Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КОРЕКЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ ЯК НАУКИ

Дефектологічна наука і корекційно-педагогічна практика мають багатий історичний досвід. За роки вивчення аномальних дітей, виявлення природи і суті їх відхилень, організації корекційної роботи з ними сформувалася струнка система наукових знань про аномальних дітей і історію розвитку спеціальних освітніх установ для дітей з недоліками в розвитку і поведінці. Досвід вивчення теорії і практики коректувальної роботи охоплює не тільки галузі спеціальних дефектологічних знань в області сурдопедагогіки (Н.М.Назарова) або історії вивчення, виховання і навчання розумово відсталих дітей (X. З. Замський), але і історію становлення і розвитку виховання важковиховуваних дітей (А. С. Гаврілін), підготовку педагогічних кадрів до роботи з девіантними підлітками в освітніх установах (С.А.Завражін).

Важливими завданнями курсу корекційної педагогіки є вивчення історії становлення і розвитку корекційно-педагогічної діяльності з дітьми і підлітками з відхиленнями в розвитку і девіаціями в поведінці, виявлення провідних тенденцій в попередженні і подоланні відхилень в розвитку і поведінці дитини. Найзмістовніше і обґрунтовано рішення їх здійснено в курсі "Історія олігофренопедагогіки" (X.С. Замський), де автор пропонує унікальний по широті обхвату і глибині аналізу матеріал по історії вивчення, виховання і навчання дітей з недоліками інтелекту. Оскільки будь-який дефект, наявність різних відхилень в поведінці так чи інакше позначаються на інтелектуальному розвитку дитини, ми вважаємо за доцільне провести невеликий екскурс по даній роботі.

У дефектологічній науці, у всіх галузях наукових знань, що вивчають проблеми відхилення в розвитку і поведінці, є чотири самостійних і в той же час тісних взаємозв'язаних аспекту: медико-клинический, психологічний, педагогічний і соціологічний, які в історії дефектології то розвивалися незалежно один від одного, то перепліталися, взаємнодоповнюючи і розширюючи проблему.

Особливо наочно це видно на історії становлення і розвитку олігофренопедагогіки.

Медико-клінічний аспект розкриває питання етіології розумового дефекту, його анатомо-фізіологічні порушення і симптоми, досліджує способи клінічного діагностування дефекту, підходи до його класифікації.

Психологічний аспект встановлює картину психічних аномалій, розкриває своєрідність інтелектуальної, емоційно-вольової сфери у дітей з різноманітними психічними відхиленнями, визначає симптоми окремих форм того або іншого дефекту.

Педагогічний аспект розглядає проблеми розумової відсталості, наприклад, з погляду навченої і ненавченої дитини в звичайній і спеціальній школі, визначає принципи, методи і прийоми педагогічної корекції дефекту.

Соціологічний аспект аналізує проблему з погляду соціальної оцінки існуючого явища, залежності її від соціально-економічних умов, соціально-педагогічних причин, впливу на неї характеру і умов розвитку суспільства. Відношення суспільства до дітей з відхиленнями в розвитку і поведінці, характеристика, оцінка їх розвитку і поведінки в ході історичної еволюції людського суспільства були неоднозначні. Якщо фізичні недоліки людини, каліцтва або інші аномалії були зримо помітні, то інтелектуальна недостатність, відхилення в розумовому розвитку виявлялися на пізніших етапах життєдіяльності людини. Залежно від економічного розвитку суспільства, рівня розвитку його продуктивних сил, стану освіти, культури, науки і охорони здоров'я, суспільної свідомості по-різному будувалася взаємодія тих, що оточують з тими, хто мав дефект в розвитку і поведінці. Причому палітра відносин розташовувалася від нетерпимості до дефекту, жорстокості по відношенню до його носія до співчуття, милосердя, захисту і безпосередньої матеріальної і моральної допомоги людям, що мають фізичний або психічний недолік.


Читайте також:

  1. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
  2. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
  3. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
  4. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
  5. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
  6. А) Теоретичне обґрунтування педагогіки
  7. АГД як галузь економічної науки
  8. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  9. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
  10. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
  11. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  12. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини




Переглядів: 1672

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методи дослідження теоретичних джерел | Історія розвитку корекційної педагогіки в Західній Європі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.