• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Приклад 3.1

Перед менеджментом банку поставлено завдання досягти цільового рівня прибутковості капіталу ROE 20%. За яких умов це можливо, якщо прибутковість активів ROA становить 1,4%, а мультиплікатор капіталу МК дорівнює 10?

Розв’язання

Визначимо наявний рівень прибутковості ВК банку за формулою: ROE=ROA*MK

ROE=1,4 * 10=14%.

Якщо вирішено підвищити прибутковість капіталу банку з 14% до 20%, то можливі 2 варіанти:

1) або підвищити прибутковість активів за незмінної стр-ри капіталу;

2) або змінити стр-ру капіталу за стабільної прибутковості активів.

1. Для досягнення прибутковості капіталу на рівні 20% за наявної стр-ри (МК - 10) слід забезпечити прибутковість активів 2%: ROA=ROE/MK

ROA=20/10=2%.

Підвищення прибутковості активів з 1,4% до 2% потребуватиме від банку значних зусиль, адже за наявних у країні реалій сер значення цього показника ≈ 1,2%-1,6%. Отже, цей варіант видається досить проблематичним.

2. Тому банку значно простіше змінити стр-ру ресурсної бази, ширше використовуючи залучені кошти. Якщо банк збільшить обсяг зобов’язань, то показник МК зросте. Для досягнення цільового рівня прибутковості капіталу (20%) за умови незмінної прибутковості активів (1,4%) стр-ра пасивів має стати ризикованішою, а МК–зрости з 10 до значення 14,3 разів: МК=ROE/ROA.

МК=20/1,4=14,3 рази.

Висновок: Якщо ризик банку як співвідн влаc і залуч коштів залишається незмінним, то для досягнення цільового рівня прибутковості капіталу необхідно підвищити показник ROA з 1,4% до 2%.

Якщо незмінною залишається прибутковість активів (1,4%),то він повинен змінити стр-ру пасивів так, щоб МК зріс з 10 до 14,3 разів. Якщо ефективність роботи банку знижується, то для забезпечення бажаного рівня прибутковості капіталу необхідно взяти вищий ризик–збільшити відношення зобов’язань до капіталу.

РОЗДІЛ 4. МЕНЕДЖМЕНТ КАПІТАЛУ БАНКУ

Методи оцінювання та визначення достатності банківського капіталу

Приклад 4.1

Регулятивний капітал комерційного банку становить 6100 тис грн, у тому числі основний капітал — 3900 тис грн, активи банку наведено в таблиці. Чи дотримується банк нормативних вимог НБУ щодо адекватності капіталу (нормативи Н2 та Н3)? Як вплине розширення діяльності банку за рахунок збільшення обсягів операцій кредитування суб’єктів господарської діяльності на 20% на рівень достатності капіталу за інших рівних умов?

Розв’язання

1. Розрахунок суми активів, зважених за ризиком, проводиться множенням кожної статті активів на відповідний коефіцієнт ризику і діленням на 100. Результати наведено в таблиці (графа 5).

АКТИВИ БАНКУ

Н2=(6100 / 69629,9)*100=8,72%; Н3=(3 900 / 96685,4)*100=4,03%.

Отже, банк дотримується встановлених НБУ нормативів дос­татності капіталу, оскільки норматив платоспроможності дорівнює 8,72% (нормативне значення 8%), а норматив адекватності основного капіталу становить 4,03% (нормативне значення 4%).

2. Якщо банк планує розширити кредитування суб’єктів господарської діяльності на 20%, то обсяг кредитів збільшиться на суму 9021,6 тис грн (45 108*0,2=9021,6). На таку саму величину зросте загальна сума активів, зважених за ризиком, оскільки ці кредити мають коефіцієнт ризику 100%, а сума ризикозважених активів дорівнюватиме 78 651,5 тис грн (69 629,9+9021,6=78 651,5).

Тож норматив платоспроможності банку за таких умов становитиме: Н2=(6 100 / 78 651,5)*100=7,75%.

Розраховане значення Н2 нижче за нормативне і тому перед менеджментом банку постає завдання нарощування капіталу до обсягу, який дозволить виконати обов’язкові вимоги органів регулювання. Для виконання встановленого нормативу регулятивний капітал має становити 6292,12 тис грн (78 651,5*0,08=6 292,12), тобто банку слід збільшити обсяг капітальної бази на 192,12 тис грн (6292,12–6100=192,12). Менеджмент банку має проаналізувати всі можливі джерела поповнення капіталу і вибрати найдешевші та найбезпечніші, використовуючи відповідні методи управління капіталом банку.

РОЗДІЛ 5. УПРАВЛІННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯМИ БАНКУ

Методи управління залученими коштами банку

Приклад 5.1

Інвестор вкладає 100 000 грн на 1 рік до комерційного банку. При цьому очікувані темпи економічного росту становлять 4,5%, очікувані темпи інфляції — 8%, а ризик неповернення коштів — 2%. Розрахувати базову депозитну ставку.

Розв’язання

1. Через рік інвестору з урахуванням реальної ставки банк має виплатити 4500 грн % доходу за використання грошей протягом 1р:

100 000 (1+0,045)=104 500.

2. З урахуванням компенсації втрат від інфляційних процесів упродовж року виплати становитимуть 12 860 грн:

104 500 (1+0,08)=112 860.

Номінальна безризикова ставка з урахуванням темпів ек росту та рівня інфляції становить 12,86%:

r₁=[(112 860 : 100 000)–1]*100=12,86.

3. Оскільки ризик неповернення коштів дорівнює 2%, то інвес­тор упевнений у поверненні коштів у сумі 98 000 грн:

100 000 (1–0,02)=98 000.

4. Отже, базова депозитна ставка з урахуванням усіх чинників становитиме 15,16%:

r₂=[(112 860 : 98 000)–1] · 100=15,16.

Результати обчислень подамо у вигляді схеми складових відсоткової ставки:

Як бачимо, хоча рівень інфляції очікується в розмірі 8%, але інфляційна премія становить 8,36%. Це означає, що враховується вплив інфляції не лише на основну суму інвестиції, а й на дохід за даним вкладенням. Таке саме правило поширюється й на премію за ризик, яка дорівнює 2,3%, хоча ризик неповернення коштів - 2%. Отже, за даних умов менеджмент банку має запропонувати клієнтам депозитну ставку, не нижчу за 15,16%.

РОЗДІЛ 6. МЕНЕДЖМЕНТ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ

Ефективність управління кредитним портфелем банку

Приклад 6.1

Оцінити ефективність управління кредитним портфелем КП банку за наведеними даними протягом 2 періодів (табл. 1).

Читайте також:

1. Абсолютні синоніми (наприклад, власне мовні й запозичені) в одному тексті ділового стилю вживати не рекомендується.
2. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
3. Аналіз структури та динаміки необоротних активів за даними Ф№1 «Баланс» (на прикладі ВАТ «Горизонт»)
4. Базові та прикладні класифікації
5. В процесі читання виділіть маркером або підкресліть приклади дії променів на живі організми.
6. В чому полягає явище тунелювання через потенціальний бар’єр, наведіть приклади.
7. Визначення і приклади
8. ВПРАВА 11. Ознайомтеся з фрагментами наукових текстів, знайдіть приклади для характеристики синтаксичних особливостей викладу інформації українською мовою.
9. Врахування витраті втрат електроенергії. Приклад складання електробалансу.
10. Головною метою наукової діяльності в системі вищої освіти повинен стати розвиток фундаментальних та приклад­них досліджень.
11. Декоративно-прикладне мистецтво та центри народних промислів
12. Деякі приклади застосування ППП

Переглядів: 1566