• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Порядок формування списків народних засідателів та присяжних

Під організацією суду за участю представників народу слід розу­міти процедурно врегульовану діяльність уповноважених органів, відповідно до якої, по-перше, складається список громадян для вико­нання функцій народних засідателів та присяжних; по-друге, переві­ряється відповідність цих осіб вимогам, установленим до них у законі; по-третє, здійснюється відбір народних засідателів або присяжних для розгляду конкретної справи і вони викликаються у суд. Крім того, у це поняття включаються всі інші організаційно-правові аспекти, що ви­никають у період виконання ними своїх обов'язків (надання послуг і приміщення для народних засідателів і присяжних; використання часу народних засідателів і присяжних; компенсація витрат народним за­сідателям і присяжним; забезпечення безпеки народних засідателів і присяжних).

Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території юрисдикції даного суду, відповідають ви­могам, які встановлені у законі до народних засідателів, і дали згоду бути народними засідателями.

Списки народних засідателів затверджуються на строк чотири роки і переглядаються у разі необхідності, але не рідше ніж через два роки. Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масо­вої інформації відповідної місцевої ради.

Методики складання списків народних засідателів сформульовані судами разом із місцевими радами відповідного рівня в кожному конку­рентному регіоні; якихось загальних стандартів щодо цього не було ви­роблено. Як правило, ці списки складалися на підставі списків виборців.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям КПК України» визначені організаційні аспекти функціонування суду присяжних. Так, список присяжних має формуватися місцевою радою за поданням територіального управлін­ня ДСА із числа громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам ст. 59 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і дали згоду бути присяжними. У разі неприйняття місцевою радою рішення про затвердження списку присяжних протягом двох місяців із моменту отриман­ня подання територіальне управління ДСА звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради. Указаний список затверджується на 2 роки і за необхідності перегля­дається за поданням територіального управління ДСА¹. Слід позитив­но відзначити норму про одержання згоди громадянина на участь у суді присяжних, оскільки вона має попередити випадки неналежного став­лення до виконання своїх громадських обов'язків, які були нерідкими серед народних засідателів.

Залучення народних засідателів і присяжних

до виконання обов'язків у суді

За ст. 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд за­лучає народних засідателів до здійснення правосуддя в порядку чер­говості на період не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їх участі.

Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя має бути надіслано судом народному засідателю не пізніше ніж за 7 днів до по­чатку судового засідання. У запрошенні зазначаються права та обов'язки народного засідателя, перелік вимог щодо народних засідателів, а також підстави для звільнення їх від виконання вказаних обов'язків.

Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом. Так, відповідно до ст. 385 КПК після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпоря­дження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які вне­сені до списку присяжних. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання. У виклику зазначають­ся день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увіль­нення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

Роботодавець зобов'язаний звільнити народного засідателя, при­сяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду.

Народний засідатель, присяжний зобов'язаний вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неявка без поважних причин у судове засідання вважається неповагою до суду.

Необхідною умовою об'єктивності народних засідателів і присяж­них є відсутність їх поінформованості про обставини справи. Якщо ж хтось із кандидатів у народні засідателі або присяжні виявить свою поінформованість про обставини справи або про це стане відомо з ві­домостей, наданих іншими особами, то суддя повинен вирішити пи­тання про звільнення народного засідателя та присяжного від участі у розгляді справи в порядку відводу.

Народний засідатель або присяжний має бути усунений від участі у справі в разі з'ясування обставин, які перешкоджають його об'єктивності та неупередженості. Так, відповідно до ст. 75 КПК при­сяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивіль­ним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, про­курора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивіль­ного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представ­ник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї за­інтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його не­упередженості;

5) наявності родинного зв'язку із суддею, який входить до складу суду.

Питання про відвід присяжного вирішується ухвалою суду у скла­ді двох професійних суддів відповідно до процесуального законодав-ства. Присяжний також має право заявити самовідвід у разі наявності зазначених вище обставин.

Порядок відбору присяжних у суді чітко регламентується кримінально-процесуальним законодавством. Відповідно до ст. 387 КПК відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідан­ня головуючим у справі суддею. Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, ука­завши на причину цього, та заявити собі самовідвід. Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений із дозволу головуючо­го можуть ставити присяжним відповідні запитання.

Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних із додержанням зазначених у цій статті правил. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано. Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведе­них їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних при­сяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 388 КПК після закінчення відбору основних і за­пасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим. За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту: «-Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переко­нанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині». Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтвер­джує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.

Отже, процедура добору народних засідателів та присяжних у суді має вирішальне значення для формування неупередженої, об'єктивної колегії присяжних, що відповідає всім вимогам закону.

Кримінально-процесуальне законодавство також передбачає такі випадки усунення присяжного від подальшої участі в судовому роз­гляді кримінального провадження: 1) у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 386 КПК; 2) за наявності обгрунтова них підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань криміналь­ного провадження відповідно до закону. Присяжний може бути усуну­тий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою. У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд про­довжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюєть­ся відбір нового присяжного, після чого судове провадження розпо­чинається з початку (ст. 390 КПК).

