• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПІДГОТОВКА СКЛЯНОГО ПОСУДУ

Приготування хромової суміші. Біхромат калію (K₂Cr₂O₇) розчинити у воді у фарфоровій чашці (розтерти пестиком з додаванням води) і обережно додати сірчану кислоту (не навпаки!). Суміш готують з розрахунку: вода – 10 мл, K₂Cr₂O₇ – 6 г, H₂SO₄ – 100 мл. Суміш зберігають у посудині з кришкою.

Увага! Всі компоненти хромової суміші є дуже їдкими, тому всі роботи з нею слід проводити під витяжкою в гумових рукавицях, не допускаючи потрапляння компонентів на шкіру та слизові оболонки. Якщо суміш потрапила на руки або одяг, то забруднене місце слід негайно промити водою, потім розбавленим розчином аміаку або соди і знову водою. Після багаторазового використання темно-помаранчевий колір хромової суміші змінюється на темно-зелений. Така суміш не придатна для миття посуду. Хромова суміш псується швидше, якщо занурювати в неї посуд, не промитий попередньо мильним розчином та водою. Крім того, занурений у хромову суміш вологий посуд знижує концентрацію сірчаної кислоти та прискорює її псування.

Скляний посуд замочують на декілька хвилин у теплому розчині детергенту (наприклад, прального порошку або господарського мила), промивають за допомогою йоржика та прополіскують проточною водою, доки не зникне піна. Після цього посуд промивають 3 – 4 рази дистильованою водою та висушують у сушильній шафі за температури 100 – 120°С. Посуд має бути повністю висушений.

Посуд занурюють у хромову суміш. Дрібний посуд залишають у хромовій суміші на 2 – 3 год, великий – на добу. Після цього посуд виймають (обов’язково у гумових рукавицях!) та промивають 10 – 15 разів проточною водою і 3 – 4 рази – дистильованою, а потім висушують.

Перед стерилізацією пробірки, колби та флакони щільно закривають ватно-марлевими пробками або фольгою. Чашки Петрі, шпателі, піпетки загортають у папір. Підготовлені скляні піпетки (у неробочий кінчик піпеток вставляють не дуже тугий ватний тампон, що відіграє роль повітряного фільтра) сортують за об’ємом та вкладають у пенали (за необхідності). Стерилізацію скляного посуду проводять у сухожаровій шафі за температури 160 – 170°С упродовж не менш 2 год або автоклавують (при тиску 0,15 МПа упродовж 40 хв).

Читайте також:

1. I підготовка їх до завантаження у повітряні судна
2. БЕЗПОСЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА ХВОРОГО ДО ОПЕРАЦІЇ
3. Вимоги до джерел водозабезпечення, підготовка води
4. Відбір і підготовка зразка крові. Змішувач (меланжер).
5. Для миття посуду періодичної дії
6. ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ В ХІРУРГІЧНОМУ ВІДДІЛЕННІ. ПІДГОТОВКА ХВОРИХ ДО ОПЕРАЦІЇ
7. ЕТАП 8. ПІДГОТОВКА КОНТРОЛЬНОГО ТЕКСТУ ЕКСКУРСІЇ
8. І етап: Підготовка до переговорів
9. ІІ. ПІДГОТОВКА ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
10. ІНФОРМАЦІЙНІ ІНТЕРВ’Ю: ПІДГОТОВКА, ПРОВЕДЕННЯ, ФОРМУВАННЯ ТЕКСТУ. ОПИТУВАННЯ, ПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ, ПОРАДА: ДІАЛОГ З ЧИТАЧЕМ
11. Класифікація машин для миття посуду
12. Методи стерилізації поживних середовищ, посуду та інструментів.

Переглядів: 848