• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Параметри кінця процесу стиснення

Тиск у кінці стиснення:

МПа (1.13)

Температура в кінці стиснення:

, К. (1.14)

Для проміжної перевірки правильності розрахунку в таблиці 1.11 наведено межі тиску і температури кінця стиснення існуючих двигунів.

Таблиця 1.11 – Значення тиску і температури кінця стиснення

6. Параметри процесу згоряння:

а) Теоретичний коефіцієнт молекулярної зміни:

; (1.15)

б) дійсний коефіцієнт молекулярної зміни:

; (1.16)

в) температура в кінці згоряння Т_Z визначається з рівняння згоряння:

– для карбюраторних двигунів, які працюють за циклом з підведенням теплоти при V = const :

; (1.17)

де ξ_Z – коефіцієнт використання тепла; Н_{роб.сум.} – теплота згоряння робочої суміші, кДж/кг; – середня мольна теплоємність робочої суміші в кінці процесу стиснення, кДж/кмоль·град; – середня мольна теплоємність продуктів згоряння,кДж/кмоль·град.;

– для дизельних двигунів, що працюють за циклом з підведенням тепла при V = const і P = const:

, (1.18)

де – ступінь підвищення тиску; – середня мольна теплоємність продуктів згоряння при сталому тиску, кДж/кмоль·град.

Теплоту згоряння робочої суміші визначають за формулою:

– при α ≥ 1:

, кДж/кмоль роб. сум.; (1.19)

– при α < 1:

, кДж/кмоль роб. сум.; (1.20)

де ΔH_u – хімічна неповнота згоряння палива, кДж/кг;

ΔH_u = 119,95 (1 – α) L₀.

Середня мольна теплоємність робочої суміші (свіжа суміш і залишкові гази) в кінці процесу стиснення:

, кДж/кмоль·град; (1.21)

де – середня мольна теплоємність свіжої суміші в кінці стис­нення, кДж/кмоль·град, приймається рівною теплоємності повітря (визначається за формулою з таблиці 1.12 в інтервалі температур 0 ºС…1500 ºС); – середня мольна теплоємність залишкових газів в кінці стиснення, кДж/кмоль·град, визначається як теплоємність суміші газів, за допомогою формули:

– при α ≥ 1:

; (1.22)

– при α < 1:

, (1.23)

де середні мольні теплоємності окремих компонентів продуктів згоряння визначаються за формулами таблиці 1.12 в інтервалі температур 0°С …1500 °С.

Середню мольну теплоємність продуктів згоряння визначають за формулою:

– при α ≥ 1:

, (1.24)

– при α < 1:

, (1.25)

де середні мольні теплоємності окремих компонентів продуктів згоряння визначаються за формулами таблиці 1.12 в інтервалі температур 1501 ºС…2800 ºС.

Таблиця 1.12 – Значення середніх мольних теплоємностей окремих газів

Назва газу	Формула для визначення середніх мольних теплоємностей окремих газів при сталому об’ємі, кДж/кмоль·град, для температур
Від 0 °С до 1500 °С	Від 1501 °С до 2800 °С
Повітря	= 20,600 + 0,002638 t	= 22,387 + 0,001449 t
Кисень	= 20,930 + 0,004641 t	= 23,723 + 0,001550 t
Азот	= 20,398 + 0,002500 t	= 21,951 + 0,00145 t
Водень	= 20,684 + 0,000206 t	= 19,678 + 0,001758 t
Окис вуглецю	= 20,597 + 0,002670 t	= 22,490 + 0,001430 t
Вуглекислий газ	= 27,941 + 0,019 7 t	= 39,123 + 0,003349 t
Водяна пара	= 24,953 + 0,005359 t	= 26,670 + 0,004438 t

Середня мольна теплоємність продуктів згоряння при сталому тиску:

, кДж/кмоль·град. (1.26)

Обчисливши всі складові рівняння згоряння їх підставляють у загаль­не рівняння. Невідомою залишається лише температура t_Z. Унаслідок перетворень рівняння відносно t_Z отримують квадратне рівняння типу:

.

Звідки:

, К;

г) тиск у кінці згоряння:

– для бензинових двигунів: , МПа; (1.27)

– для дизелів: , МПа. (1.28)

Дійсний тиск кінця згоряння має значення нижче за розрахункове в бензинових двигунах у зв’язку з тим, що в дійсному циклі процес згоряння проходить не миттєво, а протягом деякого проміжку часу і закінчується нижче В.М.Т. У практиці розрахунку для цих двигунів прийнято:

P_z(д) = 0,85P_z,МПа. (1.29)

Цією величиною і обмежується висота індикаторної діаграми.

Для подальшого розрахунку і побудови індикаторної діаграми розрахункового циклу береться до уваги величина P_z.

У дизелях з нероздільною камерою згоряння дійсний тиск приймається рівним розрахунковому:

P_z(д) = P_z;. (1.30)

д) коефіцієнти, що характеризують процес згоряння:

– ступінь підвищення тиску при згорянні (для бензинових двигунів):

; (1.31)

– ступінь попереднього розширення (для дизелів):

(1.32)

– ступінь подальшого розширення (для дизелів):

, (1.33)

(для бензинових двигунів ρ = 1, то δ = ε).

У таблиці 1.13 для перевірки студентом правильності розрахунків наведено межі параметрів кінця згоряння для сучасних двигунів і значення відповідних коефіцієнтів.

Таблиця 1.13 – Значення параметрів процесу згоряння

7. Параметри кінця розширення і випуску:

а) тиск у кінці розширення:

, МПа, (1.34)

для дизелів P_z(д) = P_z;

б) температура в кінці розширення:

. (1.35)

Примітка. Для бензинових двигунів .

Для перевірки правильності розрахунку в таблиці 1.14 приведені значення цих параметрів для сучасних двигунів:

Таблиця 1.14 – Значення параметрів кінця процесу розширення

в) температура залишкових газів:

, К. (1.36)

Якщо отримане значення температури залишкових газів відрізняється від прийнятого на початку розрахунків у межах ±5 %, то можна продовжувати проектування двигуна. В іншому випадку необхідно повторити розрахунки прийнявши нове значення Т_r.

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. II. Поняття соціального процесу.
3. IV. План навчального процесу.
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
6. Адміністративний примус застосовують на основі адміністративно-процесуальних норм.
7. Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів
8. Академічна філософія кінця – XIX – поч. XX ст.
9. Активний та пасивний типи адаптаційного процесу.
10. Альтернативні парадигми організаційного процесу
11. Аналіз процесу і продуктів діяльності.
12. Аналіз процесу формування маркетингових комунікацій

Переглядів: 1237