• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення розмірів плати і стягнень платежів за забруднення ВР

Шкоду, яку заподіяли державі юридичні та фізичні особи внаслідок забруднення вод, підлягає компенсації у повному обсязі, незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Відповідальність настає після встановлення порушення умов водокористування, а саме:

• самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спеціальне водокористування;

• самовільного скидання оборотних вод із підприємств, суден та об'єктів, для яких не видано дозволи на спеціальне водокористування або не встановлені норми гранично допустимого чи тимчасово узгодженого скидання шкідливих речовин;

• перевищення затверджених нормативів і норми скидання забруднювальних речовин (г/м³);

• скидання забруднювальних речовин, не зазначених у дозволах на спеціальне водокористування чи нормах ГДС (ТУС), якщо їх концентрація перевищує ГДК;

• самовільне скидання оборотних вод чи сировини з морських або річкових суден, плавзасобів, надводних або підводних споруд;

• надходження оборотних вод або забруднювальних речовин у поверхневі, підземні й морські води після аварій на насосних станціях, колекторах та інших спорудах, витоку таких вод чи речовин унаслідок порушення технологій, техніки безпеки, скидання сировини після аварій на нафтопродуктопроводах, нафтотерміналах і т. п.;

• вимушеного санкціонованого аварійного скидання, що не передбачалося проектом, але здійснюється з метою запобігання аварійним ситуаціям;

• скидання шкідливих речовин, що призвели до забруднення підземних вод як безпосередньо, так і внаслідок забруднення поверхні землі та зони аерації ґрунтів. Якщо порушення норм водокористування виникло із незалежних від водокористувача і непередбачених проектом обставин (землетрус чи інше стихійне лихо), то він ніякої відповідальності за порушення водоохоронного законодавства не несе.

Збитки за наднормативне скидання визначають за формулою:

,

де V – витрати оборотних вод, м³/год; Т – тривалість наднормативного скидання, год; – середня фактична концентрація забруднювальних речовин в оборотних водах, г/м³; – дозволена для скидання концентрація забруднювальних речовин, визначена під час затвердження ГДС (ТУС), г/м³; П – величина неоподаткованого мінімуму доходів громадян, грн; – коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта; – коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

У разі скидання речовин, відсутніх у переліку допустимих для скидання, фактична концентрація яких перевищує ГДК для водного об'єкта, що приймає оборотні води, в розрахунковій формулі роблять поправку на ГДК; 0,003 – базова ставка відшкодування збитків, у частках неоподаткованого мінімуму доходів громадян, НМД/кг, (розрахована як середня вартість знешкодження різних забруднювальних речовин у частках неоподаткованого мінімуму доходів за одиницю маси речовини); – показник відносної небезпечності речовини, визначається за співвідношенням 1/С_гдк де С_гдк – гранично допустима концентрація цієї речовини згідно з ДСанПіН №136/1940 або Узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм.

Якщо відбувається скидання речовин, для яких не встановлено рівні ГДК або орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ), то показник відносної небезпечності приймають за 100, а для ГДК “відсутність” – 100000.

Загальна сума збитків за одночасного забруднення водного об'єкта кількома забруднювальними речовинами (але однією юридичною чи фізичного особою) визначають додаванням до найбільшої з усіх розрахованих величин суми збитків для інших забруднювальних речовин, помноженої на коефіцієнт 0,15. У разі залпового скидання, що призвів до забруднення водного об'єкта в контрольному створі до 50 і більше ГДК, розрахована сума збитків помножується на коефіцієнт 10.

Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі і водних ресурсів, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року №303. Там же встановлено порядок і умови стягнення цього збору. Слід відмітити, що в “Постанові” розглядаються лімітовані скиди, на які видають дозволи органи місцевої адміністрації. Попередні розрахунки стосуються понаднормових скидів.

Нормативи збору встановлюються на об’єм (масу) забруднюючої речовини; клас її небезпечності; тип джерела (стаціонарне чи рухоме); залежно від ГДК.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
6. V. Антропогенне забруднення навколоземного простору.
7. Авалювання векселів. Видача гарантій на забезпечення оплати векселів
8. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень.
9. Акордно-преміальна система оплати праці
10. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
11. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
12. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.

Переглядів: 1240