• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

в умовах НС

Дослідження стійкості роботи об'єкта — це всебічне вивчення обстановки, яка може скластися під час надзвичайної ситуації та визначення її впливу на ви­робничу діяльність підприємства. Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити слабкі місця в роботі об'єкта та розробити найбільш ефективні рекомендації, які спрямовані на підвищення його стійкості.

Проводиться дослідження силами інженерно-технічного персоналу об’єкта із залученням спеціалістів науково-дослідних та проектних організацій. Організатором та керів­ником досліджень є керівник підприємства – начальник ЦЗ об’єкта.

Увесь процес планування і проведення досліджень поділяється на три етапи:

— І етап — підготовчий;

— II етап — оцінка стійкості роботи об’єкта;

— III етап — розроблення заходів, які підвищують стійкість роботи об'єкта в умовах надзвичайних ситуацій.

На першому етапірозробляються керівні документи, які визначають склад учасників досліджень та організовується їх підготовка.

Основними документами для організації досліджень є:

— наказ керівника підприємства, щодо проведення дослідження;

— календарний план основних заходів з підготовки до проведення досліджень;

— план проведення досліджень.

Наказ керівника підприємства розробляється на підставі вказівок старшого начальника з урахуванням умов пов'язаних з виробничою діяльністю об'єкта. У наказі вказується:

— мета і завдання дослідження;

— терміни проведення робіт;

— склад учасників досліджень;

— склад і завдання дослідницьких груп;

— строки готовності облікової документації.

Календарний план основних заходів з підготовки до проведення досліджень визначає:

— основні заходи;

— терміни їх виконання;

— відповідальних виконавців;

— сили та засоби, які залучаються для виконання завдань.

План проведення досліджень є основним документом, який визначає зміст роботи керівника дослідження і груп головних спеціалістів.

У плані вказуються:

— тема дослідження;

— мета дослідження;

— тривалість дослідження (2 - 3 міс);

— склад дослідницьких груп та зміст їх роботи;

— порядок проведення дослідження.

Термін дослідження встановлюється залежно від обсягу роботи та підготовки учасників і може тривати 2-3 місяці. Залежно від складу основних виробничо-технічних служб на об'єкті можуть створюватись такі дослідницькі групи:

- відділу капітального будівництва; - головного механіка;

- головного енергетика; - головного агронома;

- головного технолога; (або на с.г. об’єкті) - головного енергетика;

- головного механіка; - інженера з ОП;

- відділу матеріально-технічного постачання. - зоотехніка (ветлікаря).

Крім цього, створюється група штабу ЦЗ об'єкта, до якої входять начальники служб: оповіщення та зв'язку, протирадіаційного та протихімічного захисту, укриттів та сховищ, медична, охорони громадського порядку. До дослідження можуть бути залучені спеціалісти вищої кваліфікації з міністерств, інститутів та науково-дослідних установ. Для узагальнення отриманих результатів та вироблення загальних пропозицій створюється група керівника дослідження на чолі з головним інженером.Кількість і чисель­ність залежить від обсягу завдань, які вирішуються, специфіки виробництва.

На підготовчому етапі з керівниками груп проводиться спеціальне заняття, на якому керівник підприємства доводить до виконавців план роботи, завдання кожної групи та визначає терміни дослідження.

На другому етапіпроводиться безпосереднє дослідження стійкості роботи об'єкта. У ході дослідження визначаються умови захисту робітників та службовців від уражаючих факторів, проводиться оцінка уразливості виробничого комплексу від різних уражаючих факторів, оцінюється характер можливих пошкоджень від вторинних уражаючих факторів, вивчається стійкість роботи системи забезпечення та кооперативних зв'язків з іншими об'єктами, з'ясовуються вразливі місця в системі управління виробництвом.

Кожна група оцінює стійкість відповідних елементів виробничого комплексу та робить необхідні розрахунки.

Група комплексних досліджень (керівник — головний інженер) входять керівники всіх груп. Робить загальну оцінку стійкості роботи об'єкта.

