• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Семінарське заняття 18.

Питання для обговорення:

1. Російський абсолютизм самодержавного типу(др. пол. XVII-кінець ХVIII ст.):

а) передумови формування та особливості абсолютизму в Росії;

б) Державний лад. Зміни в органах влади та управління. Сенат, Колегії. Утворення Російської імперії;

в) Суспільний лад. Указ про єдиноспадкування 1714 р. Жалувана грамота дворянству 1785 р. Жалувана грамота містам 1785 р;

г) Військовий устав 1716 року. Види злочинів та покарань.

2. Російська імперія в період консервативно - охоронного самодержавства:

а) реформи державного ладу та управління при Олександрові І та Миколі І;

б) Основні риси права за Зводом законів Російської імперії;

в) Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 року.

3. Ліквідація кріпосної системи та проведення буржуазних реформ у другій половині ХІХ ст.

4. Держава і право Росії в період буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр і Першої світової війни.

5. Буржуазна держава і право Росії (1917 р.).

Практичне завдання:

1. Перевірка основних понять та категорій.

2. Кросворди з теми.

3. Тести «хто є хто».

Самостійно розглянути наступні питання:

1. Система управління Російської держави згідно реформи 1718-1720 рр.

2. Мета та система покарання з кримінальним правом Росії (ХVIII ст.).

3. Система судових та прокурорських органів по Установі про губернії 1775 року.

4. Рухоме і нерухоме майно Росії у ХІХ ст.

5. Державна Дума Росії: формування, склад, компетенція (1905 р.).

6. Причини та передумови буржуазних реформ у Росії другої половини ХІХ ст.

7. Сімейно-шлюбне право Росії (ХІХ ст.).

8. Охарактеризуйте державний устрій буржуазної республіки у Росії у 1917 р.

Методичні вказівки.

Вивчаючи перше питання семінарського заняття, слід звернути увагу на те, що абсолютна монархія є різновидом монархічної форми правління, що характеризується юридичним і фактичним зосередженням всієї повноти державної влади в руках спадкового глави держави. Абсолютизм виникає у перехідну епоху від феодалізму до буржуазного розвитку суспільства. На цьому рубежі в надрах феодалізму посилюється розвиток капіталістичних відносин. Старі феодальні стани розшаровуються, а середньовічний стан «третій стан» формується в клас буржуазії. Слід також назвати передумови та особливості формування російського абсолютизму. Потрібно проаналізувати реформи Петра І, і яке значення вони мали для формування самодержавія, вияснити зміст правових актів, зуміти пояснити причини невдач кодифікаційних робіт. Важливе значення мають зміни в правовому становищі населення.

Готуючись до відповіді на друге питання, перш за все зверніть увагу на особистість Олександра І. Уміти аналізувати проведені ним реформи. Знати про спроби ліквідації кріпосного права. Особливо досконально слід вивчати кодифікацію права, проведену під керівництвом М. Сперанського. Проаналізуйте повне зібрання законів Російської імперії (1830 р.) та Звод чинних законів (1832 р.), які сприяли формуванню спеціальних галузей законодавства (цивільного, кримінального та торговельного та ін.), що стало передумовою до створення сучасних галузей права.

Відповідь на третє питання семінарського заняття треба починати з аналізу причин кризи феодально-кріпосницької системи господарювання. Знайдіть ці причини в підручниках та законспектуйте. Демократичні реформи другої половини XIX ст. мають величезне значення для подальшого розвитку державності в Російській імперії. Звернути увагу на особистість Олександра II, його роль в проведенні реформи. Досконало вивчити реорганізацію судової системи, яка закріпила нові принципи судочинства. Зверніть увагу на те, що фактична судова система Росії складалася з двох підсистем: мирових та загальних судових установ. Мирова та загальна юстиція мали різні принципи формування та різну компетенцію. Чому? Треба відповіді шукати в підручниках. Також слід звернути увагу на земську, міську та військову реформи і їх значення в демократизації суспільства. З’ясуйте буржуазні принципи російського права. Знати причини відступу від реформ в останній чверті XIX ст.

Готуючись до відповіді на четверте питання студенту необхідно глибоко проаналізувати Маніфест від 17 жовтня 1905 р. Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 р. які перетворення абсолютистської самодержавної монархії на різновид конституційної монархії. Прослідкуйте шлях демократизації державного та суспільного життя. За підручником уважно проаналізуйте систему виборчих законів та діяльність Державної Думи та занотуйте її в зошиті. Перша світова війна внесла зміни в державний механізм. Дайте належну оцінку цим змінам.

