• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Розглядаючи перше питання необхідно відмітити, що навчання та систематичне підвищення рівня знань працівників, населення України в цілому з питань охорони праці – один з основних принципів політики в галузі охорони праці, фундаментальна основа безпеки праці та необхідна умова удосконалення управління охороною праці і забезпечення ефективної профілактичної роботи щодо запобігання аварій і травматизму на виробництві.

Навчання, перевірка знань та проведення інструктажів з питань охорони праці організуються для всіх працівників при прийнятті на роботу та в процесі роботи, в тому числі при переведенні працівників на іншу роботу на тому ж підприємстві.

Основним нормативним актом, що встановлює порядок та види навчання, а також форми перевірки знань з охорони праці є ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”.

На підприємствах з урахуванням вимог чинних нормативів органів державного нагляду за охороною праці щодо навчання, розробляються та затверджуються їх власниками відповідні положення підприємств і щорічні плани-графіки навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці.

Допуск до роботи без навчання і перевірки знань охорони праці забороняється.

Необхідно розкрити порядок організації навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників при підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації на підприємстві, а саме:

- ким здійснюється;

- в якій організації, враховуючи небезпечність робіт;

- форма перевірки знань, які документи при цьому оформляються.

Слід також розкрити суть навчання і перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів.

При розгляданні другого питання треба зазначити, що усі працівники при прийомі на роботу та періодично протягом роботи згідно Закону України “Про охорону праці” (ст.18) проходять навчання у формі інструктажів з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, ознайомлення з правилами поведінки на випадок аварії.

Необхідно показати які бувають інструктажі за характером і часом проведення, розкрити суть кожного з них: ким проводиться, з якою категорією робітників, в які терміни та при яких умовах.

Перш за все розкриваючи зміст третього питання необхідно зазначити, що новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом фахівців пройти стажування протягом 2-15 змін або дублювання протягом не менше ніж 6 змін.

Допуск до стажування (дублювання) оформляється наказом (розпорядженням) по підприємству (структурному підрозділу). Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також їх тривалість визначається керівником підприємства.

Під час стажування працівники повинні виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачаються функціональними обов’язками цих працівників.

Питання для самоконтролю

1. Яке значення відіграє управління охорони праці? Назвіть її основні завдання та функції.

2. З якою метою на підприємстві, в установі, організації створюється служба охорони праці? Які функції вона виконує?

3. На підставі якого рішення на підприємстві може створюватися комісія з питань охорони праці? Назвіть основні її завдання та права.

4. Вимоги щодо навчання з питань охорони праці.

5. Назвіть основні етапи інструктування з питань охорони праці.

6. Який порядок передбачений при стажуванні (дублюванні) та допуску працівників до роботи?

Ситуаційні завдання

1. Ви – керівник будівельного підприємства "Тернопільбуд". На вашому підприємстві працює 345 людей. Нещодавно були введені в дію нові будівельні норми і правила.

Який вид інструктажу потрібно провести у даному випадку?

Яким буде зміст цього інструктажу?

2. Хімік-аналітик Сажина без поважних причин відмовлялася пройти інструктаж з правил роботи із новими реактивами, що надійшли до лабораторії. Адміністрація оголосила їй догану. Наступного дня при змішуванні реактивів у Сажиної в руках вибухнула колба, вона отримала великі опіки.

Назвіть і проаналізуйте склад правопорушень за цим випадком.

Чи несе власник відповідальність за нещасний випадок? А Сажина?

Про який вид відповідальності йдеться?

У чому полягає матеріальна відповідальність?

Рекомендована література

Основна

[2]; [3]; [6]; [8]; [9]; [10]; [11]; [12]; [47]; [48].

Додаткова

[1]; [18]; [19]; [21]; [23].

ТЕМА 6. ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМАТИЗМУ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

План вивчення теми

1. Економічний метод аналізу.

2. Топографічний метод аналізу.

Навчальні цілі:

засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- економічний метод аналізу виробничого травматизму;

- топографічний метод аналізу виробничого травматизму.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Розглядаючи перше питання перш за все необхідно відмітити, що аналіз травматизму і профзахворюваності проводиться з метою визначення закономірності їх виникнення. Це, в свою чергу, дозволяє розробити заходи та засоби попередження травм і профзахворювань.

Для аналізу виробничого травматизму застосовують багато методів, одним з яких є економічний.