Група досліджень стійкості будівель та споруд (керівник — начальник відділу капітального будівництва) на основі аналізу характеристик і стану виробничих будинків та споруд:

— визначає ступінь їх стійкості до дії уражаючих факторів;

— оцінює розміри можливої шкоди від дії вторинних уражаючих факторів;

— проводить розрахунки сил і засобів, необхідних для відновлення вироб­ничих споруд при різних ступенях руйнування. Крім того, група досліджує та оцінює захисні властивості захисних споруд, визначає необхідну їх кількість на території об'єкта та в заміській зоні.

Група досліджень стійкості виробничого обладнання (керівник — головний механік) оцінює стійкість технологічних ліній, верстатів та механізмів і визначає:

— можливі втрати станків, приладів і систем автоматичного управління при різних ступенях пошкодження;

— способи збереження і захисту особливо цінного обладнання;

— потребу в силі і засобах, терміни та обсяги відновлювальних робіт;

— можливості створення резерву обладнання та порядок його використання.

Група дослідження стійкості технологічного процесу (керівник — головний технолог) оцінює стійкість технологічного процесу для чого:

— уточнює заходи переведення об'єкта на режим роботи в умовах надзви­чайної ситуації;

— визначає найбільш вразливі ділянки технологічної лінії;

— розробляє варіанти зміни технологічного процесу при нестачі сировини;

— оцінює можливості і терміни безаварійної зупинки виробництва за сигналом «Повітряна небезпека» або при раптовому припиненні подачі електроенергії.

Група досліджень стійкості систем енергозабезпечення (керівник — головний енергетик) оцінює:

— стійкість системи електро-, газо- та водопостачання, каналізації та можли­вість переведення котелень на інші види палива;

— нормативно-необхідні та мінімальні потреби з кожного виду енергії;

— основні та додаткові джерела енергопостачання, можливості внутрішніх та зовнішніх джерел;

— стійкість заводських комунікацій;

— наявність та можливості автономних джерел енергопостачання;

— характер можливих аварій і можливість виникнення вторинних факторів ураження та їх наслідки;

— можливі варіанти підвищення стійкості роботи систем енергопостачання;

— варіанти відновлення систем енергопостачання при різних ступенях ура­ження об'єкта;

— можливість підключення до сусідніх трансформаторних підстанцій.

Група досліджень стійкості матеріально-технічного постачання і транспорту

(керівник — начальник відділу матеріально-технічного постачання):

— аналізує систему забезпечення робочого процесу всім необхідним для випуску продукції в умовах надзвичайної ситуації;

— оцінює умови відправки продукції і стійкості роботи транспорту;

— обґрунтовує необхідність і створює додаткові запаси сировини, обладнання, комплектуючих виробів, а також визначає місця їх зберігання;

— вивчає стійкість існуючих зв'язків з поставниками та користувачами;

— складає розрахунки на потрібну кількість будівельних та інших матеріалів для відновлення виробництва і будівництва сховищ на об'єкті та ПРУ в заміській зоні (на підставі заявок інших груп).

Штаб цивільного захисту об’єкта у цей період оцінює загальний стан ЦЗ і ви­значає заходи для забезпечення захисту робітників і службовців. Для цієї роботи притягається ряд начальників служб, які виконують відповідні функції:

Служба оповіщення і зв'язку вивчає і оцінює стійкість зв'язку з органами ЦЗ, виробничими підрозділами і формуваннями ЦЗ. Оцінює надійність системи зв'язку й оповіщення, повноту обладнання пунктів управління.

Служба сховищ і укриттів оцінює інженерний захист робітників і службовців, правильність експлуатації сховищ і укриттів, готовність їх до використання за прямим призначенням. Розраховує час на оповіщення робітників і службовців, збір і укриття їх у захисних спорудах.

