Методи комплексної економічної оцінки.

Комплексна економічна оцінка господарської діяльності підприємства являє собою її характеристику, отриману в результаті комплексного дослідження, тобто одночасного й узгодженого вивчення сукупності показників, які відображають всі або більшість аспектів господарських процесів і містить в собі загальні висновки про результати діяльності досліджуваного об‘єкта.

Комплексна економічна оцінка служить інструментом обліку, аналізу і планування; індикатором науково-технічного стану господарюючого суб‘єкта; критерієм порівняльної оцінки комерційної діяльності підприємств і їх підрозділів; показником ефективності прийнятих раніше управлінських рішень і повноти їх реалізації; основою вибору можливих варіантів розвитку виробництва і показників очікуваних результатів в майбутньому.

При малій кількості оцінюючих показників і відносно невеликій кількості об‘єктів завдання комплексної оцінки аналізованих параметрів легко вирішуються.

При збільшенні досліджуваних об‘єктів і особливо показників-критеріїв оцінки вирішення завдань комплексної оцінки суттєво ускладнюється. Теоретично випливає, що потрібно оцінювати досягнення підприємства по якомусь одному показнику, який би синтезував (узагальнював) в собі всі сторони діяльності даного об‘єкта. Однак складність виробничо-господарської діяльності не дозволяє виділити із сукупності узагальнюючих результативних показників якийсь один, найбільш основний, а витрати на проведення аналітичних робіт часто не покриваються їх результативністю. Є також перешкоди методологічного й організаційного характеру.

Завдання комплексної економічної оцінки зводяться до визначення інтегрального параметра на основі агрегування різних способів кількісного й якісного аналізу, наприклад, коли виникає завдання підведення підсумків роботи господарського об‘єкта за рік, аналізу виконання плану виробництва продукції, продуктивності праці, економії фонду заробітної плати, загальної оцінки виконання бізнес-плану тощо. Зазначимо, що система показників оцінки диктується конкретними умовами виробництва.

Для отримання узагальнюючих комплексних оцінок можна застосовувати різноманітні методи зведення різноманітних показників в один узагальнюючий (інтегральний).

Зведення певної кількості показників у єдиний інтегральний показник дає змогу визначити якісну відмінність (поліпшення чи погіршення) досягнутого стану від бази порівняння, хоча при цьому неможливо виміряти ступінь відмінності. Однак, побудова інтегрального показника не означає, що для оцінок можна використовувати лише один показник. Навпаки, інтегральний показник є лише загальним орієнтиром економічної ситуації, а для дослідження об‘єкта використовуються систему показників.

Для побудови такого загального інтегрального показника в економічному аналізі використовують методи:

Ø детермінованої комплексної оцінки;

Ø стохастичної комплексної оцінки.

Основними методами детермінованої комплексної оцінки є метод сум, метод геометричної середньої, методи суми місць, метод відстаней від еталону та ін.

Так, метод сум передбачає визначення інтегрального показника шляхом сумування його фактичних значень за абсолютними чи відносними вимірниками. У першому випадку цей показник буд розрахований як

К_і = Sx_ij,

у другому

К_і = Sx_ij¹/ x_ij⁰

де, x_ij⁰, x_ij¹ – базове і фактичне значення і-го показника на j-му об‘єкті.

Приклад, наведено у таблиці 1.

Табл.1

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Використання статистичних методів в економічному аналізі.	\|	Місця, які отримав кожен об‘єкт за методом суми місць

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.