Методичні вказівки.

Відповідаючи на перше питання слід знати, що за часів родового ладу, в царську епоху діяли міжплемінні звичаї, їх суб’єктом було плем’я. До моменту прийняття Законів ХІІ таблиць звичайне право розклалось на дві групи. Користуючись текстом підручника, знайдіть та занотуйте в зошиті квіритське і гентіумне право та які питання вони регулювали. Слід звернути особливу увагу на те, що важливу роль у розвитку римського права зіграли такі джерела права як закони, едикти магістратів, право народів, конституції. Студенту необхідно дати аналіз цих джерел права.

Аналіз основних рис права періоду Республіки становить сутність другого питання семінарського заняття. З огляду на подальше вивчення навчального курсу «Основи римського приватного права» варто більше уваги приділити характеристиці публічного права Стародавнього Риму. Студенту треба з’ясувати сутність таких питань, як суб’єкти права. речове та зобов’язальне право, шлюбно-сімейне та спадкове право. Відповіді знайдіть в підручниках та занотуйте в зошиті. Зверніть увагу на аналіз кримінального права, в якому збереглись численні риси родоплемінних відносин.

Викладання третього питання пов’язана з аналізом права Римської імперії. Головну увагу треба приділити на поняття емфітевзис та традиція. Відповідь на з’ясування цих понять треба шукати в підручнику. Занотуйте до конспекту види злочину та систему покарань.

Підготовку на четверте питання слід починати з етапів розвитку судочинства Стародавнього Риму. За текстом підручника з’ясуйте та законспектуйте запровадження цивільного та кримінального процесів.

Словник термінів:

Грабунок – групове пошкодження або крадіжка майна, пов’язані із насильством.

Едикти – публічні оголошення правил, які обнародували консули, претори та інші магістрати при вступі на посаду.

Едили –посадові особи в Стародавньому Римі, які виконували поліцейські функції.

Застава – передача однією стороною іншій якоїсь речі для забезпечення боргу з умовою, що річ буде повернена в момент сплати боргу чи припинення застави.

Контракти – це домовленість двох або більше сторін, згідно із якою одна (чи більше) особа мала право вимагати від іншої (інших) здійснення (нездійснення) певних дій.

Консенсуальні контракти – договори, що ґрунтувалися на простому узгодженні сторін.

Конституції – у Стародавньому Римі законодавчі акти загальнодержавного значення, які видавались принцепсами та імператорами.

Купівля-продаж – двостороння угода, де одна сторона зобов’язується передати іншій стороні у власність якусь річ і одержати до неї домовлену ціну.

Літеральні контракти – договори, укладені в письмовій формі (Стародавній Рим).

Мандати – інструкції, що видавав римський імператор своїм чиновникам чи республіканським магістратам.

Манципація – особливі формальності, пов’язані з відчуженням певних (манципованих) речей (римське право).

Наймання – договір, за яким одна особа зобов’язується за певну плату дати іншій особі користування якусь річ або використати працю вільної людини.

Обман – навмисна дезорієнтація особи, яка призвела до її помилкових вчинків, у результаті яких особі була завдана майнова шкода.

Пекулій – земельна ділянка, яка надавалася у користування рабам у Римі.

Позика – неформальна передача однією стороною іншій стороні грошей або інших речей, які друга сторона зобов’язана повернути у певний строк.

Поклажа (або зберігання) – договір, згідно з яким одна сторона відає іншій на безоплатне зберігання якусь річ з обов’язком другої сторони повернути цю річ за першою же вимогою її власника.

Провокація – апеляція на смертні вироки, винесені диктатором (Стародавній Рим).

Реальні контракти – їх юридична сила ґрунтувалася на фактичній передачі речі, яка була предметом угоди; саме з цього моменту, а не після досягнення згоди, реальний контракт вважався дійсним.

Рескрипти – відповіді римських імператорів на запитання приватних осіб і магістратів.

Сервітути – особливі, визначені законом права користування чужою власністю.

Сине Ману – вид шлюбу за римським правом, який полягав у встановленні правової рівності між подружжям і пов'язаний зі здійсненням відповідних формальних процедур.

Фрументарії – агенти таємної поліції в Римі.

Товариства – угода декількох людей, які об’єднали своє майно і зусилля для досягнення певної мети.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Семінарське заняття 6.	\|	Іменний покажчик.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.