Для відповіді на п’яте питання семінарського заняття слід сказати, що буржуазно-демократична революція змусила імператора Миколу II зректись престолу, це поклало край російському самодержавству, феодальній державі і праву. На руїнах абсолютистської самодержавної монархії було створено двовладдя. Одну владу представляв Тимчасовий уряд - виразник інтересів буржуазії; другу - Петроградська рада, котра представляла інтереси дрібнобуржуазних революційно - демократичних сил. Знати суть двовладдя. Проаналізуйте зміни в державному ладі, охарактеризуйте діяльність Тимчасового уряду, яка займала найважливіше місце в системі органів державної влади та Урядового сенату. Зверніть увагу на діяльність нових органів влади та управління, насамперед, нових міністерств: продовольства, пошти та телеграфу, віросповідань тощо. Треба відповісти на питання «Які зміни відбулися в правовій системі буржуазної держави та діяльності суду республіки».

Словник термінів:

Амністія- повне або часткове звільнення від покарання осіб, які скоїли злочин, або заміна цим особам призначеного судом покарання більш м’яким.

Адміністрація- орган управління виконавчої влади, а також влада взагалі; посадові особи управління.

Бойкот- засіб політичної та економічної боротьби.

Бюджет- кошторис доходів та витрат держави, підприємства.

Власність— майно, що належить будь-кому з правом розпоряджатися і користуватися на свій розсуд.

Військова колегія- ревізійна інстанція для військових судів.

Вотчинна колегія- розпоряджалась усіма справами та спорами про володіння маєтками.

Волосні та селянські розправи- розглядали позови та малі поступки державних селян, складались із волосного старшини та двох добропорядних виборних. Волосна розправа вирішувала справи по суперечках до 15 крб., сільська - 5 крб., а по проступках назначали штраф від 25 коп. до 1 крб.

Верхній земський суд- складався з двох голів і десяти присяжних. При цьому суді були прокурор та двоє стряпчих. Розділявся на два департаменти (кримінальний і цивільний). У кожному департаменті голова та п’ять засідателів. Апеляційна інстанція у справах повітових судів, земських судів та дворянських опік. У позовах на суму понад 100 крб. справа могла переноситися в палату громадського суду. Кримінальні справи йшли на ревізію в палату кримінального суду. Голови призначалися царем з кандидатів, рекомендованих сенатом. Засідателі обирались на три роки дворянами.

Верхня розправа- апеляційна інстанція у справах нижніх розправ з тими ж правами, що і верхній земський суд. Склад: два голови і десять заседателів. Засідателі обирались на три роки з-поміж дворян, чиновників, різночинців та поселян (крім кріпосних).

Вердикт- рішення судового органу, згодом - присяжних засідателів, про винуватість або невинуватість звинуваченого.

Виморочне майно- майно, яке залишалося після власника без спадкоємця.

Вибори- передбачена конституцією чи іншими документами форма волевиявлення народу з метою формування органів державної влади чи місцевого самоврядування.

Виборчий ценз- спеціальні умови надання громадянам виборчих прав (наприклад, володіння майном, рівень освіченості, термін проживання в

державі або на певній території тощо).

Губернатор— голова губернії. Де не було надвірних судів, судив разом з 1-2 асесорами.

Генерал — прокурор— спостерігав за розглядом справ у сенаті і був головним начальником сенатської канцелярії. Під його наглядом знаходились і фіскали. Посада генерал-прокурора затверджена в 1722 р.

Генерал - рекетмейстер(при сенаті) - в його обов’язки входило: 1. Розглядати апеляційні справи та переносити їх з колегії в сенат. 2. Приймати скарги та підтримувати їх в установлених інстанціях. З. Не допускати до царя «безкорисних скарг» (скарги, подані на ім’я царя, надходили до нього на попередній розгляд).

Головний, провінційний та міський магістрати- виступали як органи правління та суду. Вони розглядали як громадські, так і кримінальні справи. Змішані справи магістрат розглядав разом із надвірним судом.

Герольдмейстер- посадова особа сенату,яка відала прийомом чолобитних на рішення колегій і підпорядкованих їм канцелярій.

