Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Пояснювальна записка

Серед важливих питань, які постають у процесі підготовки майбутніх соціальних педагогів та соціальних працівників, особливо гостро стоїть проблема організації проведення практики студентів у соціальних службах, установах та організаціях.

Практика виступає як інтегруючий і стержньовий компонент особистісно-професійного становлення спеціаліста, сполучна ланка між теоретичним навчанням і самостійною роботою в закладах і установах соціальної сфери.

У період практики особливо інтенсивно проходить процес формування професійних умінь і навичок, оскільки вона проводиться в умовах, максимально наближених до майбутньої професійної діяльності, і, фактично, являє собою організацію самостійної практичної діяльності, спрямованої на вирішення конкретних професійних завдань.

Відповідно до Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України: Наказ Міністерства освіти України від 08.04.93 № 93 “систему безперервної практики складають такі основні види практики: навчальна, виробнича та переддипломна”. Зазначені види практики визначаються відповідними цілями, завданнями, змістом, формою організації та проведення.

Специфіка спеціальностей “Соціальна робота” і “Соціальна педагогіка” вимагає особливо ґрунтовної практичної підготовки. Це зумовлене цілою низкою чинників:

· інновація професій у нашому суспільстві;

· недостатність відомчої нормативної й інструктивно-методичної бази підготовки спеціалістів;

· багатоманітність можливих місць роботи по закінченню ВНЗ і, відповідно, певна своєрідність задач, клієнтури, форм і методів роботи тощо;

· невідпрацьованість професійного інструментарію по спеціальності, що призводить до необхідності його самостійної розробки спеціалістом;

· фактор “професійної самотності”, що означає нерозуміння специфіки й призначення посади в установах, які не є соціальними службами й організаціями, слабкі можливості спілкування з колегами на професійних зборах і заходах.

Аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик підготовки соціальних педагогів та соціальних працівників, порівняння Положення про практику Міністерства освіти України від 08.04.93 № 93 із специфікою практики студентів даних спеціальностей, знайомство з окремими програмами практик (Школа соціальної роботи ім. В.Полтавця Києво-Могилянської академії, Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” м. Київ, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка та інші), дозволяють зробити висновок про значну кількість різноманітних підходів та стратегій проведення практики, з одного боку, й тенденцію до забезпечення нерозривної єдності теоретичної й практичної підготовки протягом усього періоду навчання у вищому навчальному закладі.

Запропонована програма є презентацією організаційно-структурної моделі наскрізної практики, яка передбачає щосеместрове проходження практичного навчання в умовах реальної професійної діяльності, починаючи з першого курсу.

Методологічна основа проектування практики як системного об’єкту – особистісно-діяльнісний підхід до процесу професійного становлення спеціаліста.

Розробка програми практики здійснена на основі наступних принципів:

· Зворотного зв’язку навчання і практики – з одного боку, осмислення і застосування студентами на практиці теоретичних знань, а з другого – закріплення при вивченні теоретичних дисциплін і в навчально-дослідницькій роботі емпіричних знань, отриманих на практиці;

· Послідовності – поетапне засвоєння всього комплексу професійних умінь і навичок;

· Спадковості – змістовний взаємозв’язок всіх видів практики, коли засвоєння нового здійснюється на основі досвіду попередніх етапів практичної підготовки;

· Поступовості – ускладнення задач різних видів практики, збільшення обсягу і ускладнення змісту діяльності;

· Поліфункціональності – одночасне виконання у ході практики різних професійних функцій, оволодіння різними професійними ролями, що, у свою чергу, дає можливість засвоєння основ декількох спеціалізацій.

 

Загальні цілі практики:

  1. Знайомство з різними типами і видами установ та служб соціальної допомоги.
  2. Знайомство з різними категоріями клієнтів соціальних служб.
  3. Знайомство із змістом і сферами професійної діяльності.
  4. Знайомство з морально-етичними нормами професійної діяльності.

