Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ 8 страница

Система А2 – це система Союзу електротехніків (VDE), підтримувана Інститутом сертифікації і випробувань (PZI). У ній сертифікують усі види електротехнічних і електронних виробів, на які поширюються правила VDE, а іноді і стандарти DIN.
З 1980 р. проводяться випробування на відповідність стандартам МЭК. Сертифікація в системі А2 може бути добровільною і обов’язковою, що залежить від наявності законів, які безпосередньо регламентують вимоги до конкретного виду товарів. VDE – учасник європейських і міжнародних багатосторонніх угод про взаємне визнання результатів випробувань і систем сертифікації, що сприяє визнанню знаків відповідності системи VDE за кордоном. Вони зареєстровані та визнані практично в усіх європейських країнах.

Контроль за правильністю маркування знаками VDE здійснює Центр з випробувань і сертифікації VDE-Prufstelle. Сертифікат, виданий цією організацією, гарантує відповідність продукції вимогам Закону про безпеку промислового устаткування або Закону про захист від радіоперешкод. Використання знаків VDE без ліцензії цього Центру заборонене. Виготівник устаткування, який отримав сертифікат і право маркіровки знаком відповідності, зобов’язаний представити докази можливості підтримувати відповідність своєї продукції сертифікаційним вимогам впродовж усього часу її випуску. Система A3 – це система сертифікації Асоціації фірм з газо- і водопостачання Німеччини – DVGW. Газове устаткування в Німеччині відповідно до Закону «Про забезпечення безпеки технічних пристроїв» підлягає обов’язковій сертифікації на відповідність стандартам DIN. Несертифіковане газове устаткування місцеві газові компанії відмовляються підключати до системи газопостачання. Особливістю вимог до газового устаткування в Німеччині є його відповідність тому типу газу, який застосовується в конкретній області країни, що враховують виготівники устаткування.

Відносно сертифікації інших видів товарів, вживаних у сфері газоводопостачання, сертифікація носить добровільний характер, але споживачі завжди віддають перевагу сертифікованому товару. Схема сертифікації розроблена DVGW і розрахована в основному на устаткування побутового та комерційного призначення.

Сертифікація газового побутового устаткування на відповідність зарубіжним або міжнародним стандартам у системі DVGW проводиться тільки на основі угод між виготівником, покупцем і органом влади Німеччини. Усе газове устаткування, що поставляється на ринок Німеччини, повинне мати знак відповідності DVGW. За сертифікованим устаткуванням проводиться інспекційний контроль з боку DVGW у формі періодичних випробувань зразків, що відбираються на заводі у виготівника. Правила інспекційного контролю містяться у спеціальних приписах з сертифікації для газового і водного господарства.

Система В, що називається системою RAL, працює під керівництвом Германського інституту гарантії якості та маркування. Сфера поширення системи RAL – сільськогосподарські товари і будівельні матеріали. Попри те, що в системі проводять добровільну сертифікацію, її правила засновані на стандартах DIN. RAL – член європейських і міжнародних організацій з випробувань і сертифікації, учасник угод про взаємне визнання, що сприяє визнанню сертифікатів і знаку RAL за кордоном.

Система С – це система сертифікації, яка підтверджує відповідність виробів вимогам Закону про безпеку приладів (GSG), що відмічається маркіровкою знаком GS. У Німеччині діє близько 100 органів з сертифікації, які проводять випробування приладів на відповідність знаку GS. Система носить добровільний характер, але випробування проводяться на відповідність вимогам стандартів DIN, а також технічним правилам, які є загальновизнаними і внесені до спеціального переліку:

а) знак підтверджує відповідність стандартам і технічним вимогам до таких видів продукції:

– матеріалів і арматури;

– апаратури побутового призначення;

– освітлювального обладнання;

– трансформаторів, що використовуються для забезпечення безпеки;

– радіо- і телевізійних пристроїв.

б) знак вказує на відповідність вимогам стандартів кабелів електричних шнурів;

в) знаком відмічається відповідність вимогам стандартів на подавлення радіоперешкод;

г) знак використовується для маркування сертифікованих електронних компонентів.