Служба радіаційного та хімічного захисту оцінює можливості роботи об'єкта в умовах радіації і дає пропозиції щодо захисту робітників і службовців від радіоактивного зараження, визначає типові режими радіаційного захисту людей, розробляє графік робочих змін для проведення (РіНР). Аналізує забезпеченість робітників і службовців засобами індивідуального захисту, умови зберігання і порядок їх видачі. Готує пропозиції щодо організації і ведення радіаційної і хімічної розвідки, організації санітарної обробки людей, знезараження одягу, транспорту, техніки і споруд.

Медична служба розробляє заходи щодо організації медичного обслуго­вування робітників та службовців на об'єкті і в заміській зоні, а також при про­веденні РіНР. Визначає сили і засоби для надання першої медичної допомоги потерпілим. Виробляє рекомендації з організації дозиметричного контролю при перебуванні людей у зоні радіоактивного зараження і рекомендації з захисту продуктів харчування і джерел водопостачання.

Служба охорони громадського порядку розробляє заходи з підсилення пропус­кного режиму, охорони матеріальних цінностей, забезпечення громадського порядку.

На третьому етапіпідводяться підсумки проведених досліджень. Групи спеціалістів за підсумками досліджень готують пропозиції з захисту робітників та службовців і підвищення стійкості елементів виробництва, які досліджуються.

Група комплексних досліджень на основі доповідей інших груп складає загальну доповідь, у якій визначаються: можливості щодо захисту робітників і службовців в ЗС; загальна оцінка стійкості об'єкта, найбільш слабкі (вразливі) ділянки виробництва; практичні заходи, терміни та обсяги робіт, які виконуються при повсякденній діяльності та при загрозі надзвичайної ситуації; порядок та приблизні строки відновлюваних робіт при різних ступенях руйнування.

За результатами досліджень розробляються плани, в яких визначаються відповідні заходи, необхідні кошти на їх проведення, терміни і відповідальні особи за їх виконання. Плани заходів, які проводяться силами об’єкта, затверджується керівником підприємства – начальником ЦЗ.

У зв'язку з тим, що заходи з підвищення стійкості роботи виконуються за­вчасно (в мирний час), з оголошенням загрози виникнення надзвичайної ситуації (нападу ворота) та в умовах надзвичайної ситуації, відповідні планувальні документи, для зручності користування ними, складаються на кожну можливу ситуацію.

У результаті проведення досліджень на об'єкті розробляються наступні документи:

1. Перспективний план заходів щодо підвищення стійкості роботи об'єкта, які проводяться завчасно.

2. План-графік нарощування заходів з підвищення стійкості роботи об'єкта при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій (нападу противника).

3. Графік безаварійної зупинки виробництва.

Правильність проведених заходів перевіряється на спеціальному навчанні тривалістю 2-3 доби, яке проводиться під керівництвом начальника ЦЗ об'єкта або вищого керівництва.

Завчасно плануються і проводяться, в основному, заходи які потребують значних матеріальних витрат та часу на їх виконання. Економічна ефективність цих заходів може бути досягнута при їх коригуванні з завданнями щодо безава­рійної роботи об'єкта, поліпшення умов праці, удосконаленню виробничого процесу, реконструкції виробництва і таке інше.

На період загрози виникнення НС плануються заходи, які можуть бути легко реалізовані або виконання яких у мирний час недоцільне.

Питання 4. Методика оцінювання стійкості роботи ОГ до дії різних уражаючих факторів

Під час досліджень необхідно керуватися такими положеннями:

а) стійкість елементів об'єкта до дії кожного уражаючого фактора оцінюють окремо;

б) всі елементи об'єкта підлягають дії уражаючих факторів одночасно і однаковою мірою;

в) дослідження доцільно проводити для найнесприятливіших умов.

Це дозволяє визначити максимальні значення параметрів вражаючих факторів та доцільну межу підвищення стійкості роботи ОГ.