Він підрозділяється на:

- неповний: визначають тільки втрати на компенсацію за непрацездатність, ліквідацію наслідків аварій, невиробіток продукції;

- повний: розробляють заходи, які забезпечували б умови, за яких аварії, нещасні випадки та профзахворювання стали неможливими; порівнюють втрати, визначені при неповному аналізі, та витрати на модернізацію виробництва.

Якщо витрати на компенсацію більші за витрати на модернізацію – проведення останньої є економічно обґрунтованим.

Економічний аналіз практично завжди дає позитивний результат.

Розкриваючи зміст другого питання необхідно зазначити, що топографічний метод ґрунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають обстеження та профілактичних заходів.

Адже покращення умов праці не лише зменшує виробничий травматизм, кількість профзахворювань, але й дозволяє підвищити продуктивність праці, поліпшити якість продукції, знизити плинність кадрів тощо.

Питання для самоконтролю

1. З якою метою проводять аналіз травматизму?

2. Суть економічного та топографічного методів аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності.

Ситуаційні завдання

1. На підприємстві працює 350 робітників. За рік зареєстровано 2 випадки гострого отруєння алкоголем підчас колективного святкування професійного свята з 12 днями непрацездатності, асфіксія внаслідок відмови засобів захисту дихання на виробництві з летальним кінцем, 6 - гострих респіраторних захворювань з 24 днями непрацездатності, 2 - електротравми на виробництві з 10 днями непрацездатності і 1 отруєння газом в побуті з 24 днями непрацездатності. Визначте основні показники динаміки травматизму та захворюваності.

2. Оцінити силу струму, який проходить через тіло людини при однополюсному дотику до електропроводів трифазної мережі з ізольованою нейтраллю та опором 58 кОм. Поясніть хід рішення.

Рекомендована література

Основна

[47]; [48].

Додаткова

[1]; [13]; [18]; [21]; [28].

ТЕМА 7. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ ТА ГІГІЄНИ ПРАЦІ

План вивчення теми

1. Повітря робочої зони.

2. Вентиляція виробничих приміщень.

3. Освітлення.

4. Вібрація.

5. Шум, ультразвук та інфразвук.

6. Іонізуючі випромінювання.

7. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону.

8. Випромінювання оптичного діапазону.

Навчальні цілі:

засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- вплив параметрів мікроклімату та шкідливих речовин на самопочуття людини;

- призначення та класифікацію систем вентиляції;

- значення та види виробничого освітлення;

- види, джерела та дію на організм людини вібрації, шуму, ультразвуку та інфразвуку, іонізуючих випромінювань, електромагнітних полів та електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону, випромінювання оптичного діапазону;

- методи та засоби захисту від ультра- та інфразвуку, електромагнітних випромінювань, випромінювань оптичного діапазону.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Розкриваючи зміст першого питання перш за все треба зазначити, що мікроклімат виробничих приміщень – це метеорологічні умови внутрішнього середовища приміщень, які визначаються спільною дією на організм людини температури, вологості, швидкості руху повітря та теплового випромінювання.

Продуктивність праці та самопочуття працюючих залежать від стану довкілля і передусім від змін температури, швидкості руху повітря, атмосферного тиску, теплового випромінювання.

Відповідно до чинних санітарних норм метеорологічні умови робочої зони визначаються на висоті 2 м над рівнем підлоги.

Слід зазначити вплив вище згаданих параметрів мікроклімату на самопочуття людини, визначити при цьому, які умови праці вважаються оптимальними.

Необхідно звернути увагу на той факт, що для створення нормальних умов виробничої діяльності треба забезпечити не лише комфортні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічних процесах. Слід розкрити основні шляхи проникнення в організм людини та характер їх впливу, враховуючи:

1) у виробничих умовах працівники, як правило, зазнають одночасної дії кількох шкідливих речовин, в тому числі й пилу. При цьому їх спільний вплив може бути взаємопідсилений, взаємопослаблений чи незалежний;

2) індивідуальні особливості людини;

3) вплив інших шкідливих та небезпечних факторів.

Приступаючи до розгляду другого питання слід зазначити, що під вентиляцією розуміють сукупність засобів призначених для забезпечення на постійних місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам. Основне завдання вентиляції – вилучити з приміщення забруднене або нагріте повітря та надати свіжого.

Необхідно розглянути класифікації вентиляції:

- за способом переміщення повітря;

- за напрямком потоку повітря;

- за місцем дії та дати їм характеристику.

