Лекція № 2 «Структура АСУТП»

справ за участю присяжних

Згідно з ч. 2 ст. 383 КПК суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції, а провадження в ньому здійснюється за загальними правилами КПК, установленими для розгляду справи по суті. КПК визначає низку особливостей залучення присяжних до участі в судовому розгляді, що охоплюють:

- обов'язок прокурора й суду надати письмове роз'яснення обвинуваченому в учиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі щодо можливості і особливостей розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних (ст. 384);

- письмовий виклик присяжних у складі семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа внесених до списку присяжних (ст. 385);

- обов'язок роботодавця на підставі письмового виклику звільнити присяжного від роботи на період виконання ним обов'язків по відправленню правосуддя (ст. 385);

- процедуру відбору присяжних, спрямовану на відвід присяжних у разі наявності відповідних підстав; відбір має завершитися формуванням складу присяжних у кількості трьох основних присяжних і двох додаткових¹;

- приведення присяжних до присяги перед початком судового розгляду (ст. 388); . . ,

- заборону спілкування з присяжними прокуророві, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду (ст. 389);

- усунення присяжного від подальшої участі в судовому розгляді при невиконанні ним своїх обов'язків і за наявності обґрунтованих підстав вважати, що в результаті незаконного впливу він втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону (ст. 390).

Окрім того, у ст. 386 КПК установлені процесуальні права й обов'язки присяжного. Так, він має право: 1) брати уч.асть у дослідженні всіх відомостей і доказів у судовому засіданні; 2) робити нотатки під час судового засідання; 3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим допитуваним особам; 4) просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни й поняття, зміст оголошених у Судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Присяжний зобов'язаний: 1) правдиво відповісти на запитання головуючого й учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених КПК або законом, для його участі в судовому розгляді, щодо його відносин з особами, які беруть участь у даному кримінальному провадженні, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе; 2) додержуватися порядку в судовому засіданні й виконувати розпорядження головуючого; 3) не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду; 4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, які не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження і здійснюваних процесуальних дій; 5) не збирати поза

судовим засіданням відомості, що стосуються кримінального провадження; 6) не розголошувати інформацію, яка безпосередньо стосується суті кримінального провадження і здійснюваних під час нього процесуальних дій і стала відома присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.

Отже, за правилами, установленими новим КПК, присяжні засідателі не прирівнюються до суддів (як було стосовно народних засідателів), а лише наділяються низкою прав та обов'язків, необхідних для участі в розгляді кримінальної справи. Основні ж права щодо керівництва судовим розглядом має суддя, головуючий у судовому засіданні, який ухвалює всі проміжні процесуальні рішення.

Процедура винесення вироку колегією у складі присяжних теж має певні особливості, які відрізняються від класичної моделі ухвалення рішення присяжними, яка існує в англосаксонських країнах. За КПК 2012 р. остаточне рішення у справі ухвалюється на підставі голосування, в якому беруть участь усі члени судової колегії.

Нарадою суду присяжних за ст. 391 КПК керує головуючий суддя, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені ст. 368 КПК', проводить відкрите голосування й підрахунок голосів. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім. Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.

Кожен зі складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення. У випадку, коли серед більшості складу суду за участю присяжних, який ухвалює рішення, немає професійного судді (тобто позиція суддів розходиться із думкою присяжних), головуючий суддя зобов'язаний надати допомогу присяжним у підготовці судового рішення (ст. 391 КПК 2012 р.).

Лекція № 2 «Структура АСУТП»

План

1. Поняття про АСУТП.

2. Сучасна модель автоматизації промислового підприємства.

3. Промислова локальна мережа

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Процесуальні особливості розгляду кримінальних	\|	Поняття про АСУТП

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.