Генерал- губернатор- в Російській імперії з 1775 - вища урядова особа в губернській адміністрації, яка очолювала генерал - губернаторство. До 1775 р. звання генерал — губернатора було почесним.

Генерал - губернаторство- в Російській імперії у 1775 - 1917 рр. велика адміністративно - територіальна одиниця, до складу якої входила одна або кілька губерній.

Двовладдя— своєрідне переплетення двох форм влади в Росії після лютневої буржуазно-демократичної революції (1-2 березня — 4 липня 1917 р.) буржуазії в основі Тимчасового уряду і революційно — демократичної диктатури пролетаріату і Селянства в особі Рад. Переважання в радах дрібнобуржуазних партій зумовило підтримку ними Тимчасового уряду. Ради повністю поступилися владою в липневі дні 1917 р., що означало кінець Двовладдя.

Дрібна буржуазія— дрібні товаровиробники, які мають засоби виробництва, дрібну власність, але живуть своєю працею.

Духовна консисторія— суд першої інстанції, складався з призначених синодом за рекомендацією архієрея, архімандритів, ігуменів, прокурора. Підпорядковувався останньому, знаходився під загальним керуванням архієрея.

Депутат— виборний повноважний та відповідальний представник народу в парламенті; член виборної державної установи; уповноважена особа для виконання певного доручення.

Імператор- почесний титул правителя у деяких великих монархій.

Імперія— держава, глава якої - монарх, король, імператор. Як правило, імперія - колоніальна держава, що зберігає і підтримує свою владу над колоніями і залежними країнами, системою гніту та експлуатації.

Кодифікація- від систематизації нормативних актів відповідно до галузей права, в процесі якої здійснюється переробка їх змісту. Результатом цього є створення зведеного нормативного акту (кодексу).

Конфіскація- примусове, безплатне вилучення у власність держави всього або частини майна.

Крадіжка— таємне заволодіння чужим майном.

Камер-колегія- розглядала справи про крадіжки державної скарбниці.

Кадети(Конституційно - Демократична Партія, з квітня 1906 р. - Партія Народної свободи) — російська ліберальна партія.

Канонічне право- сукупність правових та релігійних норм, створених церквою для регулювання відносин всередині церковної^-організації, а також між церквою та світськими особами.

Комерц - колегія- суд над іноземними купцями, митними службовцями та купцями у справах торгівлі.

Ландрихтер(повітовий суддя) - очолював нижній або містечковий провінційні суди. Перша інстанція у кримінальних справах. Справи про всілякі насилля, пограбування, крадіжки могли бути вирішені остаточно, але при засудженні на смерть або на галерні роботи справи відправлялись до надвірного суду, який погоджував вирок з губернатором, повертав справу для виконання. При незгоді надвірного суду справа відправлялась на ревізію в юстиц - колегію.

Маніфест- урочисте письмове звернення верховної влади до народу.

Міське право- система права, яка регулювала відносини між городянами та між містами і феодалами.

Монархія- форма правління, за якої верховна влада в державі повністю чи частково здійснюється однією особою, щоналежить до правлячої династії.

Магістрат- в Росії (1720 - 1860 рр.) орган місцевого самоврядування.

Мануфактур - колегія- суд у незначних справах учнів і майстрів фабрик державних мануфактур.

Міська дума- виборний розпорядчий орган міського самоврядування в Російській імперії. Заснована в 1785 «жалуваною грамотою містам» на засадах станового представництва. Населення міста поділялося на шість рядів, кожний з яких посилав депутатів до міського зібрання.

Майнові права- суб’єктивні права учасників правовідносин, котрі пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном.

Муніципалітет— орган місцевого самоуправління.

Мирові суди- особливий вид суду в Російській імперії для розгляду дрібних

кримінальних злочинів, за які передбачалося тюремне ув’язнення до одного

року та цивільних справ з ціною позову до 500 рублів. Встановлені відповідно до судової реформи 1864 р.

Мито- особлива платня (податок), який сплачували грішми за перевезення товарів, прогін худоби через державні кордони або внутрішні митні застави.

Найсвятіший синод- орган церковного правління та найвищий церковний суд. Користувався правом сенату у справах своєї підсудності. Роль обер-прокурора при ньому така ж, як у міністра юстиції в сенаті.