Федеральне міністерство з праці та соціального забезпечення встановлює вимоги з інспекційного контролю, визначає випробувальні центри, які мають право маркувати прилади (технічні засоби праці) знаком GS, зобов’язує випробувальні центри забезпечувати доступ до системи зарубіжних заявників. Це міністерство встановлює вимоги з інспекційного контролю, визначає випробувальні центри, які мають право маркувати прилади (технічні засоби праці) знаком GS, зобов’язує випробувальні центри забезпечувати доступ до системи зарубіжних заявників.

Система D, на відміну від попередніх, є обов’язковою і поширюється на продукцію будівельного профілю, на яку діють законодавчі приписи та розпорядження. Як правило, це розпорядження органів управління федеральних земель. Загальне керівництво системою знаходиться у веденні Германського інституту будівельної техніки (DIBT), а основні нормативні документи системи – стандарти DIN.

Система Е – система сертифікації, діюча у рамках законодавчої метрології.

У Німеччині основним федеральним органом у галузі метрології є Федеральний фізико-технічний інститут. Окрім нього, в системі задіяні відповідні організації федеральних земель і акредитовані випробувальні центри, яким надано право підтвердження відповідності вимірювальних приладів, що підлягають обов’язковій сертифікації згідно із законом про перевірку. Основні зони дії цієї системи – прилади, пов’язані з електрикою, теплом, газом, водою, а також трансформатори. У системі існує декілька знаків відповідності: знак про допуск (видає Федеральний фізико-технічний інститут); знак перевірки (видають органи з перевірки); засвідчуючий знак (видають акредитовані на федеральному рівні випробувальні центри). У системі Е може здійснюватися як обов’язкова, так і добровільна перевірка приладів. Обов’язкова проводиться відповідно до положень згаданого вище закону. Правила системи гармонізовані з міжнародними і європейськими. Федеральний фізико-технічний інститут використовує рекомендації Міжнародної організації законодавчої метрології (МОЗМ) і директиви ЄС (як обов’язкові) [10].

Система F займається сертифікацією парових котлів, балонів високого тиску, засобів транспортування горючих рідин, вибухозахищеного електроустаткування, підйомних пристроїв. Згідно з розпорядженням Федерального уряду встановлений суворий режим інпекційного контролю за вказаними товарами, які визначені як потенційно небезпечні: відповідність встановленим вимогам перевіряється до початку експлуатації, періодично в процесі експлуатації і відповідно до відомчих правил.

Практичну роботу з сертифікації систем якості в Німеччині веде Товариство з сертифікації систем якості, створене ще до виходу у світ стандартів ISO серії 9000. Це некомерційна організація, яка здійснює оцінку систем якості та видає сертифікат і ліцензію на використання знаку відповідності, акредитує організації на право проведення сертифікації систем якості від імені (DQS), навчає інспекторів, представляє Германію в міжнародних організаціях у рамках своєї компетенції.

У DQS акредитовані комерційні організації, які отримують завдяки цьому право на діяльність з сертифікації систем якості. Таким чином право на проведення сертифікації отримали германські товариства з технічного нагляду TÜ в різних областях країни. З 1989 р. роботи з сертифікації систем якості регламентує TÜ CERT – організація, яка офіційно зареєстрована на європейському рівні, її діяльність заснована на стандартах ISO серії 9000.

Роботами з акредитації у Німеччині керує Німецька рада з акредитації (DAR), яка займається акредитацією у сферах, що регламентуються законодавством. У сфері, що не регламентується, ці функції виконує Головне товариство з акредитації (TGA). Акредитація випробувальних лабораторій і органів з сертифікації проводиться відповідно до європейських стандартів EN серії 45000.

3.2.3. Франція

Законодавство. Діють закони у сфері стандартизації, метрології, захисту прав споживачів. Упроваджено всі європейські директиви.

Нормативна база. Усі європейські стандарти ухвалено як національні.

Крім того, діють до 30 % суто національних стандартів з урахуванням розвитку специфічних галузей економіки Франції.

Інфраструктура. Загальну координацію діяльності у сфері стандартизації, метрології, ринкового нагляду та захисту прав споживачів здійснює Міністерство економіки, фінансів і промисловості. У сфері стандартизації діє Асоціація стандартизації, яка координує діяльність мережі технічних комітетів зі стандартизації, що віддзеркалює європейську структуру стандартизації. Асоціація також здійснює роботу у сфері сертифікації, системи управління якістю та екологічного управління. У сфері сертифікації діють незалежні органи сертифікації продукції. Функціонує Національне агентство з акредитації. У сфері метрології діє Національна метрологічна лабораторія, яка координує діяльність незалежних калібрувальних служб. Питаннями контролю на ринку займається Генеральний директорат боротьби з контрабандною та контрафактною продукцією. Зазначений директорат має мережу близько 100 реґіональних центрів. Питаннями захисту прав споживачів займається широка мережа громадських організацій і третейських судів. Широкомасштабне навчання здійснює Французька асоціація стандартизації. Структурні схеми французької системи забезпечення якості та система ринкового нагляду Франції представлено на рис. 6–7.