Методика дослідження стійкості роботи ОГ зводиться до визначення:

1) мінімальної відстані від об'єкта до передбаченого центру виникнення небезпеки;

2) максимального значення очікуваних величин основних показників кожного уражаючого фактора:

∆Р_фmах^_ надлишковий тиск; ∆І_mах - світловий імпульс; Д_mах - доза радіації; Р_1mах - рівень радіоактивного забруднення на 1 год. після аварії; К_ЕMImах^— електромагнітний імпульс

К_ЕMI=20lg (3)

де Vg- гранично допустима напруга; Ve - наведена напруга;

3) lim – межі стійкості кожного елемента і об'єкта загалом до кожного уражаючого фактора порівняно з очікуваною величиною.

Якщо значення межі стійкості більше за очікувану величину - об'єкт стійкий до впливу цього фактора і навпаки:

∆P_Фlim ≥ ∆P_Фmax; I_lim ≥I_max; Д_lim ≥Д_max; P_1lim≥ P_1max; K_EMIlim ≥K_EMImax (4)

4) зробити висновок про стійкість об'єкта до кожного уражаючого чинника, тобто чи може об'єкт виконувати роботу після аварії, здійснити заходи із підвищення стійкості.

Питання 5. Основні напрямки і заходи підвищення стійкості роботи сільськогосподарського об’єкта в надзвичайних ситуаціях.

На основі вивчення факторів, які впливають на стійкість роботи об'єктів, і оцінки стійкості елементів і галузей виробництва проти уражаючих факторів НС (стихійних лих, виробничих аварій, сучасної зброї) розробляється план заходів щодо підвищення стійкості роботи об’єкта, де передбачаються основні напрямки і заходи підвищен­ня стійкості роботи с.г. об'єкта у надзви­чайних умовах мирного і воєнного часу. До них відносяться:

1. Забезпечення захисту людей та їх життєдіяльності.Досягається проведенням таких заходив:

- ство­рення у господарстві надійної системи оповіщення про загрозу на­паду противника, радіоактивне і хімічне забруднення, біологічне за­раження, загрозу стихійного лиха і виробничої аварії;

- організація розвідки і спостереження за радіоактивним забрудненням, хіміч­ним і біологічним зараженням сільськогосподарських угідь, об'єктів сільгоспвиробництва, продуктів харчування, урожаю, кормів і води;

- створення фонду захисних споруд ЦЗ, запасів засобів індивіду­ального захисту і забезпечення своєчасної видачі їх населенню;

- завчасна підготовка до масової санітарної обробки населення і знезаражування одягу;

- підготовка до евакуації населення господарства, розміщеного в зонах можливих руйнувань і катастрофічного затоплення;

- завчасна підготовка місць евакуації, організація прийому евакуйованого на­селення на територію населених пунктів господарства;

- навчання населення способам захисту, надання першої допомо­ги, практичним діям в умовах надзвичайних ситуацій.

2. Забезпечення стійкості роботи галузі рослинництва.Досягається проведенням таких заходив:

-планування і про­ведення заходів захисту сільськогосподарських рослин, урожаю в різних надзвичайних ситуаціях;

- встановлення надійної взаємодії зі станцією захисту рослин, ра­діологічною і агрохімічною лабораторією для організації спостере­ження за зараженістю посівів сільськогосподарських культур та ґрунтів;

- впровадження у виробництво високоврожайних, стійких проти небезпечних хвороб і шкідників сільськогосподарських культур;

- підготовка техніки і хімічних засобів захисту сільськогосподар­ських культур від біологічних засобів ураження;

- розробка заходів збирання урожаю в умовах обмеженості забез­печення людьми, технікою, паливом і мастилами, порушення міжга­лузевих зв'язків;

- організація зберігання і переробки урожаю в господарстві при порушенні зв'язків із заготівельними й переробними підприємствами;

- розробка і підготовка до впровадження спрощених технологій вирощування сільськогосподарських культур, підготовка до зміни сівозмін.

