• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

У квітні 1930 року відбулася 2 Всесоюзна партійна нарада в справі народної освіти.

З доповідями про системи народної освіти виступили нарком освіти РРФСР О.С. Бубнов і нарком України М.О. Скрипник.

Після обговорення була прийнята постанова про введення в Радянському союзі єдиної системи народної освіти: «Різні системи народної освіти не можуть бути тепер виправдані. Своєрідність національної культури і місцевих умов треба взяти до уваги в єдиній системі народної освіти».

В 1930 році в СРСР була прийнята єдина уніфікована система шкільної освіти.

Основний тип – семирічна трудова політехнічна школа. На її базі – технікуми (середні спеціальні навчальні заклади – 4 роки навчання ), а на базі технікумів – вища школа, інститути, університети.

У 1939 році в багатьох великих населених пунктах - загальноосвітні середні школи . розширювалася мережа вищих навчальних закладів (інститути, університети ).

У 1920 році – опублікували перший навчальний план: за ним 5 днів навчання, 6 – ий екскурсії. На початку 30 – их років вводяться нові навчальні плани і програми – ліквідується класно – урочна система.

1. В кінці 20-х років в українській школі мав місце бригадно-лабораторний метод навчання, коли та чи інша тема пророблялася самостійно групою (бригадою) учнів у кількості 5-10 чоловік. Цей метод мав ряд недоліків: усувалась керівна роль учителя, облік роботи здійснювався для бригади в цілому, а не для окремих учнів, не проводилася індивідуальна робота з учнями; не було матеріальної забезпеченості шкіл для самостійної роботи учнів; не враховувався вік і підготовленість дітей при комплектуванні бригад; часто матеріал був просто незрозумілий для окремих учнів і навчання перетворювалося у просте зубріння.

2. З 1921 року вводяться для початкової школи комплексні програми: навчальний матеріал вивчався за 3-ма розділами: природа, праця, суспільство (інтегровані курси ). Навчальні предмети за комплексними програмами ліквідували.

3. З 1924 року – поширився лабораторно – бригадний метод: учні розподілялися на бригади ( 5 – 7 чол.) і виконували складені вчителем «робочі завдання» в лабораторіях. Доповідав бригадир про хід виконаних завдань.

4. З 1930-1931 н.р. комплексну систему навчання замінили на комплекси-проекти (метод проектів). Нова система включала дві частини: постійну (зміст основного матеріалу, який треба вивчити) і динамічну (ланцюг завдань (проектів), через виконання яких засвоюється основний зміст освіти). Динамічна частина розробляється щорічно залежно від конкретних умов, контингенту учнів тощо. Метод проектів реалізовувався у формі цільових завдань учням (наприклад, зробити електропроводку в будинку), які вони виконували після відповідних інструкцій і під наглядом учителя. Часто назви проектів являли собою своєрідні політичні лозунги "За...", "Включимось...", "Допоможемо..." і т. д. ("Включимось в електрифікацію села"). Основними недоліками методу проектів були: безсистемність і поверховість знань, шматкоподібний виклад матеріалу, знання і уміння учнів підпорядковувалися проектам. Ні держава, ні вчитель не могли попередньо складати шкільну програму – вона створювалася дітьми і вчителем в процесі навчальної роботи.

В 1931, 1932, 1933, 1936 роках = ряд постанов, які відмінили «новшества» і було знову введено класно – урочну систему.

ВИСНОВОК:

Якщо період 20-х років для освіти можна назвати періодом творчих шукань, то 30-ті роки являли собою період її уніфікації та жорсткого контролю з боку більшовицької партії. На початку 30-х років було видано ряд партійних постанов, які вносили в існуючу систему народної освіти України відчутні зміни, спрямовані на її уніфікацію, причому на російський зразок.

1934 року партійною постановою "Про структуру початкової і середньої школи в СРСР" було відмінено всі типи шкіл і встановлено єдину систему освіти:

- початкова школа (1-4 класи),

- неповна середня школа (1-7),

- середня школа (1-10 класи). Групи реорганізувалися у класи. Зміцнювалося єдиноначальство керівника школи, зростали вимоги до його походження.

У зв’язку з рішенням союзного уряду Україна повертається до університетів (першим відкрився 1933 року Київський університет). Було знижено статус технікуму до рівня середнього спеціального навчального закладу.

1935 року окремою партійною постановою давалися конкретні вказівки:

- про початок і закінчення шкільних занять,

- тривалість уроку,

- вводилися правила поведінки і єдина форма одежі для учнів,

- запроваджувалися єдині норми і 5-бальна система оцінки успішності.

У липні 1936 р. було прийнято партійну постанову "Про педологічні перекручення в системі Наркомосів". Постановою ліквідувалася педологія, яку тоді розглядали як універсальну наукуСтавилася вимога повного відновлення педагогіки, яка була відсунута педологією на другий план і розглядалася в системі наркомосів, передусім, як емпірична, наукоподібна дисципліна.

Читайте також:

1. I. Сторони в справі про банкрутство
2. IIІ. Інші учасники провадження у справі про банкрутство
3. Адекватна реалізація принципів міжнародної економіки можлива лише в стабільному політичному середовищі.
4. Більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів у сфері освіти.
5. Болонська конвенція як засіб створення зони європейської вищої освіти.
6. В Україні немає свого фільмофонду і державного кіномузею, низький рівень кіноосвіти. Зовсім зникла кінопреса (журнали “Новини кіноекрана”, “Вавилон”).
7. В Харкові відбулася перша персональна виставка творів художника, на якій було виставлено 120 творів.
8. Важливим елементом міжнародної правосуб’єктності держави є її імунітет, що витікає з принципу суверенної рівності держав.
9. Види міжнародної торгівлі
10. Вимоги до освітнього рівня осіб, які навчатимуться в системі професійно-технічної освіти.
11. Відмова у відкритті провадження в адміністративній справі
12. ВПЛИВ ТРАДИЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ НА ІНШІ ТИПИ ДЕРЕВ’ЯНИХ СПОРУД.

Переглядів: 481