5. Перетворення надбаних теоретичних знань і практичного досвіду у систему професійних умінь:

· комунікативних, що забезпечують оволодіння інструментарієм індивідуальної й групової комунікації, уміння будувати взаємини з колегами й клієнтами, взаємодіяти з різними суб'єктами соціально-педагогічної й соціальної діяльності в наданні допомоги клієнтам, реалізовувати управлінські рішення у своїй професійній діяльності;

· організаторських, що дозволяють успішно організовувати освітню, культурно-дозвіллєву й практико-орієнтовану діяльність клієнтів у різних соціокультурних умовах;

· діагностичних, що дозволяють визначати причини й сутність кризових ситуацій клієнтів, особливості конкретної соціальної ситуації „індивід (група)” – „середовище”;

· проектувальних, володіння якими забезпечить здатність самостійно проектувати соціально-педагогічну й соціальну роботу, вибирати технології, прийнятні й результативні в організації соціального виховання, соціальної профілактики, корекції та реабілітації тощо;

· дидактичних, що забезпечують успішність трансляції соціальних знань у процесі соціально-педагогічної й соціальної діяльності;

· аналітичних, необхідних як для аналізу й оцінювання процесів, явищ і результатів професійної діяльності, так і для самоаналізу, розвитку своїх творчих здібностей.

  1. Практичне оволодіння професійними функціями:

· правозахисною

· попереджувально-профілактичною

· корекційно-реабілітаційною

· соціально-виховною

· соціально-освітньою.

  1. Розвиток професійно значущих особистісних якостей спеціаліста.
  2. Розвиток науково-дослідницького підходу до вирішення професійних проблем.
  3. Розвиток творчого підходу до виконання професійних обов’язків.

 

В основі виділення конкретних видів практики– основні напрямки професійної діяльності: соціальне обслуговування; соціальне виховання; соціокультурна анімація; соціальна діагностика та соціальна профілактика; соціальна корекція й соціальна реабілітація; соціальна підтримка й соціальний патронаж; соціальне проектування й соціальний менеджмент.

Виняток становлять перший і останній види практики. Їх цілі – уведення студента у поле реальної професійної діяльності й самостійне функціонування у цьому полі відповідно.

 

Структура навчальної практики:

Курс Семестр Вид практики Термін
І Ввідно-ознайомча 2тижні
Соціально-обслуговуюча 2тижні
ІІ Соціально-виховна 2тижні
Культурно-дозвільна 8тижнів
ІІІ Профілактично-попереджувальна 2тижні
Корекційно-реабілітаційна 2тижні
ІУ Соціально-підтримуюча 2тижні
Проектувально-менеджерська Консультативна 8тижнів
У Комплексна (стажерська) 10тижнів

 

Кожний вид практики має свої змістовні й цільові характеристики, тобто виступає як навчальний модуль.

З метою оптимізації практичного навчання студентів організаційне й методичне забезпечення навчального модулю ”Практика” спрямоване на:

1. Зв’язок із набутими до практики знаннями, уміннями й навичками – актуалізація знань, умінь і навичок у процесі підготовчих лекцій, семінарів, установчих конференцій, індивідуальної та групової самостійної роботи, вхідного анкетування й тестування;

2. Мотивацію студентів до практики, роз’яснення перспективних можливостей професійного й особистісного зростання;

3. Адекватне виду практики визначення тих технологій соціально-педагогічної й соціальної роботи, які відпрацьовуються, й відповідних видів роботи та проблемних завдань, підбір баз практики, що відповідають змісту й завданням практики, визначення специфіки її організації;

4. Системне методичне супроводження – індивідуальні та групові консультації студентів викладачами практики, взаємоконсультування студентів, обмін досвідом розв’язання аналогічних професійних проблем, проект-семінари, експерт-семінари, групові дискусії, ділові ігри, тренінги тощо;

