• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Психологія прийняття рішення судом.

У психології прийняття рішення розглядається як вольовий акт формування дії, спрямованої на досягнення мети. Процес прийняття рішень засновано на переконаності діяти відповідним чином. Складність прийняття рішень може бути пов’язана зі ступенем невизначеності ситуації, що припускає настання неоднозначних наслідків — позитивних чи негативних.

Прийняття рішень судом має ґрунтуватися на внутрішньому переконанні. Зокрема, у кримінально-процесуальному законодавстві встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 323 КПК України). Таке переконання становить усвідомлену потребу особи, використання нею власних думок, поглядів і знань. При прийнятті рішень на основі внутрішнього переконання не допускається жодних сумнівів. Існує правило, згідно з яким сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого (підсудного).

Внутрішнє переконання пов’язане з правосвідомістю судді. Правосвідомість розглядається як форма суспільної свідомості, що поєднує систему поглядів, ідей, уявлень, теорій, а також почуттів, емоцій і пере­живань, які визначають ставлення людей до правової системи. У структурі правосвідомості виділяються сторони: світоглядна, або інтелектуальна (погляди, ідеї, теорії); психологічна (почуття, емоції, переживання); поведінкова (правомірна поведінка, правова активність, правопорушення тощо, які характеризують фактичну реакцію людини на функціонування елементів правової системи)¹. Суддя є представником конкретного суспільства на певному етапі його розвитку. Правосвідомість судді багато у чому визначається устоями самого суспільства, умовами житія людей» традиціями. Саме з цим пов’язана заборона щодо можливої належності суд дів до політичних партій і профспілок. Специфіка правосвідомості і суддів полягає в такому:

1) правосвідомість судців характеризується цілеспрямованістю, прагненням установити об’єктивну істину;

2) пов’язана; з усвідомленням права та обов’язку ухвалювати і обґрунтовувати рішення у справі;

3) ґрунтується на впевненості у своїй незалежності і самостійності;

4) виходить з необхідності брати на себе всю повноту відповідальності за законність, обґрунтованість і справедливість кожного зі складових вироку рішень і усього вироку в цілому.

При прийнятті рішення суддею повинні бути виключені сторонні сугестивні впливи. Тому судцям законодавчо забороняється вступати в будь-які стосунки на цій стадії. Так, вирок постановляється в окремому приміщенні — нарадчій кімнаті. Існує таємниця наради суддів. Під час наради і постановлення вироку в нарадчій кімнаті можуть бути лише судці, які входять до складу суду в певній справі. Присутність у нарадчій кімнаті запасних судців або секретаря судового засідання та інших осіб не допускається (ст. 322 КПК України).

Існують певні психологічні особливості при прийнятті рішень складом суду під час колегіального обговорення. Тут слід пам’ятати про такі психологічні явища, як конформізм і сугестія. У будь-якому разі судді піддаються груповій поведінці, впливу лідера. Тому необхідні процесуальні гарантії при прийнятті рішень. Кримінально-процесуальний закон містить перелік питань, що вирішуються судом при постановленні вироку (ст. 324 КПК України). При цьому головуючий повинен ставити кожне питання в такій формі, аби на нього можна було дати тільки позитивну або негативну відповідь. При вирішенні кожного окремого питання ніхто з суддів не має права утримуватися від голосування. Головуючий голосує останнім. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів (ст. 325 КПК України). Йдеться про формування власної думці суддів та усунення будь-яких сторонніх впливів.

Кожен член суддівської колегії може мати свою позицію, висловити особливу думку. Так, суддя, який залишився в меншості, має право викласти свою окрему думку, яка приєднується до справи, але оголошенню не підлягає (ст. 339 КПК України). Окрема думка — це позиція судці або народного засідателя (викладена письмово), не згодного з рішенням чи вироком суду. Така думка може бути зі справи в цілому або з окремих питань, що вирішуються судом при винесенні рішення, вироку, ухвали.

Читайте також:

1. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
2. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
3. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
4. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
5. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
6. Алгоритм прийняття рішення при прийманні сигналів з випадковою початковою фазою
7. Аналіз для прийняття рішень стосовно залучення інвестицій
8. Аналітична психологія К. Юнга.
9. Аналітична психологія Юнга
10. Аналітична психологія. Концепція Карла Юнга
11. Аналітичні методи та інструменти підтримки прийняття управлінських рішень.
12. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.

Переглядів: 1959