Процедура екологічної експертизи

Тема 4

Запитання і завдання для самоперевірки

В чому полягає розгляд альтернатив при екологічній оцінці?

Назвіть можливі типи альтернатив.

Які можуть бути альтернативи планованої діяльності?

Проаналізуйте розгляд альтернатив в національних системах

екологічної оцінки.

План:

1. Характеристика основних етапів проведення екологічної експертизи:

підготовчого етапу,

основного етапу.

заключного етапу.

Процедура в перекладі з латинського – послідовність дій. Еколого-експертна процедура включає такі складові елементи:

- підготовчий етап або етап перевірки наявності в переданих для експертизи об’єктах необхідних матеріалів, реквізитів та створення еколого-експертних комісій (груп) і встановлення відповідності прийнятих матеріалів вимогам діючого законодавства;

- основний етап або етап аналітичної обробки об’єктів експертизи, натурні дослідження та проведення на їх основі порівняльного аналізу і часткових оцінок ступеня екологічної безпеки, достатності та ефективності екологічних обгрунтувань діяльності об’єктів експертизи;

- заключний етап, або етап узагальнення окремих експертних досліджень і оцінки одержаних даних і наслідків експертизи складання висновку екологічної експертизи з наступним поданням їх зацікавленим особам.

Розглянемо коло питань, які необхідно вирішувати на кожному з етапів.

На підготовчому етапі експертні органи перевіряють підстави направлення об’єктів на екологічну експертизу, наявність відповідної документації, необхідної для всебічного еколого-експертного аналізу та оцінки, правові засади розробки експертованих матеріалів, їх законність, обгрунтування вибору земельної ділянки (для об’єктів будівництва), правомірність прийняття по цьому питанню рішення компетентного органу. Порядок передачідокументації на державну екологічну експертизу визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 1995 р., № 870 [ 10 ].

Згідно неї, Замовник подає до Міністерства екології та охорони навколишнього середовища або його органам на місцях заявку на проведення державної екологічної експертизи.

Після одержання заявки еколого-експертні підрозділи Міністерства екології та охорони навколишнього середовища або його органів на місцях повідомляють Замовнику про орган Мінекобезпеки або один з його наукових центрів чи іншу організацію, визначені еколого-експертним підрозділом для здійснення підготовки робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації чи проекту висновку державної екологічної експертизи, до яких повинна бути подана документація на розгляд.

Згідно з цим повідомленням Замовник передає документацію на державну екологічну експертизу із супроводжувальним листом за підписом керівника, в якому зазначається адреса Замовника, прізвище, службовий телефон та повний перелік документації, що передається на експертизу.

Еколого-експертним підрозділом або іншою визначеною ним організацією перевіряється склад переданої на державну екологічну експертизу документації і в разі виявлення неповноти матеріалів документація не вважається прийнятою. Датою прийняття документації на державну екологічну експертизу вважається дата передачі її еколого-експертному підрозділу або іншій визначеній ним організації у повному обсязі, відповідно до статті 15 Закону України "Про екологічну експертизу" (45/95-ВР). Документація повинна бути погоджена з:

- Міністерством охорони здоров’я або його органів на місцях , тобто містити висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи;

- державним наглядом з охорони праці або його органів на місцях (експертний висновок на відповідність документації нормативним актам про охорону праці);

- управлінням державної пожежної охорони МВС або його органів на місцях (експертний висновок на відповідність документації нормативним актам про пожежну безпеку).

Еколого-експертні підрозділи, залежно від специфіки конкретних об'єктів державної екологічної експертизи, можуть вимагати подання експертних висновків інших зацікавлених міністерств, відомств, організацій, установ і підприємств, а також матеріалів погодження документації з відповідними органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Під час проведення державної екологічної експертизи еколого-експертні підрозділи можуть приймати рішення про надання їм для службових потреб у постійне користування копії загальної пояснювальної записки, паспорта (конспекту) проекту, розділу оцінки впливу на навколишнє природне середовище, проекту законодавчого чи іншого нормативно-правового акту, програми чи схеми розвитку галузі промисловості, окремих креслень, планів, таблиць, частин, розділів документації, тощо.

Передана на державну екологічну експертизу документація зберігається у встановленому законодавством порядку в еколого-експертних підрозділах Міністерства екології та охорони навколишнього середовища чи його органів на місцях або в інших організаціях, які за їх завданням готують робочі матеріали попередньої оцінки проектної документації чи проекти можливих висновків державної екологічної експертизи.

Після завершення робіт, пов'язаних з державною екологічною експертизою, передана документація повертається замовнику, який надіслав її на розгляд, із супроводжувальним листом.

Документація, що подається на державну екологічну експертизу повинна містити:

- комплексну еколого-економічну оцінку впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів, оформлена у вигляді окремого тому (книги, розділу) документації і Заяву про екологічні наслідки діяльності;

- обгрунтування впроваджених сучасних, досконалих нематеріало- і неенергоємних, мало- і безвідходних технологічних процесів;

- дані про комплексну переробку, утилізацію і ефективне використання відходів виробництва;

- заходи щодо економії водних ресурсів, забезпечення ефективної очистки всіх видів стічних вод, а також їх використання для технічних потреб без скидання цих вод у природні водотоки і водойми;

- дієвість і досконалість передбачуваних заходів щодо охорони атмосферного повітря від забруднення;

- забезпечення збереження, охорони і відтворення об’єктів рослинного і тваринного світу та природно-заповідного фонду;

- забезпечення захисту населення і навколишнього середовища від шкідливого впливу антропогенних фізичних, хімічних та біологічних факторів.

