Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Критерії навчальних досягнень учнів з предметів художньо-естетич­ного циклу

 

До циклу художньо-естетичних дисциплін належать: музика, образотворче мистецтво, художня культура, хореографія, театральне та екранні мистец­тва, основи естетики. Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу є її багатофункціональність, оскільки відбувається різнобічний вплив на розвиток особистості дитини у процесі залу­чення її до світу мистецтв. Багатофункціональність оцінювання, спричинена специфікою мистецтва як особливого виду діяльності, передбачає:

- формування в учнів емоційно-естетичного ставлення до дійсності, світоглядних орієнтацій, особистісно-ціннісного ставлення до мистец­тва, вітчизняної та зарубіжної художньої культури;

- розвиток емоційно-почуттєвої сфери, оригінального асоціативно-об­разного мислення, універсальних якостей творчої особистості;

- формування знань та уявлень про мистецтво і художню культуру, розуміння специфіки художньо-образної мови різних видів мистецтва, здібності до сприймання, інтерпретації і оцінювання художніх творів;

- формування естетичного досвіду, вмінь і навичок у сфері мистецької діяльності, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні .

Критерії навчальних досягнень учнів мають чотири рівні:

I. Початковий. Здатність розуміти і відтворювати окремі художньо-тематичні положення, сформульовані окремими словами чи реченнями. Здатність розуміти і відтворювати деяку частину художньої тематичної інформації. Здатність розуміти і відтворювати значну частину, але мен­ше половини художньо-тематичного матеріалу.

II. Середній. Здатність розуміти і відтворювати основну частину (до 60%) художнього тематичного матеріалу. Здатність впізнавати і в ці­лому логічно відтворювати більшу частину (до 85%) художнього тема­тичного .матеріалу. Здатність розуміти і відтворювати в загальних рисах більшу частину художньо-тематичної інформації.

III.Достатній. Здатність елементарно застосовувати засвоєний худож­ній тематичний матеріал на практиці, частково контролювати власну художню діяльність з допомогою вчителя (наприклад, виправляти виз­начені вчителем помилки), наводити окремі приклади на підтвердження своїх думок. Здатність узагальнювати, систематизувати художньо-те­матичний матеріал під постійним керівництвом учителя, застосовувати його на практиці, контролювати власну художню діяльність, виправляти помилки і добирати аргументи на підтвердження власних думок та вис­новків щодо мистецьких явищ під загальним керівництвом учителя.

 

 

Рівні навчаль­них досягнень Бали Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий Учень здатний сприймати та репродукувати мистецькі явища на частковому рівні, неба­гатослівно їх характеризує, демонструє слабо сформоване художнє мислення, елементарні навички та вміння у художній діяльності
  Учень володіє незначною частиною худож­ньо-тематичного матеріалу, має недостатньо сформований рівень сприйняття мистецьких творів, виявляє певні художні вміння та на­вички, володіє незначною частиною спеціаль­ної термінології, словниковий запас дає змогу викласти думку на елементарному рівні
  Учень здатний сприймати та репродукувати окремі фрагменти мистецьких творів, знає незначну частину художньо-тематичного ма­теріалу, послуговуючись обмеженим термі­нологічним та словниковим запасом
II. Середній Учень може сприймати та репродукувати ху­дожні твори на репродуктивному рівні, але не завжди розуміє, художньо-образної сфе­ри мистецького явища; застосування знань та термінології на практиці викликає труднощі
  Учень володіє навичками й уміннями, які да­ють змогу відтворити окремі мистецькі яви­ща, які мають конкретну, словесно-понятій­ну основу, але не завжди вміє сприймати і від­творювати художні твори, які потребують абстрактного художньо-мистецького мислен­ня; виявляє недостатнє знання спеціальної термінології, словниковий запас небагатий

Здатність вільно оперувати засвоєним художньо-тематичним ма­теріалом і застосовувати його на практиці (у виконавській, творчій діяльності); самостійно виправляти допущені помилки, добирати пере­конливі аргументи на підтвердження основних тематичних положень.

IV. Високий. Здатність самостійно визначати окремі цілі власної ху­дожньої діяльності, оцінювати окремі, нові мистецькі явища, знаходи­ти джерела естетичної інформації та використовувати її відповідно до цілей, поставлених як учителем, так і самим учнем. Здатність вільно виражати власні думки та почуття, визначати загальні риси особис­тої художньо-творчої діяльності, самостійно оцінювати різноманітні мистецькі явища, без допомоги вчителя використовувати отримані ві­домості відповідно до цілей та завдань власної художньо-творчої діяль­ності у межах програми. Здатність використовувати набуті знання, вміння і здібності в нестандартних художньо-творчих завданнях. Пере­конливо аргументувати особисту естетичну позицію, узгоджуючи її із загальнолюдськими цінностями.

 

 


 

 


Читайте також:

  1. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
  2. IІ. Актуалізація опорних знань учнів.
  3. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики.
  4. Алгебраїчні критерії стійкості
  5. Арифметичні цикли. Оператор циклу For – Next
  6. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
  7. Будова циклу
  8. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.
  9. Взаємозв'язок інноваційної стратегії з фазами життєвого циклу продукту
  10. Взаємозв'язок реклами і життєвого циклу товару
  11. Вибір таких методів навчання, які забезпечують самостійність учнів у дослідженні ними літературних явищ.
  12. Види критеріїв оптимальності




Переглядів: 819

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Види оцінювання та процедура перевірки | Частинні похідні та повний диференціал

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.