• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Синтез функціональної структури системи управління

... термін "гімнасій" походить від грецького слова "гімнос", яке зустрічається у Гомера і означає "без зброї", пізніше воно стало вживатись у значенні "без верхнього одягу" і згодом набуло значення "оголений". У давньогрецьких гімнасіях юнаки спочатку тренувались у легкому одязі, а потім і без нього, щоб нічого не заважало рухам, у цьому сенсі греки не знали сорому, навпаки, сором вважали ознакою варвара.

... у давніх греків існувало кілька різновидів танцю, і серед них - військовий (войовничій) - "пирриха", "пирририхій", що зародився у Спарті. Це був танець з мечами і щитами, що виконувався і чоловіками, і жінками;

... давньогрецький культ сильного, загорілого, оголеного тіла знайшов відображення в образотворчому мистецтві. По всій Греції - і на материку, і у колоніях, створювались статуї, котрі, зазвичай, називались скульптурами Аполлона, і у яких підкреслювалась мускулистість натренованого тіла, оспівувалась його сила й атлетизм;

... за прояв видатних фізичних якостей запорізького козака часто називали почесним прізвищем, наприклад Підкова (якщо міг розігнути підкову), Перебийніс, Убийвовк, Затуливітер;

.... крім бойового гопака існували й інші види боротьби, серед яких «гойдок», «спас», «хрест-навхрест», на ременях, на палках.Прийоми «гойдока» використовували развідники-пластуны. Казак начебто «приліплювався» досупротивника, повторюючи все йогорухи, а як був поміченим, тонападав на нього. Боротьба «спас» мала в основному не оборонний характер;

... козаки-характерники були наділені таємними військовими знаннями та посвячені в магічні ритуали та обряди. Але ці ритуали були складною системою психофізичної підготовки воїнів. Нічого спільного, як твердять часом, з нечистою силою вони не мали;

... принципи популярної у світі боротьби айкідо: „Хто діє проти мене – той діє проти Бога” базуються на внутрішньому гаслі козаків-характерників: „Коли супротивник тільки вирішив на мене напасти, він вже переможений”.

Рекомендована Література:

1. Вацеба О. Нариси з історії західно-українського спортивного руху / Оксана Вацеба. – Л. : 1996. – 284 с.

2. Деделюк Н.А. Традиції фізичного виховання в Київській Русі: Монографія / Н.А. Деделюк, А.В. Цьось. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. – 192 с.

3. Деметер Г.С. 70 лет советского спорта: люди, события, факты / Г.С. Деметр, В.В. Горбунов. – М. : Физкультура и спорт, 1984. – 237 с.

4. Козацькі забави: Навчальний посібник / Завацький В.І., Цьось А.В., Бичук О.І., Пономаренко Л.І. – Луцьк: Надстир’я, 1994. – 112 с.

5. Кулик Я.Л. Історія виникнення й розвитку фізичної культури і спорту на Україні / Кулик Я.Л., Костюк С.А., Петренко М.І.– Вінниця: Логос, 1997. – 137 с.

6. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры. Введение в предмет: Учебник для высших специальных физкультурных учебных заведений. 3-є изд. — СПб.: Лань, 2003. – 160 с.

7. Пангелова Н.Є. Історія фізичної культури: Навчальний посібник / Наталя Пангелова. – К.: НУФВСУ, 2007. – 291 с.

8. Філь С.М. Історія фізичної культури: Навчальний посібник / Філь С.М., Худолій О.М., Малка Г.О. – Харків: ОВС, 2003. – 160 с.

9. Цьось А.В. Витоки фізичного виховання в Україні / Анатолій Васильович Цьось // Фізичне виховання в школі. – 1997. – № 3. – С. 52-54.

10. Цьось А.В. Українські народні ігри та забави: навчальний посібник / Анатолій Васильович Цьось. – Луцьк: Надстир’я, 1994. – 96 с.

11. Цьось А.В. Фізичне виховання в календарній обрядовості українців: Монографія / Анатолій Васильович Цьось. – Луцьк: Надстир’я, 2000. – 376 с.

[1]Див.: Быховская И.М. Физическая (соматическая) культура // Морфология культуры. Структура и динамика /Г.А. Аванесова, В.Г. Бабаков, Э.В. Быкова и др. Уч. пос. для вузов. – М.: Наука,1994. – С. 305-323.

[2]Приступа Є. Народна фізична культура українців. – Львів: ЧСА, 1995. – 254 с.

[3]Стражний О.С. Український менталітет: Ілюзії. Міфи. Реальність. – К.: «Книга», 2008. – 368 с.