Розкриваючи зміст третього питання перш за все треба зазначити, що серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць. Адже відомо, що зір дає людині майже 90% інформації про довкілля. Недостатність освітлення призводить до втоми не тільки органів зору, але й організму людини в цілому, підвищується травмонебезпека. Надміру яскраве світло викликає сліпучу дію. В залежності від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:

- природне;

- штучне;

- комбіноване.

Слід надати характеристику кожного з них, вказавши на основні переваги та недоліки.

При розгляданні четвертого питання треба зазначити, що вібрація – це механічні коливання твердих тіл. З фізичної точки зору між шумом і вібрацією принципової відмінності немає, але сприймання їх людиною відрізняється: вібрація сприймається вестибулярним апаратом та дотиком, а шум – органом слуху. Джерелом вібрації є механічні, пневматичні та електричні інструменти ударної або обертальної дії, обладнання, яке встановлено без достатньої амортизації та віброізоляції, а також транспортні та сільськогосподарські машини. За характером впливу на організм вібрація передається на все тіло людини, а місцева на руки працюючого. Місцева вібрація викликає погіршення кровопостачання окремих органів, а при загальній вібрації порушується діяльність серця та центральної нервової системи.

Під час довготривалої та інтенсивної дії вібрації може виникнути тяжке захворювання – вібраційна хвороба.

Необхідно також зазначити, що основними параметрами вібрації є: частота, амплітуда зміщення; швидкість; прискорення; період коливання.

У виробничих умовах майже не зустрічається вібрація у вигляді простих гармонічних коливань. Під час роботи машин та обладнання виникає як правило складне коливання, яке є аперіодичним або квазиперіодичним та має імпульсивний або штовхообразний характер.

У залежності від контакту працівника з вібріруючим обладнанням розрізняють місцеву (локальну) та загальну вібрацію (вібрацію робочих місць). Вібрація, яка діє на окремі частини організму працюючого є місцевою. Вібрація робочого місця, яка діє на весь організм є загальною. У виробничих умовах має місце сполучення цих двох видів – змішана вібрація.

Змішана дія з переважанням місцевої вібрації виникає при роботі ряду ручних машин, коли коливання інструменту, машини передаються тілу не тільки через верхні, але й через нижні кінцівки, грудь, спину, що залежить від робочої пози та конструкції інструменту.

В інших випадках переважає загальна вібрація, наприклад, при роботі водіїв на підйомно-транспортних та вантажно-розвантажувальних машинах.

Тіло людини розглядається як сполучення маси з пружними елементами, які мають особисті частоти (для плечового поясу, стегон та голови відносно опорної поверхні (положення “стоячи”) складають 4-6 Гц, голови відносно плечей (положення “сидячи”) - 25-30 Гц). Для більшості внутрішніх органів особисті частоти лежать у діапазоні 6-9 Гц. З урахуванням цього загальна вібрація з частотою менш 0,7 Гц, яка виявляється як качка, не призводить до вібраційної хвороби. Слідством такої вібрації є морська хвороба, яка викликається порушенням нормальної діяльності вестибулярного апарату з причини резонансних явищ.

Розкриваючи зміст п’ятого питання насамперед необхідно зазначити, що з фізіологічної точки зору шум розуміють як несприятливе поєднання звуків різної інтенсивності, частоти і тиску, що впливають на організм людини, заважають працювати і відпочивати.

Звукові коливання в будь-якому середовищі виникають при порушенні його стаціонарного стану впливом збуджуючої сили.

Звукове поле характеризується: звуковим тиском Р, Па; коливальною швидкістю V, м/с; інтенсивністю І, Вт/мІ; частотою ѓ, Гц.

Органи слуху людини приймають звукові коливання в інтервалі частоти від 20 до 20000 Гц та відчувають зміни гучності в 1 дБ. Вухо людини сприймає шум до 130 дБ.

Необхідно розглянути основні види шуму, шляхи їх виникнення, а також дію даного виробничого фактору, враховуючи індивідуальні особливості людини, рівень звукового тиску. Адже відомо, що слуховий апарат неоднаково чутливий до звуків різної частоти. Високочастотні шуми при однакових інших параметрах більш несприятливо впливають на організм людини.

Слід також розкрити суть таких виробничих факторів як інфразвук та ультразвук, перш за все звернути увагу на той факт, що це також звукові коливання з частотою відповідно менше 16 Гц та понад 16000 Гц, які поширюються в повітрі, в рідкому або твердому середовищах.

