• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Препарат Доза

Метоксифлуран (пентран).

ХАРАКТЕРИСТИКА ІНГАЛЯЦІЙНИХ ЗАСОБІВ

Більш широке розповсюдження отримали неінгаляційні анестетики, до яких відносяться:

l похідні барбітурової кислоти (гексенал, тіопентал натрію);

l небарбітурати – кетамін, оксибутират натрію, віадрил, сомбревін, альтезін, етомідад, пропофол.

Дози препаратів, що використовуються при анестезії у дітей

l Тіопентал натрію 5-6 мг/кг для індукції

l Пропофол 2-5 мг/кг для індукції

l Оксибутират натрію 75-100 мг/кг

l Кетамін 2-3 мг/кг – д/в

3-5 мг/кг – д/м для “седації”

8-10 мг/кг – д/м для наркозу

8-10 мг/кг – ректально Сукцинілхолін 1-2 мг/кг (2 мг/кг до 1-го року)

Тубокурарин 0,5 мг/кг Ардуан 0,1-0,05 мг/кг Атракуріум 0,5 мг/кг Панкуроніум 0,1 мг/кг Векуроніум 0,1 мг/кг Фентаніл 2-5 мкг/кг

Сібазон 0,2-0,5 мг/кг

Розглянемо основні етапи проведення загальної анестезії.

l підготовчий, який в свою чергу складається з періоду віддаленої і безпосередньої підготовки хворих до наркозу і операції;

l ввідний наркоз;

l основний наркоз або період підтримки наркозу;

l виведення з наркозу або пробудження;

ранній після наркозний період.

Період віддаленої підготовки буває тільки у хворих перед плановими операціями. Він використовується анестезіологом для знайомства з хворим з метою:

l виявити всю повноту патології пацієнта, як основну, так і супутню;

l назначивши лікування, ліквідувати супутню патологію, а якщо це неможливо, перевести її в стан стійкої ремісії;

l визначити ступінь операційного ризику згідно спеціальних схем і таблиць, про сказано вище;

l провести вибір методу анестезії;

l провести психо-профілактичну роботу з хворим чи його родичами.

ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНА ОЦІНКА ВАЖКОСТІ СТАНУ ТА СТУПЕНЯ АНЕСТЕЗІОЛОГО-ОПЕРАЦІЙНОГО РИЗИКУ

Американським Товариством анестезіологів прийнята п”ятиступенева градація хворих по тяжкості стану – шкала ASA (American Society of Anesthesiologists):

l Клас 1. – хворі, у яких захворювання локалізовано і не викликає соматичних розладів (практично здорові), тобто хворі без порушення життєвоважливих функцій;

l Клас 2. – хворі з легкими чи помірними розладами, які в незначній степені порушують життєдіяльність організму без виражених зрушень гомеостазу;

l Клас 3. – хворі з тяжкими соматичними розладами, які значно порушують життєдіяльність організму, але можуть бути компенсованими в результаті лікування;

l Клас 4. – хворі з тяжкими соматичними розладами (декомпенсовані захворювання), які створюють серьозну небезпеку для життя і вимагають постійного заживання лікарських препаратів;

l Клас 5. – хворі, стан яких настільки тяжкий, що можна чекати їх смерті в наступні 24 год не залежно від того, надається їм медична допомога чи ні.

Оцінка анестезіолого-операційного ризику (АОР) у дітей (В.М.Балагін, 1987).

Є 5 ступеней, загальних для планових і ургентних хворих, кожний з яких відповідає певній сумі балів:

l - 1-а ступінь (незначний ризик) - 3 бали;

l - 2-а ступінь (помірний ризик) - 4-5 балів;

l - 3-я ступінь (середній ризик) - 6-7 балів;

l - 4-й ступінь (значний ризик) - 8-10 балів;

l - 5-й ступінь (надзвичайний ризик) - > 10 балів.

Фактори АОР у дітей (по Балагіну В.М.)

Премедикація або безпосередня медикаментозна підготовка.

l Вона призначається з метою:

- зняти відчуття страху,

- потенціювати майбутній ефект наркотичних середників і

- запобігти можливим ускладненням під час наркозу.

До складу премедикації в обов”язковому порядку повинні бути включені фармакологічні препарати як мінімум ;-х груп:

l наркотичні або ненаркотичні аналгетики (морфін, промедол,

омнопон, фентаніл, трамал);

l нейроплегіки або великі транквілізатори (піпольфен, діпразин,

дроперідол, аміназин);

l антигістамінні (димедрол, супрастин, діазолін);

l периферичні М-холінолітики (атропін, метацин).

l Премедикація призначається індивідуально, виходячи з психічного та фізичного стану дитини.