Рисунок 6 – Французька система забезпечення якості

Рисунок 7 – Система ринкового нагляду Франції

Сертифікація у Франції

Організаційна структура системи сертифікації у цій країні побудована за галузевим принципом і тісно взаємодіє з системою стандартизації, забезпечуючи не лише відповідність якості продукції і послуг вимогам стандартів, а й удосконалення нормативної бази через розроблення нових стандартів і технічних умов.

Сертифікація у Франції існує з 1939 р. Першим законом у цій галузі був Закон про знак відповідності національним стандартам NF, який з подальшими змінами і доповненнями діє і сьогодні. Відповідальність за сертифікацію відразу ж була покладена на Французьку асоціацію зі стандартизації AFNOR (Association francaise denormalisation, AFNOR) [12].

Організаційно сертифікація побудована за галузевим принципом і постійно взаємодіє з системою стандартизації в плані як відповідності вимогам національних стандартів, так і розробки нових вимог і норм.

Окрім AFNOR, сертифікацією управляють органи державного і галузевого рівня : Французький центр зовнішньої торгівлі CNCE, Центр інформації про норми і технічні регламенти (CINR), Союз електротехніків (UTE).

AFNOR визначає повноваження випробувальних центрів і лабораторій, відповідає за їх акредитацію, за привласнення і відміну знаку №, координує співпрацю національних органів з сертифікації з міжнародними організаціями.

CNCE відповідає за сертифікацію товарів, що експортуються і імпортуються.

CINR здійснює інформаційне забезпечення національної системи сертифікації і галузей економіки, маючи в розпорядженні банк даних про більш ніж 400 тис. стандартів, про правила і системи сертифікації, процедури акредитації багатьох країн світу, міжнародних і регіональних організацій.

UTE розробляє нормативні вимоги для сертифікації електронної і електротехнічної продукції, будучи не лише уповноваженим AFNOR галузевим органом з сертифікації, але і національною організацією зі стандартизації у галузі електроніки, електротехніки і зв’язку.

Оцінка відповідності у Франції має декілька форм:

– підтвердження відповідності європейським директивам;

– заява-декларація виготівника про відповідність продукту європейському стандарту;

– добровільна сертифікація на відповідність національним стандартам Франції;

– контроль безпеки продукції, що знаходиться у продажу. Відповідність Директивам ЄС підтверджується сертифікацією третьою стороною і знаком СЄ. У Франції близько 20 % продукції, що випускається, підлягає такому способу оцінки. Заява-декларація виготівника під його відповідальність вказує, що продукція відповідає конкретному європейському стандарту. Виготівник має право також маркувати товар знаком С€. Уповноважений орган здійснює інспекційний контроль за такою продукцією і при виявленні відхилень позбавляє права маркування. Якщо товар робиться за іншим нормативним документом, то він підлягає сертифікації третьою стороною.

Добровільна сертифікація на відповідність національним стандартам Франції проводиться AFNOR, причому зазвичай використовується найсуворіша схема сертифікації. Сертифікована продукція маркується знаком відповідності національним стандартам Франції – NF. Добровільній сертифікації піддається до 75 % продукції, що випускається. На відміну від підтвердження відповідності Директивам ЄС, у цьому випадку вимагається довести відповідність товару усім вимогам національного стандарту, у тому числі безпеці.

Контроль безпеки продукції, що знаходиться у продажу, проводиться шляхом регулярних перевірок відповідності якості відібраних зразків, маркірованих знаками С€ і NF, вимогам Директиви ЄС або національного французького стандарту відповідно. Найактивніше цим займається Міністерство економіки, що керує роботою декількох тисяч інспекторів. Національною системою є система сертифікації на відповідність державному стандарту, що засвідчується знаком NF, який застосовується для усіх видів товарів. Але для електротоварів є свої знаки, наприклад, для побутових електроприладів – NF ELECTRICITE. Знак CONTROLE NF LIMITE A LA SECURITE означає тільки безпеку електроприладу, але не відповідність його технічних характеристик стандарту.