Намісництво— найвища адміністративно — територіальна одиниця місцевого управління. Запровадженням «Установленням про губернії» (1775 р.). У намісництво входило - 2-3 губерній, якою керував намісник.

Нижня розправа- суд першої інстанції у справах однодвірців, посесійних селян, ямщиків. Склад: розправний суддя (призначався губернським правлінням) та вісім засідателів (обраних з різних станів та затверджених губернатором).

Обер-прокурор- помічник генерал - прокурора.

Оберландрихтер- головний суддя губернії, при цьому ланд секретар - друга ступінь суду та апеляційна інстанція для провінційних судів і суд першої інстанції у справах жителів губернських міст.

Подушне(подушний податок, подушна подать) - основний прямий податок у

Російській імперії у XVIII-XIX ст. , запроваджений Петром І у 1724 р. замість подвірного спадкування. Подушне сплачувало все чоловіче населення країни, крім дворян, духовенства і осіб, що перебували на державній службі.

Палацова канцелярія- проводила суд (тільки у цивільних справах) двірних селян, службовців та правителів.

Падати кримінального та цивільного суду складалися з голови, двох радників таї двох асесорів. Апеляційна інстанція у справах, вирішених верхнім земським судом для верхньої-розправи та губернського магістрату.

Повітовий суд(повітовий суддя та 1-2 вибраних дворянами засідателі) - суд першої інстанції з кримінальних та цивільних справ. Остаточно вирішував справи за позовами до 25 крб., а інші йшли на вирішення у верхній земський суд.

Повітовий суд- перша інстанція для всіх, крім купців і міщан. Складався із судді та присяжних від дворян та поселян (по два). Остаточно вирішував справи за позовами до ЗО крб. та кримінальні - при засудженні на виправні роботи, усі інші справи направлялись на ревізію в палати.

Палата цивільного суду(кожній губернії) - розглядала в апеляційному та ревізійному порядку всі цивільні справи за позовами до 600 крб. II рішення були остаточні, за позовами на більшу суму справи направлялись на затвердження в сенат. Як судам першої інстанції, палатам були підсудні справи за позовами про маєтки, які знаходилися в різних повітах, про міську загальну власність та суперечки з авторських прав.

Палата кримінального суду- ревізійна інстанція для справ, які надійшли з усіх судів губернії. Суд першої інстанції у слідчих справах про посадові злочини. Справи про селян, міщан, купців та інших (крім дворян)

вирішувались остаточно . Справи про злочини дворян передавались на ревізію в сенат. Присяжні обирались: два від дворян та два від міських товариств.

Поліція— особливі адміністративні органи держави, що мають озброєні загони, охороняють державний лад і громадський порядок.

Привілей- переваги, особливі пільги. Закріплені законом переважні права осіб, або групи осіб.

Процесуальне право- частина норм правової системи, що регулює відносини, які виникають при розслідуванні злочинів, розгляді та вирішенні кримінальних і цивільних справ.

Регламент- правила, що регулюють порядок певної діяльності.

Рекетмейстер- посадова особа сенату, яка відала прийомом чолобитних на рішення колегій і підпорядкованих їм канцелярій.

Рубль- грошова одиниця Російської імперії , яка протягом XVIII-XX ст. в обігу на грошовому ринку російських земель.

Судові комісари- виконували судові функції у справах про позови до 50 крб. та знаходились у містах, де не було воєвод та судів на відстані не менш ніж 200 верст від них.

Сенатська контора в Москві- Московське відділення сенату (справи, за якими звинувачені засуджені до смертної кари, або позбавлені всіх прав, або заслані на галерні роботи, надсилались на остаточне рішення в сенат).

Святійший синод- вищий орган церковного правління. Розпоряджався судами над особами релігійного культу, справами єретиків, шлюбно - розвідними та судом над монархами, архієрейськими кріпосними селянами.

Совісний суд— його веденню належали кримінальні та цивільні справи. Коли злочин здійснено за різних обставин, складався із совісного судді (призначався генерал — губернатором) та шести засідателів (по два від дворян, міських жителів тощо).

Сенат- головний орган влади і значною мірою орган управління Росії.

Становий поділ населення- полягає у закріпленні особливого юридичного місця в державі для кожної соціальної верстви чи класу.