Важливим етапом при проведенні екологічної експертизи є створення еколого-експертних груп (комісій). Вся робота по формуванню еколого-експертної комісії покладається на еколого-експертний орган чи його структурний підрозділ. Склад та чисельність таких комісій залежать від складності та особливостей експертованих об’єктів. Позитивні наслідки роботи експертної групи залежать від того, наскільки правильно підібрані експерти. Для проведення екологічної експертизи залучають найбільш компетентних в даній галузі знань осіб, представників науково-дослідних установ, навчальних закладів, висококваліфікованих спеціалістів галузей народного господарства. Бажано виходити з того, що експертами можуть бути тільки ті спеціалісти, які здатні проводити комплексні системні дослідження, мають відповідний досвід проведення екологічних експертиз, характеризуються принциповістю, незалежністю при аналізі складних екологічних та соціальних проблем, можуть викласти власну думку незалежно від висновків інших експертів. Немаловажним є також той факт, щоб це були спеціалісти, позбавлені кон’юктурних інтересів, здатні до компромісу тільки в питаннях, що можуть бути використані на користь справи. Не бажано включати в склад еколого-експертної комісії спеціаліста без його попередньої згоди або коли він, наприклад, брав участь у підготовці документації, що передається на експертизу, а також за умови, що ця особа була учасником попередньої експертизи та коли наперед відома його думка з приводу експертованого об’єкта з публікацій в пресі, виступах по телебаченню, інших засобах масової інформації.

З урахуванням складності і особливостей переданих на експертизу об’єктів доцільно визначити строки її поетапного і повного завершення, надати в розпорядження експертної комісії необхідну інформаційну, інструментальну та методичну базу, зареєструвати передані матеріали.

Визначальним у процедурі екологічної експертизи є етап аналітичної обробки об’єктів експертизи. Його можна умовно поділити на 2 частини:

- вивчення, перевірка, аналіз та узагальнення рішень, викладених у відповідних матеріалах щодо обгрунтування необхідності заходів, направлених на забезпечення екологічної безпеки, охорону навколишнього середовища та додержання режиму використання і відновлення відповідних природних ресурсів;

- проведення натурних обстежень місця реалізації експертованого об’єкта з метою додаткового вивчення і врахування природних і соціальних умов, які можуть сприяти, чи, навпаки, обмежувати реалізацію таких об’єктів.

При вивченні переданих на екологічну експертизу матеріалів бажано зосередити увагу на обгрунтуванні природоохоронних заходів. Це стосується, насамперед, санітарно-технічних, технологічних, теплоенергетичних, рішень. В процесі аналітичної роботи над експертованими об’єктами необхідно приділяти максимум уваги аналізу об’єктивного, реального відображення всіх параметрів, характеристик екологічної ситуації в місцях реалізації експертованого об’єкта з тим, щоб це не призвело до погіршення екологічної обстановки. Особливу увагу слід звертати на це коли йдеться про регіони і території, на яких встановлено особливий природоохоронний режим стосовно об’єктів природно-заповідного фонду та зон і територій, які охороняються (лікувальних, рекреаційних, тощо), зон надзвичайного екологічного лиха, наявності природних об’єктів (тварин, рослин), занесених до Червоної книги.

Тому так необхідно чітко проаналізувати і оцінити повноту заходів по обгрунтуванню використання природних ресурсів, встановити правильність рішень відносно джерел забруднення навколишнього середовища, їх кількісні і якісні показники, пов’язані з викидами в атмосферу та скидами у водойми і на грунти шкідливих речовин, аргументованість і всебічність заходів щодо попередження забруднення, засмічення, виснаження та псування природних ресурсів, а також по знешкодженню відходів екологічно шкідливих виробництв і використанню природних невідновлюваних ресурсів та вторинних матеріалів.

Важливо проаналізувати ефективність передбачуваних рішень, пов’язаних з поліпшенням якості навколишнього середовища і тих, що передбачають виконання оздоровчих, рекреаційних, охоронних і захисних функцій (створення санітарно-захисних зон, організацію, впорядкування зелених насаджень, парків, лісопарків, тощо). При цьому слід оцінити обгрунтованість джерел водопостачання, дати всебічну оцінку (екологічну, економічну, соціальну) рішень щодо можливих змін екологічної обстановки від кліматичних, метеорологічних та інших природних факторів і процесів.

Обов’язковим є проведення натурних обстежень природного середовища з метою найповнішого відображення особливостей екосистеми (особливо при проведенні експертизи на розміщення та вже діючі об’єкти). Це дозволяє виявити особливості конкретних природних умов, сприяє відображенню реальної екологічної ситуації, дозволяє прогнозувати варіанти функціонування експертованих об’єктів в природній системі, сприяє виявленню додаткових даних і відомостей з урахуванням яких формуються рекомендації і пропозиції щодо вдосконалення екологічного обгрунтування експертованих об’єктів.

Узагальнена оцінка проводиться експертною комісією на заключному етапі експертизи. Вона відображається в спеціальному юридичному документі – висновку екологічної експертизи. Це основа для прийняття рішення компетентними державними органами про можливість чи неможливість реалізації експертованого об’єкта.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розгляд альтернатив при проведенні екологічної експертизи	\|	Екологічна експертиза матеріалів впливу діяльності, що планується на навколишнє середовище

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.