Необхідні витрати води для теплових електростанцій визначають, виходячи із потужності агрегатів і їх типу, а також залежно від кількості пари, яку відбирають для потреб інших підприємств. Орієнтовно можна вважати, що на 1 кВт встановленої потужності витрачається від 0,16 до 0,45 м3/год, або 0,44·10-4-1,2·10-4 м3/с води. Більші значення притаманні тепловим електростанціям невеликої потужності (до 300 тис. кВт), а менші – ТЕС більшої потужності (понад 300 тис. кВт).
Схема водопостачання ТЕС може бути прямоточною або оборотною.
Витрату води для потреб ТЕС у разі прямоточної схеми водопостачання визначають за формулою:
, м3/с,
де – потужність теплової електростанції, кВт;
– питома витрата води в м3/с на 1 кВт електроенергії, яка приймається (0,44 - 1,2) · 10-4 м3/с на1 кВт.
У разі оборотної схеми водопостачання потреба ТЕС у свіжій воді становить 3-5 % витрати води від прямоточної схеми. У зимовий період витрата води на ТЕС знижується в середньому на 30-40 %.
На АЕС найпоширенішою є система оборотного водопостачання з водосховищами-охолоджувачами.
На ТЕС використовують ті самі системи водопостачання, але найпоширенішою є система оборотного водопостачання з градирнями. Якість води пароводяного циклу, як і якість додаткової води, повинна забезпечувати такий режим роботи обладнання, за якого не відбувається ні корозії, ні відкладів. Вимоги до якості води, яку використовують на ТЕС і АЕС, наведено у таблиці 7.4.
Стічні води ТЕС від охолодження у разі прямоточних систем водопостачання і «продувні» води із систем оборотного водопостачання скидають у водойму без спеціального очищення. Замаслені і замазучені стоки після відстоювання і деемульгування або очищення на фільтрах скидають у водойму тільки за прямоточних систем технічного водопостачання.
Стічні води АЕС піддають спеціальному очищенню і повторно використовують у тих самих циклах АЕС. Скид радіоактивних вод у водойми не допускається.