[4]Грицак О. Популярна енциклопедія спорту //Електронний режим доступу: http://elena_gricak/populyarnaya_istoriya_sporta/read_online.html?page=5

[5]Стражний О.С. Український менталітет: Ілюзії. Міфи. Реальність. – К.: «Книга», 2008. – 368 с.

[6]Гречанюк О.О. Фізична культура Північного Причорномор'я в античний період (VІ ст.до н.е.–ІV ст.н.е.): Автореф.дис...к.фіз.вих.:24.00.02/Волинський держ.універ. ім. Л.Українки. – Луцьк, 2000. – 16 с.

[7]Лабскир В.М., Любиев А.И. Наследие греческого олимпизма.–Харьков, 1994.– 114 с.

[8]Цьось А.В. Фізичне виховання в календарній обрядовості українців. – Луцьк: Надстир'я, 2000. – 376 с.)

[9]Крип'якевич І.Історія українського війська. Львів: Видання Івана Тиктора, 1936. Репринтне перевидання. – С. 37.

[11] Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освіт­ленні: У 3 кн., 6 т. – Факс. вид. – К.: Обереги, 1994. – Кн. ІІ. – 528 с.

[12]Див. Кулик Я.Л., Костюк С.А., Петренко М.І. Історія виникнення й розвитку фізичної культури і спорту на Україні. – Вінниця: Логос, 1997. – 137 с.

[13]Наливайко Д.С. Козацька християнська республіка (Запорозька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам`ятках). – К.: Дніпро, 1992. –495 с. – С. 98.

[14]Пангелова Н.Є. Історія фізичної культури. / Навч. посібник. – Київ: НУФВСУ, 2007. – 288 с.

[15]Пангелова Н.Є. Історія фізичної культури. / Навч.посібник. – Київ: НУФВСУ, 2007. – 288 с. – С. 83.

[16]Каляндрук Т. Таємниці бойових мистецтв України. –Львів: "Піраміда", 2007. – 304 с.

[17]Наливайко Д.С. Козацька християнська республіка (Запорозька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам`ятках) .– К.: Дніпро, 1992. – 495 с. – С. 108.

[18] Дрозд О. Українські національні традиції фізичного і духовного гарту молоді та сучасність. –Тернопіль: ТДПУ, 2000. – 153-155 с.

[19]Приступа Є.Н., Тимчак Я.В., Мазур Л.О. Зміст і форма військово-фізичної підготовки в Україні (з найдавніших часів до ХІІІ ст.) //Традиції фізичної культури в Україні: Зб. Наукових статей / За заг. ред. С.В. Кириленко, В.А. Старкова, А.В. Цьося. – К.: ІЗМН, 1997. – 248 с.

[20]Приступа Є.Н., Пилат В.С. Традиції української національної фізичної культури. – Львів: «Троян», 1991. – Ч. І. –С. 102.

[21]Ващенко Г.Г. Виховання волі й характеру: Підручник для педагогів. – К.: Школяр, 1999. – 385 с. – С. 83.

[22]Положение о кадетских корпусах. Електронний режим доступу: http://www.ruscadet.ru/library/rushist/calend-1909/comm.htm

[23]Там само.

[24]Сокіл-Батько спортивно-руханкове товариство у Львові.– Львів: Основи, 1999. – 268 с.

[25]Каверно Б.І. Сокільський і січовий гімнастичний рух у Галичині на початку XX століття // Традиції фізичної культури в Україні. – К., 1999. – С. 62-70.

[26]Каверно Б.І. Сокільський і січовий гімнастичний рух у Галичині на початку XX століття//Традиції фізичної культури в Україні. – К., 1999. – С. 70-74.

[27]Малий словник історії України//Режим доступу: http://history.vn.ua/book/dict/1292.html

[28]Прокопенко В. Перша всеросійська олімпіада в Києві//Дзеркало тижня. – № 33(458), 30 серпня 2003. – С. 4.

[29]Холодов Ж.К., Кузнецов В.С. Теория и методика физического воспитания и спорта.: Учеб. пособие для студентоввысшихучебных заведений. – 2-е изданиеиспр. и доп.– М., Издательский центр "Академия", 2003. – 480 с.

[30] Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.plast.org.ua/

Синтез функціональної структури системи управління

Визначення функції Ф як віддзеркалення глобальної мети управління припускає задання деякого цільового стану W^*, досягнення якого можливе через вживання різних стратегій Ф₁ Ф₂-, Ф_Р - Кожній стратегії Ф_р може бути поставлено у відповідність дерево цілей, що визначає деяку область в просторі цільових станів (рис. 11.1).

Рисунок 11.1 Структуризація простору станів методом «дерева цілей»

Дерево цілей, відповідне певній ситуації, однозначно визначає структуру функцій, що мають, як правило, ієрархічний тип.