3. Забезпечення стійкості роботи тваринництва. Досягається проведенням таких заходив:

-підготовка до проведення ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на

зниження втрат тва­рин від сучасних засобів ураження;

- завчасна підготовка приміщень для утримання тварин;

- створення запасів кормів і організація забезпечення водою;

- створення індивідуальних засобів захисту для елітного поголів'я худоби;

- розробка заходів евакуації тварин із зон катастрофічного затоплення, районів хімічного зараження, підготов­ка місць для евакуації тварин;

- планування заходів захисту кормів, джерел водопостачання і тваринницьких ферм;

- організація забезпечення основних виробничих процесів у тва­ринництві електроенергією від автономних джерел електропостачан­ня, у разі відключення від центральної енергомережі;

- підготовка до постійної готовності спеціальної техніки для об­робки тварин, а також пристосування для цієї мети іншої техніки, наявної в господарстві;

- організація ветеринарної обробки (на майданчику ветеринарної обробки тварин рис.2), утилізації і забою уражених тварин, тимчасового зберігання м'ясопродукції при порушенні госпо­дарських зв'язків із заготівельними організаціями і підприємствами;

- розробка найпростіших технологій переробки і зберігання про­дукції тваринництва в разі неможливості відправки переробним підприємствам і реалізації;

- створення формувань по захисту тварин (команда захисту тварин рис.1) та підтримання їх в постійної готовності;

- організація забезпечення працюючих у тваринництві колектив­ними та індивідуальними засобами захисту.

4. Забезпечення стійкості роботи паливно-енергетичного ком­плексу і водопостачання. Досягається проведенням таких заходив:

-створення резерву енергетичних потуж­ностей за рахунок автономних пересувних електростанцій, а також місцевих джерел електроенергії;

- підготовка автономних електро­станцій до роботи за спеціальним режимом (графіком) для забезпе­чення технологічних процесів виробництва, для яких неможливі тривалі перерви в електропостачанні;

- створення необхідних запасів (резервів) паливно-мастильних мате­ріалів та інших видів палива й організація їх безпечного зберігання;

- завчасне вжиття заходів захисту вододжерел, водопровідних спо­руд, свердловин і шахтних колодязів від забруднення радіоактивни­ми речовинами зараження хімічними і біологічними засобами;

- підготовка меліоративних, гідротехнічних та іригаційних споруд і систем до експлуатації в надзвичайних умовах.

5. Забезпечення стійкості роботи автотранспортної та іншої сільськогос­подарської техніки, технологічного обладнання і механізмів. Досягається проведенням таких заходив:

- організація своєчасного оповіщення гаража, технологічного парку, їх керівників, водіїв, механізаторів про загрозу надзвичайної ситуації;

- підготовка автотранспортної, сільськогосподарської техніки до проведення робіт в умовах радіоактивного забруднення, хімічного біологічного зараження і світломаскування;

- пристосування і використання всіх видів транспортних засобів для евакуації населення і перевезення потерпілих;

- розробка заходів з метою пристосування автотранспортної, сільськогосподарської техніки для виконання завдань ЦЗ;

- розробка пристосувань і технологічних процесів для відбору по­тужностей тракторів і автомобілів з метою приведення в дію елект­рогенераторів, доїльних установок і технологічного обладнання, на­сосів для подачі води до місця споживання зі свердловин, відкритих водойм і шахтних колодязів;

- підготовка всієї техніки для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних умовах мирного і воєнного часу.

6. Забезпечення стійкого постачання об'єкта.Досягається проведенням таких заходив:

- забез­печення об'єктів виробництва продукції тваринництва, рослинництва необ­хідною електроенергією, паливом, мастилами, засоби захисту рослин, міндобривами, профілактичними й лікувальними препарати ветеринарної медицини, запасними частинами, сировиною та іншими матеріально-технічними засобами. За­безпечення об'єктів цими ресурсами дасть можливість випускати необхідну продукцію в надзвичайних умовах мирного і воєнного часу.