На відміну від шуму інфразвук людина не чує, однак відчуває; він справляє руйнівну дію на організм людини.

Всі механізми, котрі працюють при частотах обертання менше 20 об/с, випромінюють інфразвук.

Ультразвук широко використовується в багатьох галузях промисловості. Джерелами його є генератори, які працюють в діапазоні частот від 12 до 20 кГц. Якщо ультразвук перевищує гранично допустимі рівні, можуть статися функціональні зміни нервової та судинної системи людини в місцях контакту.

Розкриваючи зміст данного питання необхідно зазначити, що серйозні проблеми пов’язані зі звуками “тиші” – інфразвуками. Ця область звукових частот лежить поза межею сприйняття людським вухом. Інфразвуки характеризуються високою проникливою здатністю, розповсюджуються на великі відстані та майже при цьому не послаблюються. Тому велике значення набуває використання заходів і засобів захисту від даного виробничого фактору.

Необхідно висвітити в чому полягає суть таких методів як:

- акустичний (звуковбирання, звукоізоляція);

- архітектурно-планувальний;

- організаційно-технічний.

Не меншу небезпеку складають звуки, що не чує людина, іншого виду – ультразвуки, які за своєю фізичною природою нічим не відрізняються від звуків, які людина відчуває. Відомо, що пружні коливання можуть розповсюджуватися в матеріальному середовищі при умові, що довжина хвилі повинна бути більшою за довжину вільного пробігу частинок даного середовища (молекул) або більше міжатомних відстаней. Довжина хвилі знаходиться в зворотній залежності від частоти коливань. Ось чому ультразвукові коливання затухають в газах більше, ніж в рідині, і ще більше, ніж в твердому тілі.

Слід показати яким є захист працюючих від дії ультразвуку.

Розкриваючи зміст шостого питання перш за все треба зазначити, що іонізуючим називають випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення в середовищі електричних зарядів різних знаків, тобто до іонізації.

За своєю природою іонізуючі випромінювання поділяють на дві групи:

- корпускулярні;

- електромагнітні.

Джерелами іонізуючих випромінювань можуть бути радіонукліди та деякі електронно-променеві прилади.

Найважливіші компоненти даного виробничого фактора альфа-частинки – (б), бета-частинки – (в), гама-випромінювання – (г) та нейтрони.

Необхідно дати характеристику кожного з них та показати яку дію вони справляють на організм людини. Відомо, що іонізуючі випромінювання при проходженні через біологічні тканини викликають іонізацію, внаслідок чого в тканинах органів людини можуть відбуватися складні фізичні, хімічні та біологічні процеси, розвиватися різні хвороби.

При розгляданні сьомого питання необхідно зазначити, що усі електромагнітні поля (ЕМП) та випромінювання діляться на природні та антропогенні.

До природних ЕМП та випромінювань належать електричне, магнітне та електромагнітне поле Землі, а до антропогенних – радіохвилі ВЧ та УВЧ діапазону, НВЧ випромінювання, ІЧ випромінювання, світлові промені, лазерне випромінювання. Виходячи з даних обставин слід надати характеристику кожного з них.

Відомо, що дія електромагнітних полів на організм працівника виявляється в функціональному розладі центральної нервової системи. Слід розкрити які при цьому спостерігаються суб’єктивні почуття. Необхідно також зазначити, що ступінь біологічного впливу ЕМП на організм людини залежить від частоти коливання, напруженості та інтенсивності поля, тривалості його дії. Біологічний вплив полів різних діапазонів неоднаковий. Зміни, які виникають в організмі під впливом ЕМП, найчастіше зворотні.

Приступаючи до розгляду даного питання слід зазначити, що для зменшення впливу електромагнітних полів на персонал та населення, яке знаходиться у зоні дії радіоелектронних засобів, потрібно вжити ряд захисних заходів. До їх числа можуть входити:

- організаційні;

- інженерно-технічні;

- лікарсько-профілактичні.

Необхідно вказати на які органи покладено здійснення цих заходів, розкрити їх обов’язки щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці; дати характеристику кожного із засобів захисту, а саме:

- колективного;

- локального;

- індивідуального.

Розкриваючи зміст восьмого питання треба зазначити, що терміном “випромінювання оптичного діапазону” позначається випромінювання видимого діапазону хвиль (0,4-0,77 мкм), а також діапазонів, які з ним межують: інфрачервоного (ІЧ) з довжиною хвилі 0,77-0,1 мкм та ультрафіолетового (УФ) з довжиною хвилі 0,4-0,05 мкм.

