Картографічні знаки, їхні функції. Побудова знаків та знакових систем
Картографічними умовними знаками називають застосовані на карті позначення різних об’єктів та їхніх характеристик. Знаки та їх системи утворюють штучну мову – мову карти. Вони зображають як реальні, так і абстрактні явища. Всі картографічні умовні знаки виконують такі функції:
1) вказують на вид об’єктів та їхні кількісні та якісні характеристики;
2) визначають просторове їх положення, планові розміри, форму.
Інколи картографічні знаки передають зміну у часі (переміщення об’єктів).
За особливостями відображати (моделювати) простір картографічні поділяють на:
1) площинні; 2) лінійні; 3) позамасштабні.
Графічні засоби в картографії дають можливість розрізняти картографічні умовні знаки за формою, величиною, кольором, орієнтуванням, яскравістю (світлотою), малюнком (структурою).
Позамасштабні знаки розрізняють за формою (різні геометричні фігури), величиною (розмір фігур), кольором. Інші відмінності – за орієнтуванням, внутрішньою структурою і яскравістю – сприймаються зором гірше і ними не завжди можна передати особливості явища чи об’єкта.
Лінійні знаки розрізняють за шириною (величиною), кольором, малюнком (структурою), у меншій мірі – за яскравістю і внутрішньою структурою лінійного знака.
Позамасштабні знаки. Тут можна оперувати кольором, а також величиною, формою, орієнтуванням. яскравістю та структурою значків. якими заповнюють контур позамасштабного знака.
Побудова окремих знаків на картах повинна відповідати таким правилам: в позамасштабних знаках дійсне положення об’єктів повинно співпадати із певними точками знаків (центром геометричних фігур), в лінійних знаках – із осьовими лініями знаків, в площинних знаках – розміщуватися всередині відповідних контурів.
При аналізі та розробці картографічних умовних знаків зручно класифікувати їх за способами картографування (способами картографічного зображення).