• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 1. Вступ

Питання для самостійної роботи

Складіть схему Ролі соціального педагога

Створить модель власної соціально-психологічної служби школи

1.Особливості курсу «Всесвітня історія», критерії оцінювання.

2.Навчальна література та додаткові джерела інформації з предмету.

3.Основні цінності та здобутки людства на початку ХХ ст.

4.Народонаселення.

Література:

1. І.Я.Щупак, Л.В. Морозова. Всесвітня історія, Запоріжжя, 2010, с. 5-11.

2. Т.В.Ладиченко, С.О. Осмоловський. Всесвітня історія, Київ, 2010, с.4-14.

1.Курс «Всесвітня історія» охоплює новий період розвитку світової цивілізації – від початку ХХ ст. до початку ХХІ ст. Упродовж навчального року ви ознайомитесь з основними тенденціями

розвитку країн Європи, Америки, Азії і Африки, з причинами і наслідками жахливих для людства Першої і Другої світових війн, революційними кризами в країнах світу, особливостями розпаду колоніальних імперій, формування постіндустріального суспільства.

В першому семестрі вивчатиметься період від 1900 до кінця 1920-х років. Початок ХХ ст. характеризувався суттєвими територіально-державними змінами, що позначилися на долі великих імперій та їх колоній. Зростання національної самосвідомості, зумовлене соціально-економічними

чинниками, суттєво вплинуло на колишні могутні світові держави. Внаслідок світової війни розпалися багатонаціональні імперії і звільнені народи Східної Європи стали на шлях самостійного державного творення.

Другий семестр присвячений вивченню історії Другої світової війни та повоєнного розвитку світу, сучасному розвитку країн світу та міжнародних відносин.

Головне завдання курсу – ознайомити вас з найбільш важливими подіями і явищами в історії країн світу в ХХ – на початку ХХІ т..

Періодизація всесвітньої історії ХХ – початку ХХІ ст.:

1. Період довоєнного розвитку (1900-1914) – економічне зростання передових країн світу, розвиток культури, наростання воєнно-політичного протистояння на міжнародній арені.

2. Перша світова війна (1914-1918) – бойові дії; припинення існування імперій і утворення нових держав; Версальська мирна угода.

3. Період післявоєнної нестабільності (1918-1923) – послаблення Великобританії і Франції, посилення США і Японії на міжнародній арені; зростання антиколоніальних виступів; проголошення демократичної республіки в Німеччині; встановлення диктатури пролетаріату в Росії; революційна хвиля в Європі.

4. Період економічної стабілізації (1924-1929) – модернізація виробництва, впровадження нових технологій, стабілізація банківської системи; демократизація життя в країнах Західної Європи, США; встановлення авторитарних режимів в країнах Центральної та Північно-Східної Європи.

5. Період економічної кризи та назрівання війни (1929-1939) - світова економічна криза, пошук шляхів її подолання; прихід до влади у Франції й Іспанії Народних фронтів; повернення США до державного регулювання економіки; встановлення тоталітаризму у СРСР, Німеччині; виникнення і консолідація держав-агресорів.

6. Друга світова війна (1939-1945) – розв’язування війни; бойові дії в Європі, Азії; напад Німеччини на СРСР; бойові дії на Східному фронті; вступ до війни США; відкриття Другого фронту; перемога країн антигітлерівської коаліції над нацистською Німеччиною.

7. «Холодна війна» (1945-1991) – загострення стосунків між СРСР та країнами-союзницями; створення військово-політичних блоків.

8. Сучасний період (1991-2012) – розпад СРСР, поява нових незалежних держав; виникнення проблеми міжнародного тероризму; створення Євросоюзу.

2. Джерела з новітньої історії для підготовки до занять:

v Підручники:

· Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія, 10 клас, Запоріжжя, 2010.

· 2. Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія, 10 клас, Київ, 2010.

· 3. Полянський П.Б. Всесвітня історія, 10 клас, Київ, 2001.

v Інтернет-ресурси:

· http://www.edu.kh.ua/dodatkovi_mozhlyvosti/elektronni_pidruchniki_dlya_10_klasu/.

· http://shkola.ua/book/index/page1?class_number_id=10&subject_id=76.

· http://school.xvatit.com

v Малюнки, карикатури, плакати, фотографії.

v Історичні карти.