Судова реформа 1864 р. -ліберальна реформа судової системи, кримінального та цивільного судочинства. Зміст с. р. відображено у статутах,

проекти яких затверджено в листопаді 1864 р. Проголошувала демократичні принципи судочинства: виборність мирових суддів і присяжних засідатель незалежність і незмінність суддів, рівність усіх перед законом, гласність, усність. Засновувалась адвокатура, проведено реорганізацію прокуратур

Реформа створила подвійну систему судів: місцеві суди - одноосібні мировий суддя, повітовий з’їзд мирових суддів і сенат та загальні суди окружні суди, судові палати і сенат.

Судові установи в Росії- органи, які розглядали цивільні й кримінальні справи на території Росії в дорадянський період.

Страйк- один із засобів боротьби трудящих за задоволення економічних політичних вимог.

Тимчасовий уряд в Росії- центральний орган буржуазної влади (1 березня - 25 жовтня 1917 р.). Сформований після лютневої революції Тимчасовим комітетом із членів Державної думи зі згоди Петроградського Совету. Повалений у жовтні 1917 р.

Фіскали– обер — фіскал при юстиц-колегії та провінційні фіскали знаходились під наглядом генерал — прокурора. Зобов’язані були доносити про незаконні дії судових місць, про злочини проти указів, по справах коли немає потерпілих. Частина фіскалів обиралась від купців.

Юстиць-колегія –(склад: президент, віце-предизент, 4 радники, 4 асесори, секретар, нотаріус, актуаріус, реєстратор, перекладач з піддячих) – третя ступінь цивільного та кримінального суду проводило у справах про розбій та пограбування.

Іменний покажчик.

Олексій Петрович (1693-1740 рр.) – царевич, старший син Петра І від першої дружини О.Ф.Лопухіної. До 8 років виховувався у матері , у несприятливій Петру І середі. Петро І, загрожуючи позбавленням спадщини та ув’язненням у монастирі, вимагав щоб Олексій Петрович, порвав з оточуючим його реакційним духовенством і проведених Петром І реформ. У кінці 1716 р. боячись покарання, Олексій Петрович втік у Вену. Загрозами і обіцянками Петро І добився повернення сина і змусив його відректися від прав на престол і видати спільників. У 1718 році верховний суд приговорив Олексія Петровича до смертної кари.

Анна Іванівна (1693-1740 рр.) – російська імператриця з 1730 р. Племінниця Петра І. На престол була запрошена на умовах обмеження самодержавства на користь феодальної аристократії. Дворянство отримало значні пільги (виключне право володіння населеними імениями, обмеження строку громадянської і воєнної служби 25 роками, відміна закону про єдиноспадщині та ін.). Недалекого розуму, ледача та малоосвічена. Вона мало уваги приділяла державним ділам, віддаючись бенкетам і розвагам.

Олександр І (1777-1825 рр.) – російський імператор з 1801 р. Вступив до престолу після вбивства Павла І в результаті двірцевого перевороту. Олександр І відрізнявсь лукавістю, нерішучістю, підозрою і болючою самозакоханістю; разом із цим володів безсумнівним розумом та хорошою освітою, він був неабияким дипломатом. Царювання Олександра І пройшло під законом помірно ліберальних реформ, більша частина котрих була само державності в умовах розкладання кріпосництва та запобігання революційного вибуху. Ця ж мета переслідувала по суті і розроблений по пропозиції Олександра І проект державних реформ М.М.Сперанського, який став з 1808 р. найближчим помічником Олександра І. Однак основні положення проекту ніколи не були реалізовані.

Олександр ІІ (1818-1881 рр.) – російський імператор з 1855 р. по політичним переконанням Олександра ІІ був консерватором. Однак об’єктивні умови змусили його провести у 60-70-х р. ХІХ ст. ряд буржуазних реформ: відміна кріпосного права, земська, судова, міська та інші реформи. Для боротьби з революційним рухом Олександр ІІ заснував у 1880 р. Верховну розпорядчу комісію, програма якої, крім репресивним мір передбалача проведення ряд реформ. Вбитий 1 березня 1881 р.

Олександр ІІІ (1845-1894 рр.) – російський імператор з 1881 р. Обмежений, грубий і неосвічений. Олександр ІІІ був людиною занадто реакційною та шовіністських поглядів. У внутрішній політиці він висловлював інтереси найбільш консервативних кругів дворянства. 29 квітня 1881 р. Олександр ІІІ виступив з маніфестом про затвердження самодержавства, котрий означав перехід до реакційного курсу у внутрішній політиці. Однак у першій половині 80-х рр. під впливом економічного розвитку і сформованих політичних обставин уряд Олександра ІІІ змушений був провести ряд реформ (відміна подушного податку, введення обов’язкового викупу, зниження викупним платежів). У кінці 80-х-початку 90-х рр. були проведені так звані контрреформи (введення інституту земських керівників, перегляд земського та міського положення та ін.).