- проведення заходів, які б забезпечили стійкість постачання і сприяли підвищенню захисту мережі електро-, водо-, газопостачання, транспортних комунікацій і джерел постачання всім необхідним для забезпечення функціонування галузей сільського господарства в надзвичайних умовах.

7. Забезпечення збереження й відновлення будівель і споруд. Досягається проведенням таких заходив:

-оцінка можливих ступенів руйнування будівель і споруд господар­ства, населеного пункту;

- визначення обсягу невідкладних ремонт­них робіт, потреби в будівельних матеріалах;

- розрахунок сил і засобів для проведення невідкладних ремонт­них та інших робіт, а також знезаражування приміщень, виробничих ділянок і території господарства;

- створення і підготовка спеціальних формувань для ремонтно-відновних, будівельних та інших робіт на об'єкті;

- при будівництві нових будівель і захисних споруд врахувати вимоги ЦЗ;

- розробка комплексу протипожежних заходів, які виключали б можливість виникнення масових пожеж.

8. Забезпечення надійності системи управління і зв'язку. Досягається проведенням таких заходив:

-організація захищеного пункту управління, оснащення його засоба­ми зв'язку, які б дали можливість швидко доводити сигнали ЦЗ до всіх виробничих підрозділів і населення у місцях проживання;

- розробка документів, які регламентують чіткі дії персоналу для забезпечення стійкої роботи об'єкта в надзвичайних умовах;

- підготовка необхідного резерву кадрів спеціалістів, механізаторів і керівних працівників для зміни тим, які будуть мобілізовані;

- планування збору даних про обстановку, передачу команд і роз­поряджень в умовах впливу на об'єкт уражаючих факторів;

- органі­зація використання радіозасобів, телефонного зв'язку, посильних для зв'язку з віддаленими населеними пунктами, бригадами, фермами, польовими станами, а також з колонами евакуйованого населення, що перебувають у дорозі, і відповідальними особами, які супрово­джують сільськогосподарсь- ких тварин під час евакуації;

- забезпечення дублювання ліній і каналів зв'язку;

- для підтримання на високому рівні ЦЗ регулярно проводити підго­товку населення, спеціалістів, проводити штабні, об'єктові тренуван­ня і командні навчання.

Література:

1. Національні стандарти України. Безпека у надзвичайних ситуаціях // ДСТУ 5058:2008, ДСТУ 7095:2010, ДСТУ 7098:2010. - К.: Держспоживстандарт України.

2. Національний стандарт України. Проектування. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об'єктів. Основні положення // ДСТУ БА.2.2. -7: 2010 - К.: Мінрегіонбуд України, 2010 - 26 с.

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про єдину державну систему цивільного захисту» від 11.01.2014 р. № 11.

4. Постанова КМУ «Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків» від 29 березня 2001 року № 308.

5. В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, О.С. Дацько, СІ. Качан, О.І. Козій, В.В. Ляхов, С.М. Мохняк, М.П. Петрук, А.С. Романів, В.В. Скіра / За ред. В.Є. Гончарука./ Цивільний захист. Конспект лекцій для студентів всіх спеціальностей і форм навчання - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. - 208 с.

6. Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. Основи цивільного захисту: Навч. посібник. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010.

7.Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т. 1. Техногенна та природна небезпека // За заг. ред. В.В. Могильниченка – К, КІМ, 2007.

8.Осипенко С.І., Іванов А.В. Організація функціонального навчання у сфері цивільного захисту: Навч. посібник. - К., 2007.

Читайте також:

1. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
2. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
3. Аналітична робота в умовах кризи.
4. АТ – одна з найбільш зручних форм колективного підприємства в умовах ринкової економіки. Першим АТ вважають створену у 1602 році Голандсько –Ост - Індську компанію.
5. Безпека в умовах кримінальної злочинності
6. Безпека життєдіяльності людини в умовах натовпу
7. Бетонування в зимових умовах
8. БЖД у повсякденних умовах
9. Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.
10. В сучасних умовах
11. В СУЧАСНИХ УМОВАХ
12. В умовах галузі

Переглядів: 703