I. Формула спеціальності

Галузь педагогічної науки, яка досліджує теоретичні й методичні основи соціалізації людини, соціокультурних процесів; вивчає особливості соціального виховання; виховні можливості соціального середовища й умови соціалізації особистості; розглядає закономірності функціонування й поширення культурних цінностей та взаємодії й взаємозв'язку особистості й мікро- та макросоціуму; розкриває педагогіку соціальної роботи; відображує проблеми та потреби соціально-педагогічної практики та фахової підготовки соціальних педагогів і соціальних працівників у міжнародному та вітчизняному досвіді.

Напрями досліджень із цієї спеціальності визначаються класифікаційними ознаками. Їх наявність в об'єкті та предметі дисертаційного дослідження є обов'язковою умовою для цієї спеціальності.

Класифікаційні ознаки спеціальності:

- за структурною складовою педагогічної науки: соціальна педагогіка, соціальна робота, культурно-просвітня діяльність;

- за рівнем організації педагогічного процесу: шкільна освіта; позашкільна освіта; освіта дорослих; неурядові організації; притулки для неповнолітніх; заклади соціального спрямування; культурні заклади та центри; пенітенціарна система; сім'я; дорослі; територіальна громада;

- за напрямами досліджень: соціально-педагогічна діяльність у сфері шкільної та позашкільної освіти; соціальна робота; освіта дорослих; пенітенціарна педагогіка; кризова педагогіка; теорія й організація культурно-просвітницької діяльності;

- за категоріями суб'єктів: суб'єкти системи освіти; суб'єкти з особливими потребами; групи "ризику" і вразливі категорії населення;

- за характером досліджень: фундаментальні, порівняльні, прикладні;

- за охопленням: національна, вітчизняна, зарубіжна, порівняльна соціальна педагогіка.

II. Напрями досліджень:

1. Теорія та історія розвитку соціальної педагогіки та соціальної роботи в Україні й за кордоном.

2. Зміст, форми та методи соціально-педагогічної й соціальної роботи.

3. Інноваційні моделі й технології розвитку особистості у соціокультурному контексті та культурно-дозвіллєвій діяльності в соціумі.

4. Соціальний патронаж і соціальна підтримка вразливих категорій населення.

5. Соціальний супровід прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу.

6. Статево-рольова соціалізація особистості в сімейно-побутовому середовищі, у навчально-виховних і позашкільних закладах.

7. Соціально-педагогічна підтримка та соціальна робота з дітьми та молоддю з особливими потребами.

8. Соціалізація дітей, учнівської та студентської молоді в навчальних закладах різного типу.

9. Формування особистості в різних видах соціально значущої діяльності.

10. Тендерна соціалізація особистості.

11. Соціально-педагогічні чинники розвитку дитячо-підліткових і молодіжних ініціатив, дитячих і молодіжних об'єднань і організацій.

12. Соціально-педагогічні засади діяльності культурно-освітніх і культурно-дозвіллєвих установ (клуби, парки, бібліотеки, музеї, культурні центри), туристичні заклади.

13. Соціально-педагогічні аспекти профілактики девіантної поведінки та різних видів адикцій у дітей і молоді.

14. Основи соціально-педагогічного консультування.

15. Фахова підготовка соціальних педагогів, спеціалістів із соціальної роботи, організаторів культурно-просвітницької діяльності.

16. Соціально-виховні інститути в системі соціалізації особистості.

17. Соціально-педагогічна робота з сім'ями різного типу.

18. Технології соціальної педагогіки й соціальної роботи.

19. Проблеми розвитку соціальної педагогіки й соціальної роботи за кордоном.

20. Порівняльна соціальна педагогіка.

21. Ресоціалізація позбавлених волі, соціальна реабілітація неповноправних.

III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені: педагогічні науки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Додаток Е

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.