Форми навчання:

- Лекції, семінари.

- Самостійна робота (вивчення матеріалу і підготовка письмових робіт, усних доповідей тощо).

Контроль знань:

· Поточний (виконання домашнього завдання, тести).

· Тематичний (письмові роботи, семінари).

· Підсумковий (залік).

Всього протягом року буде вивчатися 14 тем, з них 5 – у першому семестрі.

Критерії оцінювання:

3. Початок ХХ ст. знаменувався завершенням формування індустріального суспільства у провідних державах світу, остаточним оформленням величезних колоніальних імперій із перетворенням більшості країн Азії і Африки у колонії і напівколонії.

У 1900 р. на частку лідерів індустріального розвитку – США, Німеччини, Великої Британії і Франції – припадало понад дві третини світового промислового виробництва, що забезпечило їм панівні позиції у світовій економіці і політиці.

Натомість у Російській імперії частка промислового виробництва становила лише 40 % загального обсягу вироблюваної продукції.

Майже в усіх країнах Європи, Північній і Південній Америці, в Японії вже у ці часи з’явилися зародки громадянського рівноправ’я, демократії, реалізації і юридичного захисту основних громадянських прав і свобод. Після революції 1905–1907 рр. на шлях парламентаризму стала Росія, а повоєнні революційні події у Європі поклали край існуванню Німецької та Австро-Угорської імперій. Внаслідок Листопадової 1918 р. революції в

Процес формування індустріального суспільства (стадії, на якій зараз перебуває більшість країн світу) тривав понад півтора століття. Його ствердження супроводжувалося ліквідацією феодально-абсолютистських установ, знищенням станової нерівності і спадкових привілеїв дворянства, проголошенням громадянського рівноправ’я і поступовим обмеженням соціальної нерівності. Проте, ключову роль у його розвитку відігравали економічні чинники – випереджаюче зростання промисловості, впровадження виробництва нових технічних засобів і джерел енергії.

Саме ці процеси зумовили докорінні зрушення у соціальній структурі суспільства і справили вирішальний вплив на еволюцію громадсько-політичного життя.

Формування основних економічних ознак індустріального суспільства у провідних європейських країнах і США завершується в основному на початку ХХ ст. Підґрунтя структурних зрушень у господарстві і якісних змін у формах виробництва було закладене у ході здійснення промислового перевороту і наступної індустріалізації економіки.

Промисловий переворот та індустріалізація – явища, в принципі, однопланові, але не тотожні. Промисловий переворот становив собою перехід від мануфактури до фабрично-заводської системи машинного виробництва. Звичайно він зводився до витіснення машинною індустрією попередніх форм виробництва і вважався завершеним, коли фабрично-заводська промисловість ставала домінуючою у більшості галузей промисловості.

У свою чергу індустріалізація становила собою процес подальшого випереджаючого зростання машинної промисловості і створення на цій основі індустріальної структури господарства. Із завершенням індустріалізації досягалася перевага промисловості над сільським господарством, а згодом і важкої індустрії над галузями легкої промисловості.

До початку промислової революції країни світу відрізнялися одна від одної політичним устроєм, соціальною структурою, духовними цінностями тощо. В економіці особливої різниці між ними не було, оскільки основою всіх форм виробництва в аграрному суспільстві були примітивна техніка і технології. З переходом до машинної індустрії справи різко змінилися. Результати промислового перевороту мали непересічні наслідки для доліпровідних країн світу, значно прискоривши їх соціально-економічний, а, врешті, і політико-правовий розвиток.

Так, Англія, що першою стала на шлях промислового перевороту, в середині ХІХ ст. посіла провідне становище у світовому господарстві, виробляючи понад половину всієї промислової продукції світу. Згодом країні було сформовано індустріальну структуру господарства і Велика Британія першою в Європі перетворилась із аграрної на індустріальну державу.

Читайте також:

1. I. Вступна частина
2. Більшовицькі війська вступають в Одесу. Лютий 1920 р.
3. Більшовицькі війська вступають в Одесу. Лютий 1920 р.
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вид заняття: лекція
7. Вид заняття: лекція
8. Вид заняття: лекція
9. Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
10. Вступ 3
11. Вступ в асиметричну криптографію на ідентифікаторах.
12. Вступ до Photoshop. Елементи вікна редактора.

Переглядів: 638