Номінальна облікова ставка у механізмі складного дисконтування процентів.
Складне облікове дисконтування, має вигляд:
, (4.5)
де n ─ кількість періодів дисконтування (нарахування) від дати закінчення операції (наприклад, від дати погашення векселя) до дати обліку ;
d ─ облікова ставка в кожному з періодів n нарахування (дисконтування) процентів.
Якщо зафіксувати у (4.5), що показник «d» записується у формулу тільки як показник річної ставки, тобто «d» завжди номінальна, (а вона, як правило, так і надається), а період нарахування процентів не річний, а інший (півріччя, квартал, будь-який інший), то, щоб записати в дужках формули (4.5) правильний чисельний показник облікової ставки, необхідно річну (номінальну) «d» перераховувати на відповідну (піврічну, квартальну, будь-яку іншу). З цією метою в фінансових розрахунках введено показник «m» ─ кількість періодів нарахування процентів у році. Тоді, при нарахуванні процентів «m» разів у році, формула (4.5) приймає такий вигляд:
(6.3)
де d– номінальна (річна) облікова ставка;
m ─ кількість періодів нарахування (дисконтування) процентів у році;
n – кількість періодів нарахування (дисконтування) процентів впродовж строку.
Досить часто строк надається в роках. Якщо строк фінансової операції (Т), наданий в роках (N), внести в формулу (6.3), то формулу (6.3) можна записати у такому варіанті:
(6.4)
де i– номінальна (річна) облікова;
m ─ кількість періодів дисконтування (нарахування) процентів у році;