МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Порядок формування списків народних засідателів та присяжнихПід організацією суду за участю представників народу слід розуміти процедурно врегульовану діяльність уповноважених органів, відповідно до якої, по-перше, складається список громадян для виконання функцій народних засідателів та присяжних; по-друге, перевіряється відповідність цих осіб вимогам, установленим до них у законі; по-третє, здійснюється відбір народних засідателів або присяжних для розгляду конкретної справи і вони викликаються у суд. Крім того, у це поняття включаються всі інші організаційно-правові аспекти, що виникають у період виконання ними своїх обов'язків (надання послуг і приміщення для народних засідателів і присяжних; використання часу народних засідателів і присяжних; компенсація витрат народним засідателям і присяжним; забезпечення безпеки народних засідателів і присяжних). Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території юрисдикції даного суду, відповідають вимогам, які встановлені у законі до народних засідателів, і дали згоду бути народними засідателями. Списки народних засідателів затверджуються на строк чотири роки і переглядаються у разі необхідності, але не рідше ніж через два роки. Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради. Методики складання списків народних засідателів сформульовані судами разом із місцевими радами відповідного рівня в кожному конкурентному регіоні; якихось загальних стандартів щодо цього не було вироблено. Як правило, ці списки складалися на підставі списків виборців. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям КПК України» визначені організаційні аспекти функціонування суду присяжних. Так, список присяжних має формуватися місцевою радою за поданням територіального управління ДСА із числа громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам ст. 59 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і дали згоду бути присяжними. У разі неприйняття місцевою радою рішення про затвердження списку присяжних протягом двох місяців із моменту отримання подання територіальне управління ДСА звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради. Указаний список затверджується на 2 роки і за необхідності переглядається за поданням територіального управління ДСА1. Слід позитивно відзначити норму про одержання згоди громадянина на участь у суді присяжних, оскільки вона має попередити випадки неналежного ставлення до виконання своїх громадських обов'язків, які були нерідкими серед народних засідателів. Залучення народних засідателів і присяжних до виконання обов'язків у суді За ст. 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд залучає народних засідателів до здійснення правосуддя в порядку черговості на період не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їх участі. Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя має бути надіслано судом народному засідателю не пізніше ніж за 7 днів до початку судового засідання. У запрошенні зазначаються права та обов'язки народного засідателя, перелік вимог щодо народних засідателів, а також підстави для звільнення їх від виконання вказаних обов'язків. Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом. Так, відповідно до ст. 385 КПК після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки. Роботодавець зобов'язаний звільнити народного засідателя, присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду. Народний засідатель, присяжний зобов'язаний вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неявка без поважних причин у судове засідання вважається неповагою до суду. Необхідною умовою об'єктивності народних засідателів і присяжних є відсутність їх поінформованості про обставини справи. Якщо ж хтось із кандидатів у народні засідателі або присяжні виявить свою поінформованість про обставини справи або про це стане відомо з відомостей, наданих іншими особами, то суддя повинен вирішити питання про звільнення народного засідателя та присяжного від участі у розгляді справи в порядку відводу. Народний засідатель або присяжний має бути усунений від участі у справі в разі з'ясування обставин, які перешкоджають його об'єктивності та неупередженості. Так, відповідно до ст. 75 КПК присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) наявності родинного зв'язку із суддею, який входить до складу суду. Питання про відвід присяжного вирішується ухвалою суду у складі двох професійних суддів відповідно до процесуального законодав-ства. Присяжний також має право заявити самовідвід у разі наявності зазначених вище обставин. Порядок відбору присяжних у суді чітко регламентується кримінально-процесуальним законодавством. Відповідно до ст. 387 КПК відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання головуючим у справі суддею. Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, указавши на причину цього, та заявити собі самовідвід. Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений із дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання. Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних із додержанням зазначених у цій статті правил. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано. Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу. Відповідно до ст. 388 КПК після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим. За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту: «-Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині». Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі. Отже, процедура добору народних засідателів та присяжних у суді має вирішальне значення для формування неупередженої, об'єктивної колегії присяжних, що відповідає всім вимогам закону. Кримінально-процесуальне законодавство також передбачає такі випадки усунення присяжного від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження: 1) у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 386 КПК; 2) за наявності обгрунтова них підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою. У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного, після чого судове провадження розпочинається з початку (ст. 390 КПК). Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні судової влади є їхнім громадянським обов'язком. Причому у правовому становищі народних засідателів поєднуються дві засади: за способом їх обрання - вони виступають як представники громадськості, а за характером здійснюваної ними діяльності у суді - є представниками держави, від імені якої вони діють. Тому діяльності представників народу у суді властива низка особливостей, характерних також для професійних суддів. Процесуальне законодавство під суддею безпосередньо розуміє й народного засідателя з присяжним. Наприклад, при розгляді у суді кримінальної справи народний засідатель користується правами професійного судді при здійсненні правосуддя (ст-. 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), підлягає відводу на тих же підставах, що й суддя (статті 75, 76 КПК), а у разі прийняття завідомо неправосудного вироку - кримінальній відповідальності (ст. 375 Кримінального кодексу України (далі - КК)). Відповідно до ст. 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» народні засідателі, присяжні під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді й виконують такі обов'язки: а) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; б) дотримуватися правил суддівської етики; в) виявляти повагу до учасників процесу; г) додержуватися присяги судді; д) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання. Відповідно до ст. 386 КПК присяжний має право: 1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні; 2) робити нотатки під час судового засідання; 3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються; 4) просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа. Серед обов'язків народних засідателів і присяжних можна виокремити такі: 1) повідомити голову суду про обставини, що виключають можливість його внесення у списки присяжних; 2) надати необхідну правдиву інформацію про себе і про стосунки з іншими особами, що беруть участь у справі; 3) своєчасно подати заяву про звільнення від виконання обов'язків народного засідателя або присяжного у конкретній справі; 4) вчасно з'являтися для участі в судовому засіданні; 5) зберігати порядок у судовому засіданні і підкорятися законним розпорядженням головуючого; 6) не відлучатися із залу судового засідання під час розгляду справи; 7) не спілкуватися у справі з .рсобами, що не входять до складу суду без дозволу головуючого; 8) не збирати відомості у справі поза судовим засіданням; 9) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків. Неявка без поважних причин у судове засідання народного засідателя і присяжного вважається неповагою до суду. За неналежне виконання обов'язків народний засідатель чи присяжний може бути відсторонений постановою головуючого від подальшої участі в розгляді справи. Передбачені законом гарантії незалежності і недоторканності для професійних суддів поширюються на народних засідателів і присяжних під час виконання ними обов'язків по здійсненню правосуддя. Для захисту прав і законних інтересів народних засідателів і присяжних можуть застосовуватися такі заходи: а) їх особиста охорона, охорона їх житла і майна; б) видача їм зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; в) встановлення телефону за місцем їх проживання; г) використання технічних засобів контролю і прослуховування їх телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження; г) їх тимчасове розміщення у місцях, що забезпечують безпеку; д) забезпечення конфіденційності даних про об'єкти захисту; є) переведення їх на іншу роботу, направлення на навчання, заміна документів тощо (ст. 5 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»). л Недоторканність народного засідателя і присяжного під час їхньої участі у розгляді справи поширюється на їхню особистість, житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, кореспонденцію, належне їм майно та документи. Народний засідатель і присяжний не можуть бути без згоди Верховної Ради України затримані чи заарештовані до винесення обвинувального вироку судом, якщо вони обвинувачуються у справі, у розгляді якої брали участь у складі суду. Народний засідатель і присяжний не зобов'язані давати будь-які пояснення щодо суті розглянутих справ і нікому не підзвітні. За прояв неповаги до народного засідателя або присяжного, а також за перешкоджання посадовою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя або присяжного настає адміністративна відповідальність (статті 1853, 1855КУпАП). Кримінальну відповідальність тягне за собою втручання в будь-якій формі в діяльність народного засідателя або присяжного з метою перешкодити виконанню ними обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення (ст. 376 КК), а також погроза або насильство щодо народного засідателя чи присяжного, умисне знищення або пошкодження їхнього майна, посягання на життя у зв'язку з їхнього діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя (статті 377, 378, 379 КК). Важливою передумовою справедливого розгляду справи за участю представників народу є належний рівень оплати за виконання обов'язків народних засідателів та присяжних у суді. Наразі розмір винагороди визначається, виходячи з розміру середньомісячного заробітку чи пенсії народного засідателя чи присяжного, але не меншого від прожиткового мінімуму для працездатної особи. їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються територіальним управлінням Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України (ч. 1 ст. 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Під час виконання народним засідателем і присяжним обов'язків у суді звільнення їх з роботи або переведення на іншу роботу без їхньої згоди, а також із мотивів виконання обов'язків народного засідателя або присяжного не допускається. За присяжними і народними засідателями на період виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі передбачені законом гарантії та пільги, а цей час зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення народного засідателя чи присяжного з роботи або переведення на іншу без їхньої згоди під час виконання ними обов'язків у суді не допускається (статті 6], 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Читайте також:
|
||||||||
|