• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Параметри кінця процесу стиснення

Тиск у кінці стиснення:

МПа (1.13)

Температура в кінці стиснення:

, К. (1.14)

Для проміжної перевірки правильності розрахунку в таблиці 1.11 наведено межі тиску і температури кінця стиснення існуючих двигунів.

Таблиця 1.11 – Значення тиску і температури кінця стиснення

6. Параметри процесу згоряння:

а) Теоретичний коефіцієнт молекулярної зміни:

; (1.15)

б) дійсний коефіцієнт молекулярної зміни:

; (1.16)

в) температура в кінці згоряння Т_Z визначається з рівняння згоряння:

– для карбюраторних двигунів, які працюють за циклом з підведенням теплоти при V = const :

; (1.17)

де ξ_Z – коефіцієнт використання тепла; Н_{роб.сум.} – теплота згоряння робочої суміші, кДж/кг; – середня мольна теплоємність робочої суміші в кінці процесу стиснення, кДж/кмоль·град; – середня мольна теплоємність продуктів згоряння,кДж/кмоль·град.;

– для дизельних двигунів, що працюють за циклом з підведенням тепла при V = const і P = const:

, (1.18)

де – ступінь підвищення тиску; – середня мольна теплоємність продуктів згоряння при сталому тиску, кДж/кмоль·град.

Теплоту згоряння робочої суміші визначають за формулою:

– при α ≥ 1:

, кДж/кмоль роб. сум.; (1.19)

– при α < 1:

, кДж/кмоль роб. сум.; (1.20)

де ΔH_u – хімічна неповнота згоряння палива, кДж/кг;

ΔH_u = 119,95 (1 – α) L₀.

Середня мольна теплоємність робочої суміші (свіжа суміш і залишкові гази) в кінці процесу стиснення:

, кДж/кмоль·град; (1.21)

де – середня мольна теплоємність свіжої суміші в кінці стис­нення, кДж/кмоль·град, приймається рівною теплоємності повітря (визначається за формулою з таблиці 1.12 в інтервалі температур 0 ºС…1500 ºС); – середня мольна теплоємність залишкових газів в кінці стиснення, кДж/кмоль·град, визначається як теплоємність суміші газів, за допомогою формули:

– при α ≥ 1:

; (1.22)

– при α < 1:

, (1.23)

де середні мольні теплоємності окремих компонентів продуктів згоряння визначаються за формулами таблиці 1.12 в інтервалі температур 0°С …1500 °С.

Середню мольну теплоємність продуктів згоряння визначають за формулою:

– при α ≥ 1:

, (1.24)

– при α < 1:

, (1.25)

де середні мольні теплоємності окремих компонентів продуктів згоряння визначаються за формулами таблиці 1.12 в інтервалі температур 1501 ºС…2800 ºС.

Таблиця 1.12 – Значення середніх мольних теплоємностей окремих газів

Назва газу	Формула для визначення середніх мольних теплоємностей окремих газів при сталому об’ємі, кДж/кмоль·град, для температур
Від 0 °С до 1500 °С	Від 1501 °С до 2800 °С
Повітря	= 20,600 + 0,002638 t	= 22,387 + 0,001449 t
Кисень	= 20,930 + 0,004641 t	= 23,723 + 0,001550 t
Азот	= 20,398 + 0,002500 t	= 21,951 + 0,00145 t
Водень	= 20,684 + 0,000206 t	= 19,678 + 0,001758 t
Окис вуглецю	= 20,597 + 0,002670 t	= 22,490 + 0,001430 t
Вуглекислий газ	= 27,941 + 0,019 7 t	= 39,123 + 0,003349 t
Водяна пара	= 24,953 + 0,005359 t	= 26,670 + 0,004438 t

Середня мольна теплоємність продуктів згоряння при сталому тиску:

, кДж/кмоль·град. (1.26)

Обчисливши всі складові рівняння згоряння їх підставляють у загаль­не рівняння. Невідомою залишається лише температура t_Z. Унаслідок перетворень рівняння відносно t_Z отримують квадратне рівняння типу:

.

Звідки:

, К;

г) тиск у кінці згоряння:

– для бензинових двигунів: , МПа; (1.27)

– для дизелів: , МПа. (1.28)

Дійсний тиск кінця згоряння має значення нижче за розрахункове в бензинових двигунах у зв’язку з тим, що в дійсному циклі процес згоряння проходить не миттєво, а протягом деякого проміжку часу і закінчується нижче В.М.Т. У практиці розрахунку для цих двигунів прийнято:

P_z(д) = 0,85P_z,МПа. (1.29)

Цією величиною і обмежується висота індикаторної діаграми.

Для подальшого розрахунку і побудови індикаторної діаграми розрахункового циклу береться до уваги величина P_z.

У дизелях з нероздільною камерою згоряння дійсний тиск приймається рівним розрахунковому:

P_z(д) = P_z;. (1.30)

д) коефіцієнти, що характеризують процес згоряння:

– ступінь підвищення тиску при згорянні (для бензинових двигунів):

; (1.31)

– ступінь попереднього розширення (для дизелів):

(1.32)

– ступінь подальшого розширення (для дизелів):

, (1.33)

(для бензинових двигунів ρ = 1, то δ = ε).

У таблиці 1.13 для перевірки студентом правильності розрахунків наведено межі параметрів кінця згоряння для сучасних двигунів і значення відповідних коефіцієнтів.

Таблиця 1.13 – Значення параметрів процесу згоряння

7. Параметри кінця розширення і випуску:

а) тиск у кінці розширення:

, МПа, (1.34)

для дизелів P_z(д) = P_z;

б) температура в кінці розширення:

. (1.35)

Примітка. Для бензинових двигунів .

Для перевірки правильності розрахунку в таблиці 1.14 приведені значення цих параметрів для сучасних двигунів:

Таблиця 1.14 – Значення параметрів кінця процесу розширення

в) температура залишкових газів:

, К. (1.36)

Якщо отримане значення температури залишкових газів відрізняється від прийнятого на початку розрахунків у межах ±5 %, то можна продовжувати проектування двигуна. В іншому випадку необхідно повторити розрахунки прийнявши нове значення Т_r.

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. II. Поняття соціального процесу.
3. IV. План навчального процесу.
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
6. Адміністративний примус застосовують на основі адміністративно-процесуальних норм.
7. Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів
8. Академічна філософія кінця – XIX – поч. XX ст.
9. Активний та пасивний типи адаптаційного процесу.
10. Альтернативні парадигми організаційного процесу
11. Аналіз процесу і продуктів діяльності.
12. Аналіз процесу формування маркетингових комунікацій

Переглядів: 1188