Катерина ІІ Олексіївна (1729-1796 рр.) – російська імператриця з 1762 р. мала недосягні здібності, волею й працьовитість, вивчила російську мову (по національності німка), багато читала, здобула обширні пізнання. Політика Катерини ІІ за своєю класовою спрямованістю була дворянською. У 60-ті роки Катерина ІІ скривала дворянську сутність своєї політики ліберальними виразами (що характерно для просвітленого абсолютизму). У 1767 р. вона скликала Комісію про Уложення і склала для неї «Наказ», широко запозичуючи ідею передових західних мислителів.

Єлизавета Петрівна (1709-1761 рр.) – руська імператриця з 1741 р. , дочка Петра І та Катерини І. Вступила на престол у слідстві двірцевого перевороту. У 1744 р. вийшла заміж за молодого співака А.Розумовського. На початку 1750-х рр. фактичним керівником внутрішньої політики держави був П.Шувалов. В роки її правління були проведені ряд економічних та фінансових реформ, заснований Московський університет (1755 р.). Академія мистецтв (1757 р.).

Микола І (1796-1855 рр.) – імператор всеросійський (1825-1855 рр.). За своїм характером він був жорстоким, деспотичним, поняття права залишалося для нього недосяжним. Істиною в останній інстанції були його власні уявлення. Прагнучи укріпити існуючу політичну систему і без довіри чиновницькому апарату, Микола І значно розширив функції Власної його імператорської канцелярії, контролювавши вищі державні органи. В роки правління Миколи І був складений «Звід законів російської імперії» - кодекс всіх існуючих до 1835 р. законодавчих актів. Поразка у Криміській війні призвело до смерті самого імператора.

Микола ІІ (1868-1918 рр.) – останній російський імператор (1894-1917 рр.). У Миколи ІІ були недостатні для державного діяча розумові здібності, він відрізнявся безвіллям, які вважалися з впертістю в рішенні питань пов’язані з його особистим престижем. Царювання Миколи ІІ проходило в обстановці майже безперервно зростаючим революційного руху, на боротьбу з котрим направлена армія, поліція, суди, роздування націоналізму і шовінізму. Він увійшов в історію «Микола Кровавий». Змушений у період першої руської революції (1905-1907 рр.), видав маніфест 17 жовтня 1905 р. з обіцянкою законодавчої Думи і буржуазно-демократичних свобод. Микола ІІ у слідстві розглядав цей акт як результат своєї слабкості. Повалений Лютневою буржуазно-демократичною революцією 1917 р. Ухвалою Президії уральської обласної ради Микола ІІ і члени його родини були розстріляні.

Павло І (1704-1801 рр.) – російський імператор (1796-1801 рр.). На початку царювання Павло І зрадив багатьом Катеринським порядкам, однак по суті внутрішня політика продовжувала курс Катерини ІІ. В умовах, які загострювалися, кризи феодальної системи він відстоював інтереси поміщиків-кріпосників. У боротьбі проти християнських виступів використовував каральні експедиції і деякі законодавчі акти, нібито які обмежували експлуатацію християнства, такі, як указ 1797 р. про триденну панщину. Провів реформи в армії по Прусському зразку, які визивали обурення у багатьох офіцерів та генералів. Дрібна прискіпливість Павла І, неврівноваженість його характеру визивали обурення серед придворних. У результаті зговору був вбитий у 1801 р.

Петро І Великий (1672-1725 рр.) – руський цар (з 1682), російський імператор (з 1721 р.), державний діяч, полководець та дипломат. За часи його царювання проявив глибоке розуміння державних задач, складених перед Росією, провів крупні реформи, направлені на здолання відсталості Росії від передових країн заходу і використання її великих природних ресурсів при збереженні та укріпленні феодально-кріпосницького строю. Перетворення Петра І торкнулися усіх сфер суспільного життя, у тому числі державного апарату, адміністративного строю і армії. У своїй державній і воєнній діяльності він опираючись на талановитих та відданих йому сподвижників.