Право застосування знака NF виготівник може отримати на основі контракту і ліцензії у тому випадку, коли в цьому зацікавлена значна частина виготівників певного виду продукції. За кожним видом продукції AFNOR приймає постанови про правила застосування знаку, види обов’язкового контролю і суб’єктів, що здійснюють його, про відповідальність і порядок апеляцій. Маркуючи товар знаком NF, ліцензіат бере на себе зобов’язання не лише по відношенню до AFNOR, але і до споживача. AFNOR має право застосувати переслідування згідно із законом за неправомірне маркування товарів, неправдиву рекламу або шахрайство. У Франції знаком NF маркується більше 100 тис. видів продукції, він має 110 модифікацій для різних галузей.

Продукція зарубіжного виробництва також може маркуватися цим знаком, якщо вона відповідає встановленим вимогам для аналогічної французької продукції.

З метою більшої доступності для заявників AFNOR затвердила мережу уповноважених органів, що мають право на сертифікацію для отримання знака NF.

Уповноважений орган виконує замість AFNOR усі функції, пов’язані з сертифікацією (управління, випробування, контроль).

Сертифікація на знак NF носить добровільний характер. Виняток становить продукція медичного напряму (матеріали, ліки, устаткування), де випробування, у тому числі і клінічні, обов’язкові. Такі товари маркуються знаком NF – MED1CAL.

Незважаючи на добровільність, фірми – виготівники будь-якого виду виробів прагнуть отримати право маркування знаком NF, оскільки це забезпечує довіру споживачів до якості товару.

Випробувальні лабораторії у Франції можна підрозділити на чотири групи: державні, громадські, приватні та лабораторії фірм. Акредитація їх добровільна і фінансується лабораторією-замовником. AFNOR акредитувала більше 60 лабораторій, які мають право випробовувати продукцію на відповідність національним стандартам. Окремі акредитовані лабораторії – це технічні промислові центри, які контролюються урядом.

Окрім AFNOR, добровільною акредитацією займається Національна мережа випробувальних лабораторій (RNE), програма якої дотується державою. Термін дії акредитації не перевищує трьох років, перша перевірка, зазвичай, призначається через рік. У рамках RNE працюють найбільші випробувальні центри Франції: Національна лабораторія з випробувань (LNE); Центральна електротехнічна лабораторія (LCIE), яка також зберігає еталони та державні стандарти на електротехнічну продукцію. Акредитацію лабораторій з перевірки вимірювальних приладів проводить Національне бюро метрології BNM.

Існує також особливий вид акредитації, який носить обов’язковий характер, зазвичай пов’язаний з конкретним міністерством. Наприклад, Міністерство з довкілля охорони акредитує випробувальні лабораторії, які проводять біологічні та хімічні випробування хімічної продукції на відповідність національним і міжнародним стандартам. Термін подібної акредитації, зазвичай, не перевищує двох років.

Сертифікацію систем якості у Франції проводить Французька асоціація з забезпечення якості (AFAQ), заснована в 1988 р. У AFAQ діють сертифікаційні комітети – багатосекторний і шість спеціалізованих (з машинобудування, хімії і нафти, продуктів харчування і сільськогосподарських продуктів, транспорту, електротехніки, електроніки). У стадії формування перебувають комітети цивільного будівництва та консультативний. Ці органи виконують загальні керівні, координаційні та інформаційні функції, а також специфічні завдання.

AFNOR відповідає за визначення повноважень і акредитацію випробувальних центрів і лабораторій, за присвоєння і відміну національного сертифікаційного знака «NF», координацію діяльності національних органів із сертифікації з міжнародними організаціями, керівництво діяльністю галузевих асоціацій та бюро зі стандартизації і сертифікації.

Кінцевою процедурою у французькій системі сертифікації є присвоєння продукції знака відповідності стандарту – «NF», який означає, що ця продукція пройшла сертифікацію відповідно до встановлених правил, повністю відповідає вимогам відповідних французьких стандартів. Знак «NF» є єдиним у Франції сертифікаційним знаком відповідності національному стандарту. «NF» зареєстрований у Франції відповідно до закону про торгові та сервісні знаки і застосовується в різних галузях промисловості й сільського господарства. Отже, основою національної системи є національні стандарти, що розробляються і затверджуються AFNOR.