Слід охарактеризувати кожен з вище згадуваних діапазонів, вказавши на джерела їх виникнення та вплив на організм людини.

Розкриваючи зміст даного питання треба зосередити увагу перш за все на лазерному випромінюванні. Адже воно характеризується великою часовою та просторовою когерентністю, що зумовлює його широке використання.

Слід відмітити той факт, що при експлуатації лазерного обладнання обслуговуючий персонал може знаходиться під впливом багатьох небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Основну небезпеку являє пряме, розсіяне та відбите випромінювання.

Необхідно розглянути засоби захисту від лазерного випромінювання, а саме:

- колективні;

- індивідуальні.

Питання для самоконтролю

1. Які метеорологічні параметри характеризують мікроклімат виробничих приміщень? Який вплив вони мають на організм людини?

2. З якою метою використовують системи вентиляції?

3. Як впливає якість освітлення на умови праці?

4. Якими основними параметрами можна охарактеризувати вібрацію виробничих машин і механізмів?

5. Яка буває вібрація залежно від характеру дії на організм працюючого?

6. Які фізичні та фізіологічні характеристики звуку, виробничого шуму?

7. Яку негативну дію на людину справляє шум залежно від його інтенсивності та тиску?

8. Яку дію справляє інфра- та ультразвук на організм працюючого?

9. Яку біологічну дію на організм має іонізуюче випромінювання?

10. Назвіть джерела електромагнітних полів та електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону.

11. Який вплив ЕМП справляють на організм людини?

12. Яким чином випромінювання оптичного діапазону справляють вражаючу дію на організм працюючого?

13.Які методи і засоби захисту від дії ультра- та інфразвуку здійснюються на виробництві?

14.Як виконується захист працюючих при роботах з джерелами електромагнітних випромінювань?

15. Які засоби індивідуального та колективного захисту від лазерного випромінювання використовують під час роботи?

Ситуаційні завдання

1. В реакторному цеху рівень шуму на постійних робочих місцях 97 дБА, рівень вібрації – 120 Гц. Дати гігієнічну оцінку фізичним факторам та запропонувати заходи щодо їх оптимізації.

2. У взуттєвій майстерні температура отоплюючих приладів 95°С, температура зовнішньої стіни – 16°С, величина штучного освітлення – 250 люкс, необхідний объєм вентиляції – 68 м3/г. Дати оцінку виробничим умовам та запропонувати заходи щодо їх покращення.

Рекомендована література

Основна

[17];[18];[19]; [21]; [22]; [23]; [27]; [29]; [31]; [38]; [39]; [47]; 48].

Додаткова

[1]; [3];[5]; [6]; [14]; [18]; [24]; [25]; [28].

ТЕМА 8. ОСНОВИ ВИРОБНИЧОЇ БЕЗПЕКИ

План вивчення теми

1. Безпека внутрішньозаводського та внутрішньоцехового транспорту.

2. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах.

3. Безпека підіймально-транспортного обладнання.

4. Причини електротравм.

5. Умови ураження людини електричним струмом.

6. Система засобів, заходів безпечної експлуатації електроустановок.

7. Система електрозахисних засобів.

8. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

Навчальні цілі:

засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

- вимоги безпеки внутрішньозаводського та внутрішньоцехового транспорту;

- вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах;

- основні причини електротравматизму;

- небезпеку мереж однофазового струму, трифазових мереж з ізольованою та глухозаземленою нейтраллю;

- технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок за нормальних режимів роботи та при переході напруги на нормальнонеструмоведучі чинники;

- призначення електрозахисних засобів;

- порядок дії у разі ураження електричним струмом;

- пожежо- та вибухонебезпечні властивості речовин, матеріалів, що знаходяться в певних приміщеннях;

- пожежо- та вибухонебезпечні приміщення;

- заходи щодо запобігання формуванню горючого середовища, а також запобігання виникненню в горючому середовищі джерела запалювання;

- безпечні, малонебезпечні, небезпечні, особливо небезпечні речовини і матеріали та вимоги щодо їх зберігання.

Читайте також:

1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
2. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
3. II. Мета вивчення курсу.
4. III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
5. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
6. IV. Вивчення нового матеріалу.
7. IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
8. IV. Вивчення нового матеріалу.
9. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
10. V. Вивчення нового матеріалу.
11. V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
12. V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переглядів: 960