Права народних засідателів і присяжних та гарантії їх захисту

Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні судової влади є їхнім громадянським обов'язком. Причому у правовому ста­новищі народних засідателів поєднуються дві засади: за способом їх обрання - вони виступають як представники громадськості, а за харак­тером здійснюваної ними діяльності у суді - є представниками держа­ви, від імені якої вони діють. Тому діяльності представників народу у суді властива низка особливостей, характерних також для професій­них суддів. Процесуальне законодавство під суддею безпосередньо розуміє й народного засідателя з присяжним. Наприклад, при роз­гляді у суді кримінальної справи народний засідатель користується правами професійного судді при здійсненні правосуддя (ст-. 54 За­кону України «Про судоустрій і статус суддів»), підлягає відводу на тих же підставах, що й суддя (статті 75, 76 КПК), а у разі прийняття завідомо неправосудного вироку - кримінальній відповідальності (ст. 375 Кримінального кодексу України (далі - КК)).

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» народні засідателі, присяжні під час розгляду і вирішення справ корис­туються повноваженнями судді й виконують такі обов'язки:

а) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішува­ти судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

б) дотримуватися правил суддівської етики;

в) виявляти повагу до учасників процесу;

г) додержуватися присяги судді;

д) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охо­роняється законом, у тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закри­того судового засідання.

Відповідно до ст. 386 КПК присяжний має право:

1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судово­му засіданні;

2) робити нотатки під час судового засідання;

3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, по­терпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

4) просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Серед обов'язків народних засідателів і присяжних можна виокре­мити такі:

1) повідомити голову суду про обставини, що виключають можли­вість його внесення у списки присяжних;

2) надати необхідну правдиву інформацію про себе і про стосунки з іншими особами, що беруть участь у справі;

3) своєчасно подати заяву про звільнення від виконання обов'язків народного засідателя або присяжного у конкретній справі;

4) вчасно з'являтися для участі в судовому засіданні;

5) зберігати порядок у судовому засіданні і підкорятися законним розпорядженням головуючого;

6) не відлучатися із залу судового засідання під час розгляду справи;

7) не спілкуватися у справі з .рсобами, що не входять до складу суду без дозволу головуючого;

8) не збирати відомості у справі поза судовим засіданням;

9) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.

Неявка без поважних причин у судове засідання народного засіда­теля і присяжного вважається неповагою до суду.

За неналежне виконання обов'язків народний засідатель чи при­сяжний може бути відсторонений постановою головуючого від по­дальшої участі в розгляді справи.

Передбачені законом гарантії незалежності і недоторканності для професійних суддів поширюються на народних засідателів і присяжних під час виконання ними обов'язків по здійсненню правосуддя.

Для захисту прав і законних інтересів народних засідателів і при­сяжних можуть застосовуватися такі заходи: а) їх особиста охорона, охорона їх житла і майна; б) видача їм зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; в) встановлення телефону за міс­цем їх проживання; г) використання технічних засобів контролю і прослуховування їх телефонних та інших переговорів, візуальне спосте­реження; г) їх тимчасове розміщення у місцях, що забезпечують без­пеку; д) забезпечення конфіденційності даних про об'єкти захисту; є) переведення їх на іншу роботу, направлення на навчання, заміна документів тощо (ст. 5 Закону України «Про державний захист праців­ників суду і правоохоронних органів»). ^л

Недоторканність народного засідателя і присяжного під час їхньої участі у розгляді справи поширюється на їхню особистість, житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, кореспонденцію, належне їм майно та документи. Народний засідатель і присяжний не можуть бути без згоди Верховної Ради України затримані чи заарешто­вані до винесення обвинувального вироку судом, якщо вони обвину­вачуються у справі, у розгляді якої брали участь у складі суду.

Народний засідатель і присяжний не зобов'язані давати будь-які пояснення щодо суті розглянутих справ і нікому не підзвітні.

За прояв неповаги до народного засідателя або присяжного, а також за перешкоджання посадовою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя або присяжного настає адміністративна від­повідальність (статті 185³, 185⁵КУпАП).

Кримінальну відповідальність тягне за собою втручання в будь-якій формі в діяльність народного засідателя або присяжного з метою пере­шкодити виконанню ними обов'язків або добитися винесення неправо­судного рішення (ст. 376 КК), а також погроза або насильство щодо народного засідателя чи присяжного, умисне знищення або пошкоджен­ня їхнього майна, посягання на життя у зв'язку з їхнього діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя (статті 377, 378, 379 КК).

Важливою передумовою справедливого розгляду справи за участю представників народу є належний рівень оплати за виконання обов'язків народних засідателів та присяжних у суді. Наразі розмір винагороди визначається, виходячи з розміру середньомісячного заробітку чи пенсії народного засідателя чи присяжного, але не меншого від про­житкового мінімуму для працездатної особи. їм відшкодовуються ви­трати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові.

Зазначені виплати здійснюються територіальним управлінням Держав­ної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України (ч. 1 ст. 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Під час виконання народним засідателем і присяжним обов'язків у суді звільнення їх з роботи або переведення на іншу роботу без їхньої згоди, а також із мотивів виконання обов'язків народного засідателя або присяжного не допускається.

За присяжними і народними засідателями на період виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі перед­бачені законом гарантії та пільги, а цей час зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення народного засідателя чи присяжного з ро­боти або переведення на іншу без їхньої згоди під час виконання ними обов'язків у суді не допускається (статті 6], 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Читайте також:

1. I.1. Порядок збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок додаткових внесків у разі закритого (приватного) розміщення акцій
2. The peace – порядок
3. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті
4. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
5. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
6. Алгоритм формування потенціалу Ф2
7. Алгоритм формування статутного фонду банку
8. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
9. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
10. Аналіз капітальних інвестицій у формування основного стада
11. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
12. Аналіз процесу формування маркетингових комунікацій

Переглядів: 1305