• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Реактиви

1. Реактив А: 20 г Na₂CO₃ розчиняють в 1 л 0,1 н розчину NaOH.

2. Реактив В: 10 г двозаміщеного натрій або калій виннокислого (Na₂C₄H₄O₆ або K₂C₄H₄O₆) розчиняють у 300 мл дистильованої води. У виготовлений розчин додають 5 г мідного купоросу (CuSO₄×5H₂O) і після його розчинення об’єм доводять до 1 л дистильованою водою.

3. Реактив Фоліна: 100 г натрій вольфрамату (Na₂WO₄) та 25 г натрій молібдату (Na₂MoO₄×2H₂O) розчиняють у 700 мл дистильованої води. До суміші додають 50 мл 85 % розчину W₃PO₄ та 100 мл концентрованої хлоридної кислоти. Суміш кип’ятять протягом 10 год у колбі з оберненим холодильником. Після закінчення кип’ятіння у колбу додають 150 г Li₂SO₄, 50 мл дистильованої води та п’ять крапель брому (Br₂). Суміш кип’ятять під витяжною шафою протягом 15 хв. Після охолодження об’єм суміші доводять до 1 л, фільтрують і зберігають у темній банці з притертим корком. Для визначення концентрації кислоти у виготовленому реактиві відбирають 2 мл і титрують 0,1 н розчином NaOH за фенолфталеїном.

4. Реактив С. Готують перед аналізом, змішуючи 50 частин реактиву А та одну частину реактиву В.

5. Реактив Е. Готують з реактиву Фоліна, який розводять так, щоб одержати 1 н розчин кислоти. Наприклад, якщо під час титрування реактиву Фоліна виявилось, що він містить 2,3 г-екв. кислоти, то для приготування реактиву Е необхідно взяти 10 мл реактиву Фоліна та 13 мл дистильованої води. Реактив Е можна зберігати впродовж тривалого часу.

Хід роботи

До 1 мл розчину додають 5 мл реактиву С. Суміш перемішують і через 10 хв додають 0,5 мл розчину Е. Через 30 хв фотометрують при λ = 750 нм. Кількість білка у розчині визначають за калібрувальною кривою.

Побудова калібрувальної кривої. Для її побудови готують розчин білка з відповідною концентрацією (наприклад, 10 мл 0,05 г/100 мл розчину альбуміну). З основного розчину готують кілька розведень з концентрацією білка від 0,05 до 0,3 мг/мл і доводять об’єм проб до 1 мл.

Читайте також:

1. Реактиви
2. Реактиви
3. Реактиви
4. Реактиви
5. Реактиви
6. Реактиви
7. Реактиви
8. Реактиви
9. Реактиви
10. Реактиви
11. Тонічним розчином натрію хлориду (1 :500, 1 : 700), а потім додають реактиви, які викликають лізис еритроцитів (сапонін, сапоглобін).

Переглядів: 841