Поняття про імунну відповідь. Етапи розвитку імунної відповіді.

Згідно сучасних уявлень принципи захисту організму від мікроорганізмів, модифікованих клітин та пухлин єдині і незалежно від того, на які антигени розвивається імунна відповідь, вона проходить декілька етапів (фаз) – індуктивну, проліферативну і продуктивну.

Індуктивна фаза імунної відповіді починається після першого контакту з антигеном. Основними клітинами цього етапу є фагоцити, тобто антигенпрезентуючі клітини, які здійснюють фагоцитоз, процесинг і презентацію антигенного матеріалу Т-хелперам. Процес розпізнавання антигену Т-хелпером полягає у контакті між антигенрозпізнавальним рецептором Т-хелпера з одного боку і комплексом «HLA ІІ + антиген» – з іншого. Розпізнавання антигену Т-цитотоксичним Лф забезпечується взаємодією між антигенрозпізнавальним рецептором Т-цитотоксичного Лф з одного боку і комплексом «HLA І + антиген» – з іншого. Цей принцип подвійного розпізнавання є необхідним в забезпечені специфічної взаємодії власних імунокомпетентних клітин.

Важливою подією на початку імунної відповіді є певний шлях, по якому буде розвиватися Т-хелпер. Під впливом ІЛ-12 та γ-ІФН Т-хелпер диференціюється до Т-хелпера 1, а під впливом ІЛ-4 та ІЛ-10 Т-хелпер диференціюється до Т-хелпера 2. В той же час ІЛ-12 та γ-ІФН гальмують цей процес і таким чином між Т-хелпером 2 та Т-хелпером 1 забезпечується рецепторна взаємодія.

Проліферативна фаза (імунорегуляторна) імунної відповіді. Під час цієї фази відбувається взаємодія імуноцитів, їх активація та наступна проліферація клітин попередників ефекторних клітин. Під час цієї фази наробляється певний клон лімфоцитів. За умов стимуляції Т-хелперів 1 активується клітинна відповідь, а за умов стимуляції Т-хелперів 2 активується гуморальна відповідь.

Продуктивна фаза (ефекторна) імунної відповіді. Під час цієї фази відбувається диференціація імунокомпетентних клітин та продукція імуноглобулінів або певних цитокінів ефекторних клітин. Імуноглобуліни М з’являються на 3 – 5 добу після контакту з антигеном, IgG – на 10 –18 добу, IgА – на 15 – 21 добу. Активація ефекторних механізмів призводить до елімінації чужорідного матеріалу або, якщо вона не ефективна, до його персистенції і клінічно це може проявлятися як хронічна форма патологічного процесу або безсимптомне носійство.

Ці три фази є основними. Після контакту АГ з імунною системою утворюються Т- і В-клітини пам’яті, популяція яких може підтримуватися в організмі упродовж тривалого часу. Тривалість пам’яті та її напруженість залежить від багатьох причин: антигенних, імуногенних властивостей АГ, його дози, тривалості контакту, стану імунної системи та генетично обумовлених властивостей організму. Імунологічна пам’ять може бути постійної (протягом всього періоду життя) після захворювання на кір, коклюш, людську віспу, поліомієліт, а після захворювання на шигельоз – короткостроковою. Часто імунологічна пам’ять після захворювання на грип або на гострі кишкові хвороби буває неефективною. Імунологічна пам’ять дає можливість швидше розвивати імунологічну реакцію на повторне введення АГ в організм.

Імунологічна реакція, що розвивається на перше введення в організм АГ називається первинної імунною відповіддю, а повторне введення АГ в організм викликає вторинну імунологічну реакцію. Відрізняється первинна імунна відповідь від вторинної за такими ознаками:

1. Скорочений латентний період, тобто це скритий період, під час якого відбувається надходження АГ в організм, його перероблення і презентація, подвійне розпізнавання цього антигену, продукція імуноглобулінів і надходження їх у кров’яне русло;

2. Більш швидкий ріст титру антитіл до певного АГ;

3. Утворення максимальних титрів АТ.

Завдання на виконання:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Система комплементу.	\|	Завдання №1. Вивчення поглинальної здатності фагоцитів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.