Для кількісної оцінки пріоритету різних стратегій і напрямів розвитку вершини дерева цілей ранжуються через введення коефіцієнтів відносної важливості цілей і способів їх досягнення. Для однорідності результатів вводиться нормалізуюча умова

За визначенням нижній рівень цієї ієрархії служить для вироблення керуючих впливів Х_m, які переводять об'єкт управління в простір цільових станів об'єкту управління. Кожна функція, узята окремо, є планом досягнення відповідного цільового стану і є об'єднанням задач, що її становлять:

Якщо F_P виступає як автономна функція, вона проектується в повному об'ємі. Коли ж F_P проектується поєднанням з іншими, вона виступає як частина комплексу. Ефект координації, зокрема, може виражатися в зменшенні об'єму роботи.

Таким чином, синтез системи функцій полягає в заданні:

1) дерева або дерев функцій;

2) системи координації цільових станів цього ж дерева.

Основним засобом моделювання дерева є мережні моделі. Умови координації визначаються, перш за все, розташуванням залежних робіт на часовій осі (координація в часі), а також виконанням інших умов координування (координація за способом реалізації функцій і ін.).

Інший аспект ефекту координації - виникнення синергетичного ефекту, який властивий ієрархічним структурам. В реальних умовах розробка системи функцій, як правило, вимагає ієрархічної її організації і певної децентралізації, тобто забезпечення автономності в розробці її фрагментів. Дійсно, глобальна функція і локальні цільові функції можуть виражати цілі різної природи, які у свою чергу відображають різноманітність «інтересів» підсистем і елементів керуючої системи. Це визначає необхідність включення в процес синтезу функції координації як інтегруючої умови досягнення мети управління.

Описана процедура синтезу вкладається в схему методу сценаріїв, суть якого полягає в описі переходу системи з існуючого стану в наперед заданий (рисі 11.2). Можна сказати, що синтез економічної системи також розвивається за сценарієм через вдосконалення деякої існуючої системи.

Як показано на рисі 11.2, в процесі структурного синтезу широко використовуються евристичні методи, засновані на аналогіях і асоціаціях суб'єкта дослідження і вживаються тоді, коли формальні правила невідомі. Евристичні методи синтезу структури включають визначення і аналіз цілей системи управління, функціонально-структурний аналіз, метод аналогій, експертні оцінки, організаційне моделювання. Евристичні методи можуть привести до швидкого і успішного вирішення проблеми, якщо є досвід вирішення схожих проблем. В подібних випадках рішення можна знайти без великих витрат зусиль і часу на вивчення закономірностей, специфічних для даної проблеми. Рішення знаходять на основі аналогій і не цілком усвідомлених асоціацій з рішеннями схожих проблем. Основним недоліком евристичного моделювання є відсутність гарантії раціонального розв'язування задачі.

Об'єкт управління Sy Керуюча система SM
Інваріантні аспекти функціонування системи S: об’єкт, предметна галузь, функціональне призначення, середовище, визначальні принципи, параметри оптимізації, тенденції' і фактори розвитку
Цілі дослідження: Визначення стану S	Спостереження ідентифікація аналіз
Методи дослідження	Евристичні: експертні, експериментальні. Аналітичні: статистичні, факторні, мережеві, матричні

Об'єкт управління Sy Керуюча система SM
Розробка альтернатив розвитку Визначення критерию порівняння альтернатив
Аспекти системи $, що модифікуються. система цілей, система функцій, комплекс задач и методів рішення, структура систем, траєкторія поведінки системи
Цілі дослідження	Синтез Аналіз
Методи дослідження	Евристичні: метод аналогій, експертні, експериментальні. Формалізовані: моделювання, графічні, статистичні

Рисунок 11.2 Зміст методу сценаріїв

Методи структурного синтезу

Часто ефективними виявляються комбіновані методи, засновані на одночасному застосуванні двох критеріїв вибору рішень: формального і евристичного. Наприклад, якщо експериментальних даних недостатньо, а математична модель складна, то тільки довизначення задачі за евристичним критерієм дозволяє отримати продуктивні розв'язки. Так, з використанням евристичного підходу в розробці проекту структури управління великим промисловим об'єднанням «КамАЗ» аналізувалися цілі виробничого об'єднання і будувалася система цілей системи управління, доведена до рівня конкретних задач управління. При цьому комплекс задач, виконання яких, на думку фахівців, забезпечував досягнення цілей управління, був представлений більш ніж трьома тисячами управлінських задач.