Сперанський Михайло Михайлович (1772-1839 рр.) – російський державний діяч, граф (1839 р.). Син священика, з 1797 р. на державній службі. У 1803-1807 рр. – директор департаменту міністерства внутрішніх справ. З 1807 р. – секретар імператору Олександра І підготовив план державних перетворень. Під його керівництвом були складені Повне Зібрання законів Російської імперії у 45 томах (1830 р.) та ін. У 1835-1837 рр. викладав юридичні науки спадкоємцеві престолу (майбутньому імператорові Олександру ІІ), з 1838 р. – голова департаменту законів Державної ради.

Столипін Петро Аркадійович (1862-1911 рр.) – руський державний діяч. Закінчив Петербургський університет, з 1884 р. служив у міністерстві внутрішніх справ. З 1906 – міністр внутрішніх справ, залишаючись котрим став головою Ради Міністрів. Керував придушенням революцій 1905-1907 рр.; заохочував діяльність воєнно-польових судів і застосування смертної кари (по імені Столипіна, мотузка для вішання у народі мала назву «Столипінською краваткою»). Керований ним уряд розігнав Другу державну Думу і здійснило Третє червневий державний переворот. Запропонував аграрну реформу з метою створення соціальної опори царизму на селі у обличчі куркульства. Був смертельно поранений Есером Д.Г.Багровим.

Ягужинський Павло Іванович (1683-1736 рр.) – руський державний діяч і дипломат, сподвижник Петра І, граф (з 1731 р.). З 1701 р. служив в гвардії при Петрі І, виконував дипломатичні доручення. У 1722-1726 рр. та 1730-1731 рр. – генеральний прокурор сенату, боровся з казнокрадством та іншими посадовими злочинами. У 1731-1734 рр. посол у Берліні, з 1735 р. очолив кабінет міністрів.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Дайте визначення абсолютної монархії.

2. Назвіть етапи становлення російського абсолютизму.

3. Правове та ідеологічне обґрунтування російського самодержавства.

4. Зазначте правові засади станових реформ у Росії.

5. Яка система управління Російською державою була запроваджена в результаті реформ 1718 — 1720 рр.

6. Назвіть джерела права Росії доби абсолютизму (XVIII ст.).

7. Дайте класифікацію злочинів за «Артикулом військовим з коротким тлумаченням» (1716 р.).

8. Мета та система покарання з кримінальним правом Росії (XVIII ст.).

9. Особливості та характерні риси російського судочинства (XVIII ст.).

10. Зазначте передумови здійснення кодифікації російського права першої половини XIX ст.

11. Які види злочинів виділяють Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 року?

12. Хто був першим імператором Росії?

13. Охарактеризуйте повноваження Сенату та Колегії?

14. Як Указ про єдиноспадкування 1714 року врегулював питання власності?

15. Що Ви знаєте про шлюбне законодавство Росії у XVIII ст.

16. Що Ви знаєте про систему судових та прокурорських органів по Установі про губернії 1775 року?

17. Із яких верств складався суспільний лад Росії «по Наказу» 1766 р. і які права вони мали?

18. Що Ви знаєте про реформи Олександра І і яке значення вони мали?

19. Згідно Зводу законів (1835 р.), яке майно входило у рухоме і нерухоме майно?

20. Складіть порівняльну таблицю органів управління суспільством (державою) в Абсолютній монархії Росі на різних етапах розвитку.

21. Вкажіть, які із наведених понять і визначень відповідають один одному. Заповніть таблицю, наведену в кінці питання.

22. Укажіть на передумови та причини буржуазних реформ у Росії другої половини ХІХ ст.

23. Які причини селянської реформи?

24. Які нормативно-правові акти покладені в основу селянської реформи?

25. Розкрийте механізм вирішення поземельних питань відповідно до селянської реформи.

26. Які обставини спонукали царський уряд до проведення реформи місцевого самоуправління?

27. Розкрийте сутність і механізм земської (1864 р.) і міської (1870 р.) реформ.

28. На яких принципах будувалося судочинство у пореформеній Росії?

29. Які прогресивні інститути судочинства з’явилися в Росії внаслідок судової реформи?

30. Визначіть повноваження органів влади Росії у XVIII та XIX ст.

31. Складіть схему адміністративного управління Росією в XIX ст., використавши такі слова: губернія, повіт, волость, губернатор, волостель.

