Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Пояснювальна записка

 

Державний стандарт початкової загальної освіти в галузі «Мистецтво» включає змістові лінії, що охоплюють основні види мистецтв — музичне, візуальне (образотворче), хореографічне, театральне, екранні. Основними предметами художньо-естетичного циклу в початковій школі є музика та візуальне (образотворче) мистецтво (або інтегрований курс «Мистец­тво»). Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу є її багатофункціональність, оскільки від­бувається різнобічний вплив на розвиток особистості дитини у процесі залучення її до світу мистецтв. Багатофункціональність оцінювання, зу­мовлена багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на цілісне формування художньо-естетичної культури учнів, що передбачає:

- формування в учнів емоційно-естетичного ставлення до дійсності, сві­тоглядних орієнтацій, особистісно-ціннісного ставлення до мистец­тва, вітлчизняної та зарубіжної художньої культури;

- розвиток емоційно-почуттєвої сфери, оригінального асоціативно-об­разного мислення, універсальних якостей творчої особистості;

- формування знань та уявлень про мистецтво, розуміння специфіки художньо-образної мови різних видів мистецтва, здібності до сприй­мання, інтерпретації та оцінювання художніх творів;

- розширення естетичного досвіду, вмінь і навичок у сфері мистецької
діяльності, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному
самовдосконаленні.

Об'єктами перевірки та оцінювання у процесі вивчення мистецьких дисциплін молодшими школярами мають стати:

- здатність учнів сприймати, розуміти і відтворювати твори мистецтва, аналізувати та інтерпретувати їх художньо-образний зміст (вислов­лювати власне естетичне ставлення);

- вміння і навички з практичної художньої діяльності (відтворення за зразком), досвід самостійної та творчої діяльності (застосування набутих знань і вмінь у змінених, зокрема проблемно-пошукових ситуаціях);

-обізнаність у сфері мистецтв — елементарні знання та уявлення про
мистецтво, його основні види і жанри, розуміння художньо-естетич­них понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців (мистецтвознавча пропедевтика);

- загальна естетична компетентність, художньо-образне мислення уч­нів як інтегрований результат навчання, виховання й розвитку. Під час здійснення контрольно-оцінювальної діяльності враховують­ся такі загальні вимоги:

1.Предмети художньо-естетичного циклу в загальноосвітній школі мають переважно виховне спрямування, якому підпорядковуються всі

навчальні завдання, тому важливу роль відіграє стимулюючо-мотиваційна функція оцінювання: вчитель має насамперед сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно-естетично реагувати на нього і знаходити особистісний смисл, стимулювати ба­жання й забезпечувати можливості художньо-творчої самореалізації, виховувати потребу в самоосвіті.

2. Система оцінювання навчальних досягнень в освітній галузі грун­тується виключно на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а рівень особистісних компетенцій — узагальненого результату у порівнянні з його попередніми досягнення­ми. До складу компетенцій у сфері мистецтва належать: ціннісно-інфор­маційна та комунікативна (уявлення та знання, ставлення та оцінки з їх аргументацією тощо); діяльнісно-креативна та компетенція самоосвіти (художньо-практичні вміння та навички, здатність застосовувати отри­мані знання, досвід практичної, зокрема художньо-творчої діяльності).

3. У процесі оцінювання досягнень молодших школярів із доміную­чих видів мистецтв — музичного та візуального — слід приділяти одна­кову увагуяк результатам сприймання та аналізу інтерпретації творів мистецтва, так і перевірці практичних умінь та навичок. Разом з тим необхідно підкреслити, що, як відомо, значну роль у будь-якій мистець­кій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, голо­сові дані, природне відчуття ритму, рухова пластичність, своєрідне візу­альне «бачення» — відчуття кольору і пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які, безперечно, позитивно впливають на результа­ти навчальних досягнень учнів. Тому індивідуалізація оцінювання, зу­мовлена психологічними особливостями розвитку дітей, має надзвичай­но важливе значення. Комплексна перевірка, яка інтегрує результати різних видів діяльності учнів — інформаційно-пізнавальної, практич­ної, творчої — дає змогу вчителеві об'єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість дитини) оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується старанністю, активністю, сумлінним ставленням до навчання.

4. З огляду на те, що в інваріантній частині навчального плану по­чаткової школи на освітню галузь виділено лише 2 години на тиждень, у межах яких має забезпечуватися реалізація всіх змістових ліній предметно-інтегрованого навчання, а також, враховуючи особливості синтетичних видів мистецтв і особливо складність їх організаційно-ди­дактичного забезпечення (спеціальний зал для хореографії, сцена для театральної діяльності, затемненість приміщення для перегляду кі­нофільмів тощо), в опануванні хореографічного, театрального та кіно­мистецтва, передбачених Державним освітнім стандартом, оцінюються переважно результати сприймання, розуміння, аналізу-інтерпретації, тобто інформативно-пізнавальної, а не практичної діяльності.

Характерні явища комплексу та синтезу мистецтв, що генетич­но виникли в синкретичному фольклорному середовищі, розвинулися у професійній художній культурі і набули надзвичайного поширення завдяки сучасним аудіовізуальним засобам інформації, стимулюють виникнення ознак психологічного феномену синестезії — міжсенсорних асоціацій, адже під час зовнішньої та внутрішньої взаємодії різні художньо-естетичні враження інтегруються на рівні сприймання і мис­лення особистості. Структура змісту мистецької освіти, що адекватно віддзеркалює реальну художню модель світу в багатогранності зв'язків і часо-просторових координат, зумовлює необхідність формування та оцінювання своєрідної поліфонічності художньої свідомості учнів. Саме тому при перевірці досягнень учнів потрібно враховувати наявність не тільки окремих, а й узагальнених показників— системність художньо-естетичних знань та уявлень, розуміння відмінних і споріднених рис у відображенні навколишнього світу засобами образних мов різних видів мистецтва, усвідомлення взаємозв'язків між ними, вміння застосовува­ти (переносити) набуті знання і вміння під час практичної діяльності з різною мистецько-видовою специфікою


Читайте також:

  1. Звіт. Службова записка. Рапорт
  2. І. Пояснювальна записка
  3. Інструкція та пояснювальна записка
  4. Методична записка
  5. ПЗ - пояснювальна записка
  6. Пояснювальна записка
  7. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
  8. Пояснювальна записка
  9. Пояснювальна записка
  10. Пояснювальна записка
  11. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
  12. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА




Переглядів: 768

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ПРИНЦИП ДОСТУПНОСТІ І ПОСИЛЬНОСТІ НАВЧАННЯ | Види оцінювання та процедура перевірки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.