Поняття про бюджетні установи та організації

Лекція 1. Основи бухгалтерського обліку в бюджетних установах

Тема 1. Теоретичні основи бухгалтерського обліку в бюджетних установах

1. Поняття про бюджетні установи та організації.

2. Історичні аспекти розвитку бюджетного обліку

3. Предмет, метод і об’єкти бухгалтерського обліку

4. Бюджетна класифікація

До бюджетних організацій відносяться організації, створені органами державної влади України або органами місцевого самоврядування, діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів державного або місцевого бюджету (установи охорони здоров'я, культури і мистецтв, фізичної культури і спорту, навчальні заклади, а також інші установи, створені органами державної влади і фінансовані за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів).

Необхідними умовами для віднесення таких організацій до бюджетних є:

— створення такої організації органом державної влади (міністерством, відомством, комітетом і т.п.) або органом місцевого самоврядування (територіальними громадами сіл, селищ, міст, виконавчими органами);

— утримання за рахунок бюджетних коштів.

Тому приватні школи, клініки, дитячі садки, вищі навчальні заклади недержавної форми власності, засновниками яких не є органи державної влади або місцевого самоврядування і фінансування яких не передбачене за рахунок бюджетних коштів, до бюджетних організацій не відносяться.

Для початку розглянемо правові аспекти здійснення діяльності бюджетних організацій.

Бюджетні установи відносяться до однієї з різновидів організацій некомерційного характеру, для яких одержання прибутку не є їхньою основною метою. Відповідно до Класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої наказом Держстандарту України від 22.11.94 р. № 288, організації, заклади й установи, для яких одержання прибутку не є основною метою їхньої діяльності, відносяться до групи організацій, що не займаються підприємницькою діяльністю. Основною для них є діяльність по наданню просвітительських, культурних, наукових, освітніх і інших подібних послуг для суспільного споживання, по створенню системи соціального самозабезпечення громадян і здійснення інших цілей, передбачених статутними документами.

Бюджетні організації здійснюють свою діяльність на підставі положення (статуту), затверджуваного уповноваженим органом (як правило, органом, що прийняв рішення про їхнє створення), визнаються юридичною особою з дня реєстрації положення (статуту) і з цього моменту згідно ст. 23 Цивільного кодексу можуть від свого імені набувати майнових й особистих немайнових прав і нести зобов'язання, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

Незважаючи на те, що основна діяльність бюджетних організацій не пов'язана з веденням підприємницької діяльності, а отже, і з одержанням від неї доходів (хоча вони можуть одержувати доходи від надання окремих послуг, виконання робіт у випадках, передбачених законодавством), таким організаціям необхідно підтвердити свій статус неприбутковості.

У даному випадку мається на увазі необхідність їхнього включення до Реєстру неприбуткових установ і організацій, що створюється і ведеться Державною податковою адміністрацією України.

Реєстр неприбуткових організацій (далі — Реєстр) являє собою автоматизовану систему збору, нагромадження й обробки даних про неприбуткові

організації й установи, що відповідно до п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону від 22.05.97 р. №

283/97-ВР, зі змінами і доповненнями (далі — Закон про податок на прибуток), звільняються від сплати податку на прибуток.

Установи й організації, створені органами державної влади України й органами місцевого самоврядування і утримувані за рахунок коштів відповідних бюджетів, відносяться до неприбуткових відповідно до абзацу «а» п. 7.11 ст. 7 Закону про податок на прибуток. Такі організації підлягають реєстрації в якості неприбуткових відповідно до Положення про Реєстр неприбуткових організацій і установ, затвердженого наказом ДПАУ від 11.07.97 р. № 232.

Отже, тільки після включення до Реєстру бюджетна організація може скористатися пільгами, передбаченими п. 7.11 ст. 7 Закону про податок на прибуток для неприбуткових організацій.

У ході виконання покладених на них функцій бюджетні організації, у випадках, передбачених законодавством, є повноправними платниками податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених Законом України «Про систему оподатковування» від 25.06.91 р. № 1251-Х11, зі змінами і доповненнями. Особливості нарахування і сплати податків і зборів бюджетними організаціями будуть висвітлюватися в контексті з розглядом бухгалтерського обліку конкретних господарських операцій.

Розглянувши правові аспекти здійснення діяльності бюджетних організацій, перейдемо до питання історії розвитку бюджетного обліку , його суті і основ організації.

2. Історичні аспекти розвитку бюджетного обліку

Перші дані про бюджетний облік датуються 1645 роком. Саме у цьому році з’явилися загальні і міські кошториси. Але певних правил про їх складання не було як не було й певної звітності. Час, протягом якого залучалися і використовувалися кошти, як і сума залучення та витрачання, зумовлювалися спеціальними наказами. Між цими наказами при виникненні дефіциту відбувався перерозподіл коштів. Розголошення даних про рух коштів державою була заборонене.

З 1802 року, з часу створення Міністерства фінансів Російської імперії, почали складатися розписи доходів і витрат на основі кошторисів міністрів. Це дозволяло врівноважувати доходи з витратами. Але загальних правил складання розписів не було.

В 1811 році був виданий “Наказ Міністерства фінансів”, в основу якого був покладений “План фінансів”. Згідно наказу всі витрати поділялися на: а) необхідні; б) корисні; в) надлишкові; г) зайві; д) безкорисні.

Також всі міністри були зобов’язані до 15 листопада здавати в Міністерство фінансів кошториси за єдиною формою. Міністерство робило зведений кошторис і вносило його на розгляд в Державну Раду. Державна Рада, в свою чергу, затверджувала поданий кошторис і передавала на остаточне затвердження імператору.

Недоліки діючих правил наказу, відсутність гласності про фінансові справи країни привели до хаосу в цій галузі. Міністерство фінансів посилатиме своїх спеціалістів для вивчення досвіду в Західній Європі. Результатом поїздки стало прийняття 22 травня 1862 р. Правил про складання, розгляд, затвердження і виконання державного розпису.Ці правила передбачали:

1) - складання кошторисів для всіх управлінь за єдиною формою з обов’язковим обґрунтуванням необхідності тих чи інших статей витрат і сум згідно них;

2) - розмежування постійних і тимчасових витрат;

3) - спеціалізація витрат по основних напрямках;

4) - при затвердженні кошторису на плановий період, його дані повинні представлятися у порівнянні із звітними даними за минулий рік.

Трохи пізніше був прийнятий додаток до Правил, яким передбачалося суворе дотримання поділу доходів і витрат на параграфи і статті. Цей поділ був у використанні до 1999 року.

Бюджетні правила від 8 березня 1906 року надали міністерствам право покладати попередній розгляд кошторисів на комісії Державної Думи і Державної Ради. Будь-які зміни або нові асигнування засобів на виникаючі потреби можливі були лише за умови прийняття додаткового закону.

Якщо розпис держаними органами не затверджувався, то залишався в силі розпис за минулий рік. У випадку дефіциту проводилася позика без згоди Державної Думи.

В становленні і розвитку бюджетного обліку в радянській період можна виділити такі етапи:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Принциповою переробкою нормативних актів з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що перебувають на бюджеті, і Положення про бухгалтерські звіти і баланси.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.