5. Контроль освітніх результатів – індивідуальне й групове обговорення виконаних завдань, аналіз зовнішніх освітніх продуктів, узагальнення спостережень за індивідуальною діяльністю студентів у карті оцінки й самооцінки професійних умінь, вихідне анкетування й тестування, узагальнення індивідуальної участі студентів у проект- та експерт-семінарах (оцінка рівня за певними критеріями – орієнтація у контексті професійної ситуації (знання і розуміння), оволодіння формами роботи (уміння), комунікація у навчальному діалозі й позиціонування)), аналіз і самоаналіз динаміки професійної компетенції й особистісних збільшень студентів;

6. Визначення перспектив подальшого професійного й особистісного розвитку, використання набутого під час практики досвіду – рекомендації по професійному самовдосконаленню, побудові або корекції індивідуальної освітньої траєкторії, практичне використання набутих знань, умінь і навичок (доповіді на підсумковій конференції, навчально- й науково-дослідна індивідуальна й групова робота, волонтерська діяльність, наставництво студентів молодших курсів тощо).

Орієнтовний перелік баз практики:

· соціальні служби для дітей, сім’ї та молоді,

· служби у справах дітей, приймальники-розподільники для неповнолітніх, притулки для неповнолітніх,

· органи опіки й піклування;

· спеціалізовані соціальні служби (реабілітаційні центри для різних категорій дітей і дорослих);

· заклади соціального обслуговування людей похилого віку та непрацездатних громадян (інтернати, територіальні центри, служби соціального обслуговування), установи соціального захисту населення,

· інтернати для дітей-інвалідів,

· навчально-виховні заклади для дітей-сиріт і дітей, що позбавлені батьківського піклування,

· навчально-освітні заклади для дітей та молоді (загальноосвітня школа, спеціалізована школа, школа-дитячий садок, різні типи навчально-виховних комплексів чи об’єднань, загальноосвітні навчальні заклади для дітей з вадами психофізичного розвитку), а також недержавні організації різних типів соціальної сфери.

Питання про критерії оцінки рівня знань, умінь і навичок студентів є надзвичайно важливим. Розглядаючи загальну професійну підготовку студентів спеціальностей „соціальна педагогіка”, „соціальна робота” як цілісний процес формування системи загально-професійних знань, умінь, навичок, слід виділити комплексний критерій, який дає цілісну характеристику рівня загально-професійної підготовки майбутніх спеціалістів, відображає єдність оволодіння змістовно-процесуальною і мотиваційно-ціннісною сторонами професійної діяльності; по-друге, відображає взаємозв’язок знань, умінь, навичок (знання – теоретична основа умінь; уміння – форма функціонування знань; навички – високорозвинені уміння); по-третє, об’єднує в собі різні характеристики якості знань і умінь (повнота, усвідомленість, дієвість); по-четверте, відображає динамічність знань і умінь (їх застосування у найрізноманітніших умовах); по-п’яте, показує єдність і взаємозв’язок пізнавальної і практичної діяльності студентів (у процесі яких формуються загально-професійні знання, уміння, навички) і її характер.

Показниками загально-професійної підготовки студентів є:

· рівень інтересу до практичної професійної діяльності, активність у період практики;

· рівень засвоєння основних ідей, положень, понять, фактів у сфері соціально-педагогічної й соціальної діяльності;

· рівень теоретичного осмислення способів організації практичної професійної діяльності;

· рівень оперування теоретичними знаннями, використання їх у практичній діяльності;

· якість окремих професійних умінь та їх сукупність;

· рівень самостійності у творчій практичній діяльності.

Основні задачі й зміст практики:

 

Вид практики Ввідно-ознайомча Семестр І Місце проходження практики Соціальні служби адміністративних органів управління, територіальні центри соціальних служб для молоді і дорослих, громадські організації соціального захисту Організація практики: Практика організовується за пілотним принципом, що дозволяє за короткий термін охопити різні типи і види установ та служб соціальної допомоги різних організаційно-правових форм.