Теорією і практикою системного проектування накопичений певний досвід застосування формальних методів і моделей для цілей синтезу складної функціональної економічної системи. Такі системи характеризуються комплексною взаємодією елементів і багатоконтурністю. Число керуючих контурів визначаються множиною задач управління в досліджуваній системі, а зв'язки між контурами відображають взаємозв'язки процесів управління. Кожний контур представляється набором взаємозв'язаних елементів, функціонування яких було пов'язано з реалізацією алгоритму розв'язування задачі управління.

Нехай об'єкт управління представлений сукупністю взаємозв'язаних підсистем S_іу, таких, що:

(11.1)

де – відношення зв'язку між i-ою і j-ою підсистемами,

, (11.2)

де і зв’язуючі сигнали, які задані на множині підпроцесів (підсистем).

З кожним підпроцесом позв'язується задача управління D_iM, така, що предикат Q(х_iМ, D_iM) істинний (х_iМ є розв'язком задачі D_iM).

Множина задач управління і зв'язків між ними описується графом:

(113)

Для кожної задачі задається алгоритм або набір алгоритмів її вирішення , кожний з яких включає сукупність взаємозв'язаних функцій управління , . Кожна сукупність функцій утворює контур управління G_iM, в якому послідовність виконання функцій і їх внутрішньоконтурні зв'язки вважаються заданими. Зв'язки між контурами (міжконтурні зв'язки) здійснюються між функціями , які були задані в кожному контурі (рис. 1.3).

Рисунок 11.3 Міжконтурні зв'язки в системі управління

Задача синтезу структури багатоконтурної системи полягає у виборі алгоритму розв'язування задач управління для реалізації функцій контурів управління, функціональних підсистем і інформаційних зв'язків між ними.

Нехай предикат Q(d, О) означає, що «d є розв’язком задачі D». Процедура синтезу функціональної структури керуючої системи може бути представлена комплексом ієрархічно впорядкованих задач (рис. 11.4).

Нехай:

x_ia=1, якщо для виконання i-ї задачі управління вибирається а-й алгоритм її розв'язування: Q(x_ia, D_iM);

= 1, якщо j-а функція входить до складу а-го контура управління;

=1, якщо для реалізації j-ї функції а-го алгоритму розв'язування i-ї задачі вибирається р-й спосіб реалізації.

Рисунок 11.4 Характеристика комплексу задач синтезу функціональної системи

І нехай також:

, якщо між i-ю і і'-ю задачами існують координуючі зв'язки;

, якщо між функцією f, що входить в а-й контур, і функцією f' контура a' існує зв'язок.

Нехай критерієм оптимізації задачі синтезу функціональної структури буде мінімум сумарних витрат на розробку системи.

Позначимо:

c_і - витрати на проектування і-ї задачі з урахуванням координуючого зв'язку між задачею D_i(Ф) і D(Y);

c_іa - витрати на розробку а-го алгоритму розв'язування i-ї задачі;

- витрати на реалізацію j-ї функції, що входить до складу а-го контура управління з реалізації i-ї задачі враховуючи внутрішньоконтурні зв'язки;

— витрати на реалізацію ρ-го способу виконання функції j контура а-го алгоритму розв'язування i-ї задачі;

витрати на проектування координуючих зв'язків між задачами і і і';

' - витрати на проектування міжконтурних зв’язків між функціями j і j

Тоді цільова функція формулюється таким чином: ,

Обмеження, що накладаються на змінні моделі синтезу:

· обмеження типу строгої рівності на повноту реалізації задач управління (комплексу задач);

· обмеження на послідовність розв'язування задач в часі;

· умови з координованості задач управління щодо глобальної задачі;

· обмеження на оперативність виконання задач;

· обмеження на виконання кожної задачі управління лише одним алгоритмом;

· обмеження на єдиність способу реалізації окремої функції;

· обмеження на сумісність способів реалізації різних функцій;

· обмеження на повноту реалізації комплексу функцій;

· умови координування функцій кожного контура;

· умови координування функцій різних контурів.

Сформульована задача синтезу функціональної структури відноситься до класу задач оптимізації з нелінійною (в загальному випадку) залежністю показників якості багатоконтурної системи управління від структурних і динамічних характеристик її елементів і взаємозв'язків.

Розв'язування цієї задачі представляє значну складність. Крім евристичних, для розв'язання задачі синтезу можуть бути використані методи графічної формалізації структури, цілочислове програмування, багатоконтурний оптимізаційний підхід, методи декомпозиції, координації, агрегації, імітаційне моделювання, методи теорії масового обслуговування і інші.

Читайте також:

1. ERP і управління можливостями бізнесу
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
4. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
5. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
6. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
7. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
8. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
9. IV. Розподіл нервової системи
10. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
11. IV. Філогенез кровоносної системи
12. Oracle Управління преміальними

Переглядів: 1368