку судового рішення у зв'язку з винятковими обста­винами подають у письмовій формі. У скарзі потрібно зазначати:

1) найменування суду, до якого подано скаргу;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх проживання або місцезнаходження;

4) рішення (ухвала), що оскаржується;

5) виняткові обставини, що обґрунтовують вимогу про перегляд судо­вого рішення, та дату їх відкриття;

6) клопотання особи, яка подає скаргу;

7) перелік письмових матеріалів, доданих до скарги. До скарги додають копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копії оскаржуваних рішень (ухвал). До скарги, поданої представником, потрібно додати довіреність або інший до­кумент, що посвідчує повновалсення представника. Цей обов'язок діє і тоді, коли такий документ уже є у справі, судове рішення у якій оскаржують у зв'язку з винятковими обставинами.

Скаргу має підписати особа, яка її подає, або її представник.

У разі подання скарги про перевірку судового рішення у зв'язку з неоднаковим застосуванням касаційною інстанцією одного положення за­кону потрібно сплатити судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення. Порядок сплати та ставки судового збору і витрат на інфор­маційно-технічне забезпечення визначають у порядку, передбаченому для касаційного перегляду судових рішень (розмір судового збору становить 50% ставки, що підлягає сплаті у разі подання позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів - ставки обчисленої з оспорюваної суми - п. 1 ст. З Декрету Кабінету Міністрів України від «Про державне мито»; ставки витрат на інформаційно-технічне забезпечення перегляду судових рішень визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» (п. 10).

За подання і розгляд скарги нро перевірку судового рішення у зв'язку з визнанням судового рішення мілсиародною судовою установою, юрисдик­цію якої визнано в Україні, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не сплачують (ч. 5 ст. 355 ЦПК України).

Після надходження до Верховного Суду України скаргу реєструють і

передають у порядку черговості судді-доповідачеві для з'ясування питання про дотримання скаржником порядку її подання.

Особливості допуску скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами передбачено у ст. 355, 356 ЦПК України.

Наголосимо, що скарга про перегляд судового рішення у зв'язку з визнанням судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдик­цію якої визнано в Україні, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України підлягає перевірці лише на предмет додержання порядку її подан­ня. Якщо нема підстав залишити скаргу про перегляд судового рішення у зв'язку з винятковими обставинами без руху, то, відповідно до ч. 6 ст. 356 ЦПК України, колегія суддів зобов'язана допустити скаргу до проваджен­ня у справі у зв'язку з винятковими обставинами та витребувати справу із відповідного суду.

Якщо підставою подання скарги про перегляд судового рішення є не­однакове застосування касаційною інстанцією одного положення закону, то, відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦПК України, питання про допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і витребування справи вирішує колегія у складі семи суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі, протягом п'ятнадцяти днів від дня надходження скарги.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 355 ЦПК України, перед вирішенням питання про допуск скарги, потрібно вчинити процесуальні дії з перевірки дотримання скаржником порядку подання скарги. Так, у разі надходження скарги, оформленої без дотримання встановлених цивільним процесуаль­ним законодавством вимог, або у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляють ухвалу про залишення скарги без руху. Це питання вирі­шують протягом десяти днів з дня отримання скарги.

Скаргу допускають до провадження у зв'язку з винятковими обставина­ми, якщо хоча б три судді дійшли висновку про потребу цього. Одночасно з вирішенням питання про допуск скарги до провадження вирішується питання про витребування справи.

Про допуск скарги і витребування справи або відмову у цьому поста­новляють ухвалу, яка оскарженню не підлягає.

Ухвали про допуск скарги і витребування справи надсилають до від­повідного суду. Крім того, копію такої ухвали разом із копією скарги надсилають особам, які беруть участь у справі.

Копію ухвали про відмову у допуску скарги надсилають тільки особі, яка подала скаргу.

Якщо скаргу допущено до провадження у зв'язку з винятковими об­ставинами, суд своєю ухвалою молсе зупинити виконання відповідного судового рішення.

23.3. Особливості розгляду заяви про перегляд судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами

За загальним правилом, розгляд спраїзи у зв'язку з винятковими обста­винами здіїіснюється у порядку, передбаченому для касаційного перегляду судових рішень.

Водночас глава З розділу V ЦПК України передбачає особливості судо­вого розгляду справ про перегляд судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами:

1) за загальним правилом справу з перегляду судового рішення у зв'язку з винятковими обставинами розглядає колегія суддів Судової па­лати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менше, як двох третин її чисельності;

2) якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднакове засто­сування касаційною інстанцією одного і того самого положення закону, то справу розглядає колегія суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менше, як двох третин чи­сельності кожної судової палати. У таких випадках головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один із його заступників;

3) розглядаючи справу у порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право:

постановити ухвалу про відхилення скарги і залгпнення судового рішення без змін;

- постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направити справу, відповідно, на новий розгляд у суд першої, апеляційної або касаційної інстанцій;

- постановити ухвалу про скасування судового рішення і залишити у силі судове рішення, що було помилково скасоване судом апеляційної або касаційної інстанції;

- постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити про­вадження у справі або залишити заяву без розгляду;

- скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд. У випадках, коли допущені судом першої інстанції порушення закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інстанцій або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Верховний Суд України скасовує усі судові рішення у справі.

