• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кінець античності

Проблемно-пошукова частина: Модуль IIІ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111

Доказова-пошукова частина: Відповіді на тести модуля IIІ. . . . . . . . . . 112

Література.Перелік основної й додаткової літератури . . . . . . . . 112

Словникосновних філософських категорій. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114

ЗМІСТ

Передмова
Вступ

1. Поняття філософії.
2. Історія філософії.
3. Межі історії філософії.
4. Значення історії філософії для богословія.

Антична філософія

1. Джерела до історії старої філософії.

Філософія "досократична"

1. Пітагорейці.
2. Іонійські натурфілософи.
3. Елеати.
4. Геракліт.
5. Спроби примирення.

Період розквіту

1. Софісти.
2. Сократ.
3. "Сократичні школи".
4. Платон.
5. Арістотель.

Пізня грецька філософія

1. Етичні системи.
2. Епікуреїзм.
3. Стоїки.
4. Скептики.

Кінець античності

1. Загальна характеристика.
2. Філон Олександрівський.
3. Плутарх.
4. Плотін.
5. Кінець античної філософії.

1. Поняття філософії.

Слово та поняття "філософія" повстало та розвинулось історично. Це грецьке слово, що означає "любов до мудрости". Первісно воно означало науку взагалі. Помалу з філософії відокремлювались окремі конкретні науки (математика, астрономія, медицина і т. д.). Тоді для філософії залишились галузі знання, що не належали до окремих конкретних наук. Здебільшого вживають цього слова, щоб визначити знання, яке є "ширше", "вище" чи "глибше" за окремі науки, що вивчають лише окремі відтинки, урізки світу. Філософія або "ширше" наук, бо досліджує світ в цілому, або упорядковує результати, добуті окремими науками, що вона їх критично переглядає, освітлює, приводить в певну систему, для філософічної науки того типу, іноді зживають назви "енциклопедія", або філософія "вище" конкретних наук, контролюючи їх шляхом вияснення їх передпосилок (засновків) і засади, на яких науки ці побудовано; це нпр. "аксіоматика" наук, що займається дослідженням тих основних тверджень, на яких побудована та або інша наука або система наук, розглядаючи та обґрунтовуючи методи, якими науки працюють ("методологія"), або шляхи думання взагалі ("логіка", раніше вживано також слова "діалектика"); або нарешті філософія "глибше" окремих наук, глибше заходячи в послідження буття, відкриваючи за світом сприйнять та вражінь "дійсне", "правдиве" буття ("метафізика") та досліджуючи те, що окремі науки залишають без уваги, зокрема закони всякого буття взагалі (одна з форм такого дослідження — "онтологія", або основні питання людського життя та діяльности, і ті сфери дійсности, що їх не досліджують окремі науки (етика, естетика, філософія культури, філософія мистецтва тощо). Зрештою дані кожної науки можна освітлити філософічне, себто "з вищого пункту погляду"...

В останні десятиліття іноді вживають вираз "світогляд" замість "філософія", або в сенсі, близькім до цього слова. Слово "світогляд" має значення певного погляду на світ, але цей "світогляд" не повинен бути якось обгрунтований. Натомість філософія є наука, себто система тверджень, обгрунтованих на певних підвалинах, які "доведено" при допомозі певних "доказів", аргументів науково та методично. Філософія є "мислення в поняттях", в той час, як "світогляд" може бути збіркою неясних думок, уявлень, фантазій і здогадів.

Розуміється, філософія змінюється з часом, як і кожна інша наука, а, мабуть, ще значніше, ніж інші науки. Зокрема, змінюються ті вимоги, що їх ставлять філософії, себто уявлення про предмет, методу дослідження та мету філософії. Тому простежуючи історичний розвиток філософії, мусимо звертати увагу на те, як в кожну історичну епоху розуміли, що таке філософія, чого від неї чекали та вимагали.

Читайте також:

1. Виникнення і становлення Київської Русі (кінець IX-X ст.). Перші князі, їх роль в розбудові держави.
2. Виникнення і становлення Київської Русі (кінець IX-X ст.). Перші князі, їх роль в розбудові держави.
3. Війна Радянської Росії проти УНР(кінець 1917 – початок 1918 рр. ). Причини поразок укр. військ.
4. Гуманістичні та реформаційні ідеї кінець ст. XV – качан XVII ст..
5. Економічні концепції античності
6. Історіософія про сенс історичного процесу. «Кінець історії».
7. Кінець XVII – середина XVIII ст.).
8. Кінець XVIII – початок XX ст.).
9. Кінець античної філософії.
10. Кінець українізації
11. Класичні методи: від античності до нового часу

Переглядів: 408