3.2.4. Чехія

Законодавство. Діють закони про стандартизацію, сертифікацію, оцінку відповідності та метрологію. Впроваджено всі європейські директиви.

Нормативна база. Впроваджено всі європейські стандарти.

90 % чинних стандартів є ідентичними європейським і міжнародним стандартам.

Інфраструктура. Питаннями координації робіт у сфері стандартизації замається Управління стандартизації та метрології, підпорядковане Міністерству економіки. У сфері стандартизації основним є Інститут стандартів. У сфері сертифікації діють незалежні органи сертифікації недержавної форми власності. У сфері метрології діє Національний метрологічний центр і мережа реґіональних центрів. У сфері ринкового нагляду – відповідні галузеві міністерства мають інспекції, які контролюють продукцію галузевого призначення. Окремо функціонує Інспекція контролю за безпекою харчової продукції, гігієнічна та ветеринарна служба. Навчання здійснює Інститут стандартів, який має відповідний структурний підрозділ.

Структурну систему забезпечення якості Чехії наведено на рис. 8.

Рисунок 8 – Національна система забезпечення якості Чехії

3.2.5. Фінляндія

Законодавство. Впроваджено всі європейські директиви.

Постановами уряду визначено повноваження органів та організацій.

Нормативна база. Близько 95 % загальної кількості національних стандартів становлять європейські стандарти (рис. 9).

Рисунок 9 – Національна система
забезпечення якості Фінляндії

Інфраструктура. Міністерство торгівлі і промисловості координує діяльність у сфері стандартизації та споріднених видів діяльності рис. 10. У сфері стандартизації діє Фінська асоціація стандартів, яка керує мережею технічних регламентів. У сфері сертифікації центральним органом з оцінки відповідності є Центр технічних досліджень. У сфері метрології діє Центр метрології та акредитації. За калібрувальну діяльність відповідає Управління технології безпеки. Основну відповідальність за контроль безпеки товарів несе виробник, а держава займається наглядом за ринком. У сфері акредитації національним органом акредитації є національна служба акредитації, яка входить до складу Центру метрології і акредитації. У сфері захисту прав споживачів існують громадські організації. Навчання здійснює фінська Асоціація стандартизації.

Рисунок 10 – Діяльність Міністерства торгівлі і
промисловості Фінляндії

3.2.6. Латвія

Законодавство. Діють закони про стандартизацію, метрологічну діяльність.

Впроваджено всі європейські директиви, більшість з яких впроваджено методом «обкладинки».

Нормативна база. Впроваджено європейські стандарти, більшість з яких впроваджено методом «обкладинки».

Інфраструктура. Загальну координацію робіт здійснює Міністерство економіки. У сфері стандартизації діє Асоціація стандартизації.

У сфері сертифікації створено незалежні органи сертифікації недержавної форми власності. У сфері акредитації створено Національне агентство з акредитації. У сфері захисту прав споживачів діє Центр захисту прав споживачів (рис. 11). Центр захисту прав споживачів взаємодіє з усіма інспекціями. Існує Національний метрологічний центр і мережа регіональних центрів, що забезпечують єдність і достовірність вимірювань. Навчання здійснює Асоціація стандартизації.

Рисунок 11 – Ринковий нагляд у Латвії

3.2.7. Польща

Законодавство. Діють закони про стандартизацію, оцінку відповідності, метрологію. Впроваджено всі європейські технічні директиви.

Нормативна база. До 90 % стандартів становлять відповідні міжнародні та європейські стандарти.

Інфраструктура.

Загальну координацію робіт здійснює Мінекономіки.

У сфері стандартизації діє Польський центр стандартизації (як асоціація). У сфері сертифікації діють незалежні сертифікаційні органи. У сфері акредитації діє Національний орган з акредитації. У сфері метрології – Метрологічний інститут. У сфері захисту прав споживачів при Антимонопольному комітеті Польщі створено відповідні реґіональні інспекції. Контролем за безпекою харчових продуктів займаються ветеринарні та санітарні служби, підвідомчі відповідно Міністерству сільського господарства та Міністерству охорони здоров’я. Навчання здійснює Центр стандартизації.

3.2.8. Угорщина

Законодавство. Діють закони про стандартизацію, оцінку відповідності, акредитацію. Впроваджено всі європейські директиви.

