Тези лекції

Література

План лекції

Модуль 3. 3.08.ЗП.Р.01.02 Професійна лексика. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні

Тема:Орфографічні норми сучасної української літературної мови.

Мета:Систематизувати і поглибити знання студентів з орфографії, проаналізувати найтиповіші орфографічні помилки; розвивати орфографічну та пунктуаційну увагу; виховувати потребу в удосконаленні орфографічної грамотності; формувати норми правильної літературної вимови.

Лекція 12

1. Основні поняття орфографії.

2. Орфограма, типи орфограм. Орфографічне правило.

3. Принципи українського правопису.

4. Співвідношення між буквами українського алфавіту і звуками української літературної мови.

1. Сучасна українська літературна мова /За ред. М.Я. Плющ. — К.: Вища шк., 2003..

2. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. — К., 2003. — 151 с.

3. Український правопис- К.: Наук, думка, 2003.- 240с.

«Орфографія— одна з ознак літературної мови, її нерідко називають мундиром мови. Вона задовольняє практичну потребу: заміну неправильного написання правильним»(О.Шахматов).

«Правопис- це одяг писемної форми вироблюваної віками літературної мови. У всі часи він має бути зручним і ошатним»(В.Русанівський).

1.1. Орфографія (від гр.) - історично сформована, уніфікована система правил, що визначають написання слів згідно з усталеними нормами»

1 .2. Орфограма - це правильне (таке, що відповідає правилам або традиціям) написання, яке потрібно вибрати з ряду можливих.

1.3.Принципи українського правопису:

- Фонетичний: повна відповідність між звучанням і написанням (пишемо так,

як говоримо).

Н-д: шостий, пізно, чесний, материнка, яблунька, галка. Галька...

- Морфологічний: значущі частини споріднених слів (морфеми) пишуться

однаково, незважаючи на різне звучання.

Н-д: весна, степи; просьба, молотьба; зшити, зсадити; безчестя, безшовний;

намагаються, вагаєшся.

- Історичний (традиційний) — деякі написання не зумовлені ні вимовою, ні позицією звука в слові, а пишуться за традицією.

- Н-д: літери я, ю, є, ї, щ – на позначення двох фонем; дз, дж - на позначення однієї фонеми; левада, келих, кишеня, лиман, дзвінок, щітка .

- Смисловий: диференціація значень слів за допомогою різних написань.

- Н-д: високе дерево - село Високе; вгору - в гору; не друг - недруг..

Основу української орфографії становлять два головні принципи -фонетичний і морфологічний. Фонетичний принцип є домінуючим в українському правописі, який завдяки цьому значно легший від російського (там переважає морфологічний принцип), але важчий від білоруського (у ньому ще послідовніше дотримуються фонетичного принципу)

1.4. Основні орфограми української мови:

- Велика літера у власних назвах;

- Написання слів разом, окремо, через дефіс;

- Апостроф;

- Написання ненаголошених голосних;

- Спрощення у групах приголосних;

- Подовження та подвоєння. приголосних…

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Похідна функції за напрямком. Градієнт функції	\|	Періодизація розвитку українського правопису

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.