Мотиви виховання— це спонукальна причина дій і вчинків людини. Внутрішні спонукальні чинники певних дій і вчинків людини зумовлюються передусім анатомо-фізіологічними і соціально-психологічними потребами.
Американський психолог Е. Маслоу змоделював ієрархічну багатоступеневу піраміду потреб людини, усі компоненти якої перебувають у діалектичному взаємозв'язку (рис. 3.4).
Рис. 3.4. Структура мотивів виховання
В цілому ці компоненти системи потреб ніби внутрішньо програмують виховний процес. Якщо якась ланка випадає, порушується цілісність структури, а отже й програма виховного процесу.
У процесі виховання дітей, які мають недостатній соціальний досвід, педагог має постійно дбати про формування у них певних мотивів виховання шляхом актуалізації в першу чергу необхідних потреб. Поступово в міру оволодіння знаннями, достатнім соціальним досвідом кожна особистість самостійно починає усвідомлювати потреби, які стимулюють внутрішні спонукальні сили — мотиви, програмує процес самовиховання.