32. 3 представників яких класів та прошарків населення Росії формувався клас російської буржуазії? Яким чином?

33. 3 якими подіями в історії руської Абсолютної монархії пов’язані імена Петро І, Катерина II, Олександр І, Микола II.

34. Назвіть джерела права Росії другої половини XIX ст.

35. Охарактеризуйте цивільне і кримінальне право Росії XIX ст.

36. Яку мету переслідувало покарання за кримінальним правом Росії (1903 р.).

37. Дайте характеристику суспільного устрою Росії початку XX ст.

38. Порівняйте особливості розвитку абсолтотизму у Росії в XVIII ст. та на початку XX ст.

39. Що ви знаєте про сімейно-шлюбне право Росії ХІХ ст.?

40. Які види злочинів Ви знаєте в «Уложенні про покарання кримінальні і виправні» 1903 р.?

41. Складіть порівняльну таблицю органів управління суспільством (державою Росії) на різних етапах розвитку.

42. Охарактеризуйте державний устрій буржуазної республіки у Росії у 1917 р.

43. Що входило в компетенцію юридичної наради 1917 р.?

44. Чим пояснюється існування у Росії Двовладдя 1917 р.?

Тести – тренінги:

1. Які соціальні верстви феодальної Росії були зацікавлені у становленні абсолютизму:

а) молода буржуазія;

б) рицарі;

в) великі феодали - магнати;

г) міщани;

д) духовенство.

2. Хто призначав членів Сенату, незалежно від родовитості їхнього походження?

а) монарх;

б) синод;

в) генерал - прокурор;

г) Боярська дума;

д) Верховна таємна рада.

3. У 1717-1718 рр. промисловістю й торгівлею керували:

а) Берг-колегія;

б) комерц-колегія;

в) мануфактур-колегія;

г) контор-колегія;

ґ) вотчина-колегія.

4. Розквіт необмеженої монархії в Російській імперії припадає на часи правління:

а) Петра І та Катерини II;

б) Олександра І та Миколі II;

в) Івана IV та Анні Леопольдівні;

г) Миколі І та Павла І.

5. Злочини проти моралі у XVIII ст. включали в себе:

а) зґвалтування;

б) скотолозтво;

в) перелюб;

г) двоєженство.

6. Вища судова інстанція Росії у XIX ст.:

а) сенат;

б) Боярська дума;

в) юстиць-колегія;

г) генерал - прокурор.

7. Із перерахованих положень укажіть ті, які можна віднести до передумов буржуазних реформ у Росії другої половини XIX ст.:

а) гострий дефіцит вільнонайманої робочої сили;

б) кризова ситуація у промисловості;

в) неможливість уряду управляти державою по-старому;

г) усе разом узяте.

8. Які нові органи управління селянами були створені після проведення

селянської реформи 1861р.:

а) запровадження посади мирового посередника;

б) сільські та волосні сходи;

в) волосні суди;

г) жодне з перелічених.

9. У 1864 р. в губерніях, вперше на виборній основі, формувалося губернське земське зібрання, котре складалося з:

а) обраних депутатів;

б) земських гласних;

в) буржуазії;

г) поміщиків.

10. Інститут присяжних засідателів, запропонований відповідно до судової реформи, передбачав:

а) вердикт присяжних міг бути відхилені судом;

б) присяжні у кількості 12 осіб призначалися прокурором;

в) вчителі не могли бути присяжними засідателями;

г) прокурор дістав право відведення всього складу присяжних.

11. Законодавчий орган Росії у 1905-1907 рр.?

а) Державна дума;

б) Рада міністрів;

в) Сенат;

г) Кабінет міністрів.

12. Коли Росія була офіційно проголошена республікою?:

а) 1 вересня 1917 р.;

б) 7 листопада 1917 р.;

в) 30 грудня 1922 р.;

г) 17 січня 1924 р.

Схеми.

Читайте також:

1. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
2. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
3. VІ. План та організаційна структура заняття
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вид заняття: лекція
7. Вид заняття: лекція
8. Вид заняття: лекція
9. Вступне заняття
10. Гігієнічна оцінка заняття з фізичної культури
11. Друге заняття
12. ДРУГЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SECUNDA) Морфологія Дієслово (Verbum) Коротка характеристика граматичної будови латинської мови

Переглядів: 733