Нормативна база. 90 % національних стандартів ідентичні європейським.

Інфраструктура. Загальну координацію робіт здійснює Міністерство економіки. У сфері стандартизації діє Угорський інститут стандартів. У сфері акредитації – орган акредитації. Органи сертифікації незалежні. У сфері метрології існує Метрологічний центр і низка реґіональних центрів. Захист прав споживачів здійснюється через мережу громадських організацій. Навчання здійснює Інститут стандартів.

3.2.9. Японія

Національна система сертифікації Японії.Система сертифікації продукції на відповідність національним стандартам впроваджена в Японії за рішенням уряду. Вона охоплює машинобудування, електротехніку, автомобілебудування, залізничний транспорт, суднобудування, чорну та кольорову металургію, хімічну, текстильну, целюлозно-паперову, гірничодобувну, авіаційну галузі промисловості, цивільне будівництво, архітектуру тощо.

Загальне управління роботами з сертифікації здійснюють Міністерство зовнішньої торгівлі та промисловості, Міністерство транспорту і Міністерство охорони здоров’я на основі промислових законів, а методичним забезпеченням сертифікації промислової продукції займається департамент стандартів Міністерства зовнішньої торгівлі та промисловості.

Законодавчою базою в галузі сертифікації є приблизно 10 промислових законів, національні стандарти з вимогами до продукції і послуг, нормативні документи систем сертифікації деяких видів продукції з обов’язковими вимогами до сертифікації на безпеку.

Управління сертифікацією реалізується за допомогою акредитації випробувальних лабораторій, утворення міністерствами структур незалежних і некомерційних випробувальних лабораторій, надання сертифікатів, інспекційного контролю виконання правил сертифікації, методичного забезпечення сертифікаційної діяльності, надання випробувальним лабораторіям обладнання та коштів.

Стандарти Японського комітету промислових стандартів (JISC) охоплюють всю промислову продукцію (крім медикаментів, хімічних добрив і сільськогосподарських хімікатів), продукцію сільського та лісового господарства, а також харчові продукти і шовкову пряжу (майже 5000 стандартів JIS на продукцію, 2000 – на процеси її виготовлення).

При сертифікації використовують не всі стандарти. За рішенням міністерств вибрані приблизно 1000 стандартів, відповідність яким може бути підтверджена знаком JIS. Таке підтвердження поширюється не лише на продукцію, але й на технологію її виготовлення.

Сертифікації підлягають усі види продукції, що є потенційно небезпечними.

У Японії здійснюється нагляд за продукцією зі знаком JIS,що передбачає перевірку стану виробництва на підприємстві, випробування, інспекційний контроль та інші находи.

Основними виконавчими структурами в системі сертифікації є незалежні випробувальні лабораторії, які юридично не належать до жодних виробничих і комерційних структур. Основною метою їх створення було запобігання (експортуванню продукції низької якості та поліпшення якості японських товарів.

Японські випробувальні організації мають угоди з аналогічними зарубіжними про взаємне визнання результатів випробувань (наприклад, з французькою національною випробувальною лабораторією (LNA).

У Японії діють три форми сертифікації:

– обов’язкова сертифікація, що підтверджує відповідність законодавчим вимогам;

– добровільна сертифікація на відповідність національним стандартам J1S, яку проводять органи, уповноважені урядом;

– добровільна сертифікація, яку проводять приватні органи з сертифікації.

Обов’язкова сертифікація регламентується чинними законами (їх більше 30), в яких встановлюються перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, і вимоги до неї; схеми сертифікації; знаки відповідності; органи управління, відповідальні за організацію сертифікації і інспекційний контроль. Уповноважені органи розробляють технічні регламенти, на відповідність яким проводяться сертифікаційні випробування, а затверджує їх Кабінет міністрів країни.

Забезпечення виконання законодавчих положень з сертифікації розподіляється між міністерствами й іншими державними органами управління. Наприклад, за Міністерством зовнішньої торгівлі і промисловості закріплені десять законів.

За деякими видами продукції в законах вводяться категорії, що характеризують міру їх небезпеки для користувача. Наприклад, для електротехнічних виробів встановлені категорії А і Б. Для категорій використовують різні схеми сертифікації і знаки відповідності (рис. 12).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ 6 страница	\|	СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ 9 страница

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.