 

Задачі й види діяльності   Основні задачі практики: 1.Знайомство з різними типами і видами установ та служб соціальної допомоги. 2.Знайомство з різними категоріями клієнтів соціальних служб. 3.Знайомство зі змістом і сферами професійної діяльності. 4.Розвиток аналітичних і частково комунікативних умінь і навичок. Види роботи: 1.Вивчення документації, яка регламентує діяльність конкретних служб, закладів, організацій соціального захисту або соціальної допомоги. 2.Спостереження професійної діяльності працівників служби. 3.Участь (у межах можливого) у професійній діяльності служби. Звітна документація 1. План-щоденник проходження практики (максимальна кількість балів – 40) (за схемою).
Дата Зміст фактично виконаної роботи Спостереження й особисті враження, висновки
     

 

2. Аналітична довідка

(характеристика системи роботи соціальної служби)

(максимальна кількість балів – 30).

Алгоритм аналітичної довідки:

1. Назва організації.

2. Адреса, телефон.

3. Історична довідка (рік та передумови створення, ініціатори і засновники, основні етапи становлення або реорганізації).

4. Форма власності.

5. Джерела фінансування.

6. Нормативна база діяльності.

7. Задачі та функції служби.

8. Організаційна структура служби.

9. Штат працівників (кількість, посади, зміст посадових обов’язків).

10. Соціальний портрет контингенту клієнтів.

11. Основні напрямки, форми і методи роботи.

12. Вертикальні та горизонтальні зв’язки.

 

  1. Звіт-аналіз щодо власної участі у професійній діяльності служби

(максимальна кількість балів – 30)

(зміст доручення, характер виконання (індивідуальний чи груповий; самостійно, під контролем спеціалістів служби чи у якості помічника), ступінь готовності до виконання завдання, психологічні, комунікативні, етичні, теоретико-методичні труднощі, ступінь задоволення від участі у професійній діяльності служби, результативність роботи, надбаний досвід).

  1. Характеристика-відгук на студента з бази проходження практики (групова форма).

 

Вид практики Соціально- обслуговуюча Семестр ІІ Місце проходження практики Державні та недержавні організації (заклади соціального обслуговування людей похилого віку та непрацездатних громадян (інтернати, територіальні центри, служби соціального обслуговування), установи соціального захисту населення, громадські організації, що працюють у системі соціального обслуговування)

 

Задачі й види діяльності   1.Знайомство з системою роботи з соціального обслуговування конкретної державної або недержавної організації. 2.Вивчення правової бази, що регламентує діяльність служби з соціального обслуговування й порядку надання соціальної допомоги та соціальних послуг клієнтам. 3.Знайомство з посадовими обов’язками працівників, що стосуються соціального обслуговування 4.Вивчення системи роботи з соціального обслуговування конкретного клієнта. 5.Вивчення соціально-психолого-педагогічних особливостей основної (або однієї з основних) групи клієнтів даної служби 6.Спостереження й аналіз професійної діяльності спеціалістів служби з соціального обслуговування 7.Участь у здійсненні соціального обслуговування. Звітна документація
  1. План-щоденник проходження практики (за схемою)
(максимальна кількість балів – 30) .
Дата План роботи Зміст фактично виконаної роботи Спостереження й аналіз професійної діяльності та поведінки спеціалістів, поведінки клієнтів, аналіз самопочуття, власної готовності до здійснення контактів з клієнтами, спеціалістами, до виконання конкретних дій у сфері соціального обслуговування
       

 

 

  1. Аналітична довідка (характеристика системи роботи служби з соціального обслуговування)

(максимальна кількість балів –20)

.

