Періодичні граничні умови.

Одним зі способів мінімізувати поверхневі ефекти і більш точно змоделювати властивості макроскопічної системи є використання періодичних граничних умов Борна-Кармана. Спочатку розглянемо одновимірну модель, що містить частинок. Уявимо, що на місці -ої частинки знаходиться перша частинка, на місці -ої друга частинка і т.д. Таким чином, отримуємо систему, що містить нескінченну кількість частинок, в кожної з яких є сусіди ліворуч і праворуч, і водночас, оскільки частинки повторюються з періодом , то розрахунки достатньо проводити лише для частинок. Інакше, використання періодичних граничних умов еквівалентно звертанню в кільце (стик по жорстких стінках).

У випадку двовимірної моделі можна уявити прямокутник, у якого протилежні сторони з’єднані так, що він перетворюється в поверхню тора – якщо частинка перетинає сторону, то вона входить з протилежної сторони. Отже, для моделювання у -вимірному просторі періодичні граничні умови необхідно використовувати окремо для кожної осі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Проблеми обмеження розмірів системи. Граничні умови з фіксованими стінками.	\|	Проблема дискретного опису еволюції системи при детерміністичному моделюванні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.