Пояснювальна записка

Державний стандарт початкової загальної освіти в галузі «Мистецтво» включає змістові лінії, що охоплюють основні види мистецтв — музичне, візуальне (образотворче), хореографічне, театральне, екранні. Основними предметами художньо-естетичного циклу в початковій школі є музика та візуальне (образотворче) мистецтво (або інтегрований курс «Мистецтво»). Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу є її багатофункціональність, оскільки відбувається різнобічний вплив на розвиток особистості дитини у процесі залучення її до світу мистецтв. Багатофункціональність оцінювання, зумовлена багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на цілісне формування художньо-естетичної культури учнів, що передбачає:

- формування в учнів емоційно-естетичного ставлення до дійсності, світоглядних орієнтацій, особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, вітлчизняної та зарубіжної художньої культури;

- розвиток емоційно-почуттєвої сфери, оригінального асоціативно-образного мислення, універсальних якостей творчої особистості;

- формування знань та уявлень про мистецтво, розуміння специфіки художньо-образної мови різних видів мистецтва, здібності до сприймання, інтерпретації та оцінювання художніх творів;

- розширення естетичного досвіду, вмінь і навичок у сфері мистецької
діяльності, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному
самовдосконаленні.

Об'єктами перевірки та оцінювання у процесі вивчення мистецьких дисциплін молодшими школярами мають стати:

- здатність учнів сприймати, розуміти і відтворювати твори мистецтва, аналізувати та інтерпретувати їх художньо-образний зміст (висловлювати власне естетичне ставлення);

- вміння і навички з практичної художньої діяльності (відтворення за зразком), досвід самостійної та творчої діяльності (застосування набутих знань і вмінь у змінених, зокрема проблемно-пошукових ситуаціях);

-обізнаність у сфері мистецтв — елементарні знання та уявлення про
мистецтво, його основні види і жанри, розуміння художньо-естетичних понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців (мистецтвознавча пропедевтика);

- загальна естетична компетентність, художньо-образне мислення учнів як інтегрований результат навчання, виховання й розвитку. Під час здійснення контрольно-оцінювальної діяльності враховуються такі загальні вимоги:

1.Предмети художньо-естетичного циклу в загальноосвітній школі мають переважно виховне спрямування, якому підпорядковуються всі

навчальні завдання, тому важливу роль відіграє стимулюючо-мотиваційна функція оцінювання: вчитель має насамперед сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно-естетично реагувати на нього і знаходити особистісний смисл, стимулювати бажання й забезпечувати можливості художньо-творчої самореалізації, виховувати потребу в самоосвіті.

2. Система оцінювання навчальних досягнень в освітній галузі грунтується виключно на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а рівень особистісних компетенцій — узагальненого результату у порівнянні з його попередніми досягненнями. До складу компетенцій у сфері мистецтва належать: ціннісно-інформаційна та комунікативна (уявлення та знання, ставлення та оцінки з їх аргументацією тощо); діяльнісно-креативна та компетенція самоосвіти (художньо-практичні вміння та навички, здатність застосовувати отримані знання, досвід практичної, зокрема художньо-творчої діяльності).

3. У процесі оцінювання досягнень молодших школярів із домінуючих видів мистецтв — музичного та візуального — слід приділяти однакову увагуяк результатам сприймання та аналізу інтерпретації творів мистецтва, так і перевірці практичних умінь та навичок. Разом з тим необхідно підкреслити, що, як відомо, значну роль у будь-якій мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, голосові дані, природне відчуття ритму, рухова пластичність, своєрідне візуальне «бачення» — відчуття кольору і пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які, безперечно, позитивно впливають на результати навчальних досягнень учнів. Тому індивідуалізація оцінювання, зумовлена психологічними особливостями розвитку дітей, має надзвичайно важливе значення. Комплексна перевірка, яка інтегрує результати різних видів діяльності учнів — інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої — дає змогу вчителеві об'єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість дитини) оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується старанністю, активністю, сумлінним ставленням до навчання.

4. З огляду на те, що в інваріантній частині навчального плану початкової школи на освітню галузь виділено лише 2 години на тиждень, у межах яких має забезпечуватися реалізація всіх змістових ліній предметно-інтегрованого навчання, а також, враховуючи особливості синтетичних видів мистецтв і особливо складність їх організаційно-дидактичного забезпечення (спеціальний зал для хореографії, сцена для театральної діяльності, затемненість приміщення для перегляду кінофільмів тощо), в опануванні хореографічного, театрального та кіномистецтва, передбачених Державним освітнім стандартом, оцінюються переважно результати сприймання, розуміння, аналізу-інтерпретації, тобто інформативно-пізнавальної, а не практичної діяльності.

Характерні явища комплексу та синтезу мистецтв, що генетично виникли в синкретичному фольклорному середовищі, розвинулися у професійній художній культурі і набули надзвичайного поширення завдяки сучасним аудіовізуальним засобам інформації, стимулюють виникнення ознак психологічного феномену синестезії — міжсенсорних асоціацій, адже під час зовнішньої та внутрішньої взаємодії різні художньо-естетичні враження інтегруються на рівні сприймання і мислення особистості. Структура змісту мистецької освіти, що адекватно віддзеркалює реальну художню модель світу в багатогранності зв'язків і часо-просторових координат, зумовлює необхідність формування та оцінювання своєрідної поліфонічності художньої свідомості учнів. Саме тому при перевірці досягнень учнів потрібно враховувати наявність не тільки окремих, а й узагальнених показників— системність художньо-естетичних знань та уявлень, розуміння відмінних і споріднених рис у відображенні навколишнього світу засобами образних мов різних видів мистецтва, усвідомлення взаємозв'язків між ними, вміння застосовувати (переносити) набуті знання і вміння під час практичної діяльності з різною мистецько-видовою специфікою

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПРИНЦИП ДОСТУПНОСТІ І ПОСИЛЬНОСТІ НАВЧАННЯ	\|	Види оцінювання та процедура перевірки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.029 сек.