Місця, які отримав кожен об‘єкт за методом суми місць

Комплексна оцінка методом сум

Номер об‘єкта	Показник	Комплексний результат	Рейтинг

	19,4	23,4	25,5	26,3	20,9	115,5
	20,2	22,1	26,0	23,4	24,2	115,9
	20,1	22,3	24,9	25,2	23,8	116,3
	19,5	22,8	25,0	25,0	20,7	113,0
	19,4	23,0	24,6	23,9	22,0	112,9

Необхідною умовою правильної оцінки при використанні інтегральних показників, отриманих за даним методом, є односпрямованість досліджуваних показників, тобто збільшення (зменшення) значення будь-якого окремого показника розцінюється як покращення (погіршення) результатів господарської діяльності. Односпрямованість окремих показників дозволяє ранжирувати досліджувані об‘єкти по зростанню (зменшенню) значень інтегрального показника.

Оцінка результатів господарської діяльності за методом сум можу будуватися за різноманітними окремими показниками і не тільки в порівнянні з планом, але і з попередніми періодами, і з еталонними значеннями показника по групі підприємств.

Недоліком даного методу є можливість високої оцінки результатів за інтегральним показником при значному відставанні будь-якого часткового, що досягається внаслідок компенсації високими результатами окремих низьких їх значень. Цей недолік можна частково усунути, якщо поряд з інтегральним використовувати два допоміжні комплексні показники, які визначають суму позитивних і суму негативних значень часткових показників порівняно з базою порівняння.

Метод геометричної середньої передбачає розрахунок коефіцієнтів відносної зміни досліджуваних показників (а_ij) за умови, що найвищий рівень показника дорівнює 1. Тобто, 0 £ а_ij £ 1.

Загальну комплексну оцінку обчислюють за коефіцієнтом

К_і = [P а_ij]^1/ⁿ

Метод суми місць передбачає попереднє ранжування всіх досліджуваних структурних об‘єктів за окремими показниками. Кожному об‘єкту відповідає відповідає певне значення і-го показника b_ij, якевиражає його місце серед інших. Зважуючи значущість кожного показника а_ij складають таблицю за показниками і розраховують конкретне значення узагальнюючої оцінки.

К_і= S а_ij* b_ij

Це можна подати у вигляді таблиці 2.

Табл. 2

Номер об‘єкта	Показник	Сума	Місце отримане за сумою значень показників	Місце отримане з врахуванням значущості показників






Значущість показників, бали

Метод відстаней від еталону полягає у тому, що найкращу оцінку отримують об‘єкти максимально наближені до еталону. За еталон приймають умовний об‘єкт з максимальними оцінками за всіма показниками.

Комплексну оцінку обчислюють за формулою евклідової відстані від еталонного до конкретного значення показників досліджуваних об‘єктів. Перед конкретними розрахунками, коли елементами відстані є неспіввимірні одиниці показників, проводять нормування шляхом ділення значень показників на значення показника еталонного об‘єкта. Для кожного об‘єкта розраховують відстань від еталону за формулою.

Даючи оцінку досліджуваному об‘єкту за розрахованим комплексним показником, виходимо з того, що найкращі значення показників в тих об‘єктах, відстань яких від еталону є найменшою.

Методи стохастичної комплексної оцінки використовують під час дослідження стохастичного зв‘язку і включають методи суми місць і відстаней від еталону, методи двомірного шкалування, експертно-статистичні, метод компонентного аналізу.

Метод двомірного шкалування враховує не лише абсолютні значення показників і ступінь їх варіації, а й механізм впливу окремих факторів на результати діяльності.

Зміст методів компонентного аналізу та еспертно-статистичних досліджень полягає у тому, що узагальню вальну оцінку отримують за визначенням досягнення поставлених цілей через часткові показники ефективності. Це дає змогу оцінити діяльність суб‘єкта господарювання відповідно до досягнення оптимальних значень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи комплексної економічної оцінки.	\|	Методи елімінування у дослідженнях детермінованих факторних систем.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.