Ввідний наркоз – це той вид наркозу, який використовується для виключення свідомості хворого, щоб уникнути стадії збудження і зменшити кількість ускладнень на початку анестезії. У дітей він частіше всього буває або сильними інгаляційними анестетиками (фторотан, галоман), або неінгаляційними при умові їх введення д/м, у дорослих – це д/в наркоз любим неінгаляційним наркотиком.

l Основний наркоз підтримується як інгаляційним, так і неінгаляційними анестетиками, або їх комбінаціями в залежності від виду оперативного втручання і стану хворого.

Клініка наркозу:
(стадії)

l І стадія – аналгезії поділяється на 3 рівні:

l 1-й рівень – від початку дії наркотика до появи часткової аналгезії;

l 2-й рівень – від початкової до повної аналгезії;

l 3-й рівень – від повної аналгезії до амнезії, тобто до втрати свідомості.

l ІІ стадія – збудження – більше виражена при використанні інгаляційних анестетиків, у фізично міцних людей, а також у пацієнтів з шкідливими звичками (вживання алкоголю). В цій стадії спостерігається:

l - психо-моторне збудження,

l - порушення ритму дихання,

l - тахікардія, підвищення АТ,

та тонусу м”язів,

l - розширення зіниць,

l - гіперсалівація,

l - невимушені рухи очних яблук.

Поступово ці явища зникають і хворий переходить в ІІІ стадію

ІІІ стадія – хірургічна

l Стадія ІІІ₁ – поверхневий наркоз або припинення рухів очних яблук – хворий переходить - до спокійного сну,

- нормалізується дихання і показники геодинаміки,

- звужуються зіниці, зберігається їх реакція на світло, - очні яблука поступово припиняють колоподібні рухи і фіксуються по сагітальній лінії або дещо ексцентрично.

- зберігаються рогівковий і глоточний рефлекси, а також тонус м”язів.

В цій стадії можна виконувати невеликі операції, болючі маніпуляції, коли не є обов”язковиою міоплегія (розслаблення м”язів).

l Стадія ІІІ₂ - виражений наркоз або зникнення рогівкового рефлексу

– спокійний сон,

- нормальні показники дихання і кровообігу, - вузькі зіниці при ослабленій їх реакції на світло, - зникають гортанні і глоточні рефлекси, - поступово починає знижуватись тонус м”язів і в першу чергу кінцівок, в меншій мірі тулуба.

В цій стадії можливі всі операції на кінцівках, деякі операції на органах черевної порожнини.

l Стадія ІІІ₃ – глибокий наркоз або зникнення реакції зіниць на світло – починає проявлятися токсична дія ефіру:

- внаслідок розслаблення м”язів живота і грудної клітки дихання стає поверхневим, діафрагмальним,

- знижується АТ,

- зіниці поступово розширюються і перестають реагувати на світло,

- рогівка підсихає,

- розслаблюються всі смугасті м”язи.

В цій стадії оперують великі, травматичні операції на органах черевної порожнини, малого тазу, промежини, прямій кишці.

l Стадія ІІІ₄ – передозування – проведення наркозу в цій стадії недопустиме тому, що вона легко переходить в

l ІУ стадію – агональну, коли наростаючі порушення дихання і кровообігу переходять в їх зупинку, що означає наступлення клінічної смерті.

l Слід відмітити, що при припиненні введення в організм наркотичних речовин або зменшенні їх концентрації, стадії переходять одна в другу в такій же послідовності і з тією ж клінічною картиною, тільки в зворотній послідовності.

Період пробудження починається від моменту припинення подачі наркотичних середників і до повного відновлення свідомості хворого.

В цей час необхідно уважно слідкувати за відновленням не тільки функцій ЦНС, але і інших життєво-важливих функцій організму, і в першу чергу дихання і кровообігу, стабілізації всіх фізіологічних параметрів.

У важких хворих період виходу з наркозу може бути сповільненим і тривати декілька годин або навіть діб.

Читайте також:

1. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування лихоманки.
2. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування сухого кашлю.
3. Бітехнологічне виробництво ферментних препаратів
4. Вплив лікарських препаратів та шкідливих хімічних речовин
5. Гіпервітаміноз D — це стан, що виникає в разі передозу­вання холекальциферолу або за умови підвищеної чутливості організму до його препаратів.
6. Законодавчі акти що регламентують безрецептурний відпуск в Україні. Препарати безрецептурного відпуску (ОТС-препарати), критерії віднесення препаратів до безрецептурних.
7. Класифікація антиангінальних препаратів
8. Класифікація антигіпертензивних (гіпотензивних) препаратів
9. Класифікація вітамінних препаратів
10. Класифікація препаратів для наркозу
11. Класифікація препаратів медіаторної дії
12. Класифікація препаратів, що впливають на холінорецептори

Переглядів: 658