4) підставами для скасування або зміни судового рішення може бути тільки неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одного

і того самого положення закону або визнання судового рішення міжнарод­ною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України;

5) судове рішення, прийняте за наслідками розгляду справи у зв'язку з винятковими обставиїїами, оформлюється суддею-доповідачем і підписується усім складом суду, який розглядав справу;

6) судові рішення, прийняті Верховним Судом України, набирають законної сили з моменту їх проголошення і оскарженню не підлягають. З цього ж моменту скасовані судові рішення втрачають законну силу;

7) видача або направлення копії судового рішення здійснюється від­повідно до правил, встановлених ст. 222 ЦПК України. Копії судових рішень у справах про перегляд судового рішення у зв'язку з винятковими обставинами повторно видаються судом першої інстанції, де зберігається справа;

8) після закінчення провадження у справі у зв'язку з винятковими об­ставинами справа протягом десяти днів повертають до суду, якрпі розглядав її, тобто до суду першої інстанції.

Завдання для самоконтролю

1. Перерахуйте підстави для перегляду судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами.

2. Відмежуйте касаційний перегляд судових рішень від перегляду судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами.

3. Як відбувається реалізація ирава на перегляд судових рішень у зв'язку з ви­нятковими обставинами.

4. Особливості розгляду цивільної справи з перегляду судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами.

Розділ 24

еремц Cf ЕІХ рішень у ЗВ шу з Н0В0ЕІВЛЄІ1

24.1. Загальна характеристика перегляду

судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами

Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами - це самостійна стадія цивільного судочинства, провадження у якій відкривається за заявою осіб, які беруть участь у справі, з підстав оспорювання судового акту у зв'язку з виявленням існуючих на момент розгляду цивільної справи обставин, які не були і не могли бути відомі заявнику в період судового розгляду. Метою цієї стадії є виявлення підстав для наступної перевірки відповідності судового рішення дійсним обставинам справи.

Об'єктом перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами є рішення суду, ухвала суду та судовий наказ, які набрали законної сили.

Можна виділити певні ознаки, які відрізняють цю стадію цивільного судочинства від інших стадій, метою яких є перегляд судових рішень:

1) підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявлени­ми обставинами є заново виявлені юридичні факти, тобто обставини, які існували на момент розгляду справи по суті, але не були і не могли бути відмові особам з незалежних від них причини та обставини, які виключають правосудність судового рішення;

2) особливою ознакою цієї стадії є те, що судове рішення формально є законним і обґрунтованим, висновки суду підтверджуються дослідженими у суді доказами, і тільки після виявлення иововиявлених обставин судове рішення піддається сумніву. Тому спірною є думка про те, що перегляд сз'дових рііиень у зв'язку з нововнявленими обставинами є одним із спо­собів перевірки правильності вирішення цивільної справи. При перегляді судового рішення у зв'язку з нововнявленими обставинами передбачається існування на момент розгляду справи обставин, які, якщо вони були б ві­домі, могли б вплинути на визначення предмету доказування і на висновки суду у справі;

3) коло суб'єктів, які мають право подати заяву про перегляд судових рішень у зв'язку з нововнявленими обставинами, є вужчим, оскільки до нього належать лише особи, які беруть участь у справі;

4) встановлено тримісячний строк для подання заяви про перегляд судових рішень у зв'язку з нововнявленими обставинами;

5) ири перегляді справи у зв'язку з нововнявленими обставгиіами за­конність і обґрунтованість судового ріїнения перевіряється не иід кутом відповідності ітого матеріа.пам, які є в справі, а у зв'язку з нововнявленими обставинами. До їх виявлення судове рішення було правильним, оскільки відповідало тим фактам, які об'єктивно міг мати суд у своєму розпоряд­женні на момент розгляду і вирішення справи. В основі допущених упу­щень немає судової помилки. Тому для вирішення питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововнявленими обставинами, як правило, не вимагається перевіряти за матеріалами справи правильність застосування судом норм права, здійснення тих чи інших дій.

Крім цього, видається спірним включення даного інституту у розділ У ЦПК України, який регламентує процесуальну діяльність, пов'язану із переглядом судових рішень. Провадження у зв'язку з нововнявленими об- ставішами розглядатись як перегляд судового рішення може тільки умовно. Перегляд цивільної справи і подальше прийняття нового судового рішення настає після виявлення наявності нововиявлеиої обставиїпі, яка має значеїшя для правильного вирішення справи і, як наслідок, впливає па законність та обґрунтованість судового акта, і скасування судового рішення.

У цивільному судочинстві окремих європейських країн розглядуване вище провадження у цивільній справі називається «Відновлентія судового провад­ження» або «Відновлення процесу» (Німеччина, Литва, Австрія), що більш точно відображає його зміст. Особливістю даного інституту відповідно до норм ЦПК Литви є те, піо заяву нро відновлеіпія процесу можуть подати ие тільки особи, які брали участь у справі, а й особи, які не брали участі у справі, якщо судове рішення, яке набрало закоіиіої сили, порушує їх права.

Як зазначає з цього приводу В. Некропиос, уся процедура відновлення процесу може бути умовно поділена на три частини: прийняття прохання

(перевіряються формальні вимоги, які пред'являються законом до про­хання); вирішення питання, чи є підстави для відновлення процесу (суд в судовому засіданні перевіряє, чи насправді зазначені заявником мотиви і аргументи є підставою для відновлення иротіесу, і вирішує питання про відновлення); розгляд справи у відновленому процесі (якш.о суд вирішує відновити розгляд справи).'

24.2. Підстави та порядок звернення із заявою про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами

Відповідно до ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є:

Читайте також:

1. I. Вступна частина
2. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
3. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
4. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
5. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
6. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
7. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
8. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
9. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
10. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
11. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
12. АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

Переглядів: 307