Процес виховання— не стихійне чи хаотичне явище. Він підпорядкований певним діалектичним закономірностям і має в собі компоненти, які подані на рис. 3.5.
Зазначені компоненти процесу виховання розташовані не в лінійній послідовності, а є діалектично взаємообумовленими.
Рис. 3.5. Процес виховання
Людина (дитина) вступає у певну соціальну систему (класний колектив, сім'я, виробничий колектив та ін.), де уже склалися певні правила, норми діяльності. Певні потреби вимагають дотримання цих правил, дій, щоб досягти бажаного успіху. Це найперший етап входження в систему виховного впливу. Але уже на цьому етапі діє стимулююча сила у вигляді потреб, особливостей життєвої поведінки.
Важливе місце у процесі виховання посідають почуття. Почуття— це стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності, що відображають значення цих явищ у зв'язку з її потребами і можливостями, вищий продукт розвитку емоційних процесів. "Почуття людини, — за висловом С.Л. Рубінштейна, — найбільш яскравий прояв природи, яка стала людиною, і з цим пов'язана та велика чарівність, яка випливає з всякого справжнього почуття"1. Почуття є джерелом багатства і глибини поведінки людини. Вони сприяють трансформації певних дій особистості зі сфери розумового сприймання у сферу емоційних переживань, що робить їх стійкими, сприяють активізації психічних процесів людини. Почуття виступають суттєвою передумовою переконань, що виражають інтелектуально-емоційне ставлення суб'єкта до будь-якого знання як до істинного (або неістинного) шляхом єдності доведення і віри.
Переконання, які ґрунтуються на істинних знаннях, виступають, з одного боку, своєрідним мотивом діяльності, а з другого боку — "хребтом" поведінки особистості. Висловлюючись
1Рубинштейн СЛ. Основы общей психологии: В 2 т. — Т. 2. — М.: Педагогика, 1989. — С. 147.
образно, питання виховання дітей і є питанням формування у них психологічного "хребта". Немає його — і перед нами безвільна особистість, яка позбавлена свого "Я", легко піддається стороннім впливам.
На основі почуттів і переконань формуються вміння, звички у поведінці. Але так чи інакше, успішність формування почуттів, переконань, вмінь і звичок пов'язана з активною діяльністю особистості у сфері реальних життєвих ситуацій.