Загальна характеристика центральних банків

Головною ланкою банківської та кредитної системи будь-якої держави є центральний банк. Центральний банк – це орган державного регулювання економіки, якому надано право монопольного випуску банкнот, регулювання грошового обігу, кредиту і валютного курсу, а також збереження золотовалютних резервів.

Центральні банки в їх сучасному вигляді існують порівняно недавно. На ранніх стадіях розвитку капіталізму чітке розмежовування між центральними (емісійними) та комерційними банками було відсутнє. Комерційні банки активно вдавались до випуску банкнот з метою залучення капіталу. По мірі розвитку кредитної системи проходив процес централізації банківської емісії в деяких великих комерційних банках. Підсумком цього процесу стало закріплення за одним з банків монопольного права на випуск банкнот. Спочатку такий банк називався емісійним або національним, а в подальшому — центральним (Канада, Японія, Англія, Франція). Існував і другий шлях виникнення центральних банків, коли банк з самого початку засновувався державою як емісійний центр ( США, Німеччина, Австрія, латиноамериканські країни, Росія, Україна та інші).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Приклади розв’язання задач	\|	Функції центральних банків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.