Різновиди та властивості цінних паперів

7. Цінні папери, їх властивості та класифікація.

Цінні папери (ЦП) – складне, багатоманітне та суперечливе економічне явище. Деякі з них, такі, як, наприклад, векселі, з'явилися дуже давно, у XII-XIII століттях. А інші, депозитні та ощадні сертифікати банку,– зовсім недавно. Це – дітище другої половини XX ст. Економічний зміст і навіть “зовнішня” форма ЦП різних видів дуже відрізняються одне від одного. Більше того, з появою нових технологій, зокрема комп'ютерних, ЦП став все частіше "скидати" свою "паперову форму". Чи правомірно в цьому випадку говорити про "цінний папір"?

Щоб розібратися у всій багатогранності світу ЦП, спочатку необхідно відповісти на питання: а що являє собою ЦП як економічна категорія, як найбільш узагальнений, абстрактний, теоретичний вираз об'єктивно існуючих економічних відносин?

З юридичної точки зору, ЦП – це грошовий документ, що засвідчує майнові права, здійснення або передача яких можливі тільки після пред'явлення даного документа або якщо доведено закріплення даних прав у спеціальному реєстрі (у випадках, визначених законом). Для того, щоб стати цінним папером як таким, фінансовий інструмент повинен бути кваліфікований як ЦП державою.

Таким чином, ЦПє грошовими документами, що засвідчують майнові права або відносини позики між власниками та організаціями (особами, що їх випустили). Це інструмент залучення грошових коштів, об'єкт вкладання фінансових ресурсів, а їх обіг — сфера таких досить рентабельних видів діяльності, як брокерська, депозитарна, реєстраторська, трастова, клірингова та консультаційна. ЦП — необхідний інструмент ринкового господарства, за допомогою якого зацікавлена сторона (приватна особа, акціонерне товариство або держава) вирішує фінансові, інвестиційні та інші питання.

Тип цінного паперу характеризує його корінні властивості, походження. Розрізняють основні та похідні, первинні та вторинні їх типи. Основні ЦП — це папери, в основі яких лежать майнові права на який-небудь реальний актив. Серед основних паперів виділяють первинні та вторинні ЦП. Первинні ЦП (акції, облігації, векселі) засновані на активах, до числа яких не входять інші ЦП. Вторинні — це ЦП, що випускаються на основі первинних ЦП (депозитарні розписки, сертифікати акцій). Похідні ЦП (ф'ючерсні та форвардні контракти) — це форма виразу майнового права (зобов'язання), що виникає у зв'язку зі зміною ціни базисного активу, тобто активу, що лежить в основі даного ЦП. Як базисні активи можуть розглядатися товари (зерно, м'ясо, нафта, золото і т. д.), основні ЦП (акції та облігації) і т. п. До похідних ЦП відносять ф'ючерсні контракти (товарні, валютні, відсоткові, індексні та ін.) і опціони, що знаходяться у вільному обігу.

Класифікація ЦП — це поділ ЦП на види за певними ознаками.

Вид ЦП — це його сутність, якісна визначеність, що відрізняє його від інших ЦП. До основних видів ЦП відносять: акції, облігації, векселі, банківські сертифікати, ф'ючерси, опціони, коносаменти, чеки, варанти, депозитні та ощадні сертифікати, закладні та ін. Різновид — це більш дрібний поділ ЦП одного виду, що розрізняються низкою ознак. Різноманіття фінансових інструментів пов'язане з їх роллю в системі ринкової економіки, місцем та терміном обігу, формою випуску та порядком володіння, прибутковістю та рівнем ризику, обсягом наданих прав, ступенем захисту та ін.

Класифікація видів ЦП— це поділ видів ЦП на підвиди, які, у свою чергу, можуть підрозділятися на більш дрібні підвиди.

ЦП за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні.

Емісійні ЦП - ЦП, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент).

До емісійних ЦП належать: акції; облігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації; сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі - сертифікати ФОН); інвестиційні сертифікати; казначейські зобов'язання України. В Україні ринки емісійних ЦП - відзначаються низькою капіталізацією, недостатньою прозорістю, обмеженою ліквідністю. Ринки вузькі за переліком інвестиційно привабливих об’єктів інвестування, дрібні за часткою випусків ЦП, які є у вільному обігу, „засмічені” ЦП з низькими інвестиційними якостями.

ЦП, що не належать до емісійних ЦП, можуть бути визнані такими Комісією, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи та/або види ЦП.

ЦП за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні. ЦП за формою випуску можуть бути на пред'явника, іменні або ордерні. Права, посвідчені ЦП, належать: пред'явникові ЦП (ЦП на пред'явника); особі, зазначеній у ЦП (іменний ЦП); особі, зазначеній у ЦП, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний ЦП). Наприклад, права посвідчені, ордерним ЦП, передаються шляхом вчинення на цьому папері індосаменту. Індосант відповідає за наявність та здійснення цього права. Згідно з індосаментом до особи, якій (або у розпорядження якої) передаються права, посвідчені ЦП (індосата), переходять усі ці права. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, щодо якої має бути здійснене виконання зобов'язань) або ордерним (із зазначенням такої особи).

Особа, що розмістила (видала) ЦП, та особи, що індосували його, відповідають перед його власником солідарно. У разі задоволення вимоги законного власника, наприклад, ордерного ЦП про виконання засвідченого цим папером зобов'язання однією або кількома особами з числа тих, хто має такі зобов’язання, особи, що індосували ЦП, набувають права зворотної вимоги (регресу) щодо інших осіб, які мають зобов’язання за ЦП. Відмова від виконання зобов’язання, посвідченого ЦП, з посиланням на відсутність підстави зобов’язання або на його недійсність не допускається.

За основними характеристиками (ознаками) ЦП можна класифікувати таким чином (див. табл. 5). Кожна група ЦП включає їх підвиди. Цей поділ обумовлений особливостями фондового ринку та законодавства тієї чи іншої країни.

Будучи юридичною категорією, ЦП визначають такі права:

– володіння ЦП;

– посвідчення майнових та зобов'язальних прав;

– право управління;

– посвідчення передачі або отримання власності.

Таблиця 5.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Класифікація цінних паперів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.