Алгоритм аналітичної довідки:

  1. Перелік правових й нормативних документів, що регламентують діяльність служби з соціального обслуговування, їх основні положення
  2. Контингент клієнтів, охоплених системою соціального обслуговування.
  3. Порядок оформлення й надання соціальної допомоги та соціальних послуг клієнтам.
  4. Посадові обов’язки працівників у системі соціального обслуговування даної служби.
  5. Система соціального обслуговування служби:
Вид соціальної допомоги або послуги Хто може користуватися (категорія клієнтів) На якій підставі
     

 

3. Аналіз системи соціального обслуговування конкретного клієнта (характеристика кризової ситуації, види, конкретний зміст та умови надання соціальної допомоги та соціальних послуг).

(максимальна кількість балів – 10)

4. Соціально-психолого-педагогічний портрет основної (або однієї з основних) групи клієнтів даної служби (на основі психолого-педагогічної літератури, інтерв’ю зі спеціалістами служби, власних спостережень).

(максимальна кількість балів – 30)

 

5. Аналіз технологій, що використовуються у роботі даної служби.

(максимальна кількість балів – 10)

 

6. Характеристика-відгук на студента з бази проходження практики (групова форма).

 

Вид практики Соціально-виховна Семестр ІІІ Місце проходження практики Навчально-виховні заклади, виховні організації

 

Задачі й види діяльності   1. Вивчення системи соціального виховання конкретного закладу 2. Формування цілісного уявлення про роботу соціального педагога освітньо-виховного закладу 3. Виконання обов’язків соціального педагога (у якості його помічника) 4. Надбання практичного досвіду соціально-педагогічної діяльності з різними категоріями дітей 5. Знайомство з системою соціально-педагогічної діяльності конкретного закладу 6.Вивчення документації, яка регламентує діяльність соціально-педагогічної служби закладу. 7.Проведення соціальної паспортизації класу. 8. Здійснення психолого-педагогічних спостережень за закріпленим класом і за окремим об’єктом (учнем, що потребує індивідуальної допомоги). 9. Аналіз організації індивідуальної допомоги конкретному об’єкту. Звітна документація
  1. План-щоденник проходження практики ( за схемою).
(максимальна кількість балів – 20)  
Дата План роботи Зміст фактично виконаної роботи Психолого-педагогічні спостереження за закріпленим класом (групою) Психолого-педагогічні спостереження за обраним об’єктом (учень, що потребує індивідуальної допомоги)
         

 

  1. Аналітична довідка (характеристика системи роботи соціально-педагогічної служби закладу).

(максимальна кількість балів – 10)

Алгоритм аналітичної довідки:

  1. Посадові обов’язки соціального педагога.
  2. Соціальний паспорт школи.
  3. Аналіз плану роботи соціального педагога (основні напрямки, форми й методи роботи, урахування у плануванні особливостей соціального портрету контингенту учнів).
  4. Зовнішні зв’язки СПС (з державними органами, громадськими організаціями, соціальними службами).

 

3. Аналітична довідка (організація соціального виховання в організації)

(максимальна кількість балів – 10)

Алгоритм аналітичної довідки

1. Концептуальні засади організації соціального виховання.

2. Організація побуту.

3. Організація соціального досвіду.

4. Організація індивідуальної допомоги.

4. Аналіз плану роботи соціального педагога

(максимальна кількість балів – 10)

(основні напрямки, форми й методи реалізації діагностико-прогностичної, профілактичної, організаційної, соціально-терапевтичної, охоронно-захисної функцій, організація роботи з учнями, батьками, педагогами).

5. Характеристика діагностичного інструментарію соціально-педагогічної служби.

(максимальна кількість балів – 10)

 


Читайте також:

  1. А. Розрахунково-пояснювальна записка
  2. Звіт. Службова записка. Рапорт
  3. І. Пояснювальна записка
  4. Інструкція та пояснювальна записка
  5. Методична записка
  6. ПЗ - пояснювальна записка
  7. Пояснительная записка
  8. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
  9. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
  10. Пояснювальна записка
  11. Пояснювальна записка
  12. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА




Переглядів: 953

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ | Соціальний паспорт закріпленого за студентом класу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.