Посвідченого сертифікатом станом на 1 січня 2005 р.

Рух права на земельну частку (пай)	Кількість, тис.	%
Кількість громадян, які одержали сертифікати, чоловік
Із них нотаріально посвідчили перехід права власності	924(13,6%)
У тому числі:
успадковано		88,1
подаровано		10,3
обміняно		0,2
продано		1,4

Цивілізований земельний ринок має формуватися еволюційним шляхом, у міру формування його основних елементів:

· створення відповідної правової бази;

· наявності земель як об'єкта купівлі-продажу;

· появи соціально-економічної мотивації виходу на земельний ринок продавців земельних ділянок;

· створення необхідної ринкової інфраструктури;

· опрацювання і запровадження організаційно-правового механізму оформлення угод та функціонування цивілізованого земельного ринку;

· опрацювання й запровадження механізму державного регулювання земельного ринку на різних рівнях управління.

Невід'ємною умовою формування і функціонування ринку сільськогосподарських земель є створення його інфраструктури, яка забезпечуватиме:

2. Реалізація права на землю, посвідченого державним актом станом на 1 січня 2005 р.
Рух прана власності на землю	Кількість, тис.	%
Кількість громадян, що одержали державні акти, чоловік
їхня частка від одержаних сертифікатів, %		74,7
Із них:
здали земельні ділянки в оренду юридичним особам		51,0
ведуть селянське господарство (без створення юридичної особи)		16,1
здали земельні ділянки в оренду фізичним особам		0,9
не переукладено договорів оренди земельних часток (паїв)		32,0

· організацію та проведення земельних торгів;

· здійснення заставних (іпотечних) операцій із земельними ділянками;

· функціонування оціночної діяльності для проведення експертної грошової оцінки земель;

· надання консультаційних, посередницьких та інформаційних послуг через консалтингові, ріелторські підприємства і спеціалізовані інформаційні видання;

· підготовку в навчальних закладах кваліфікованих кадрів для роботи у сфері ринку землі.

У період, коли ринок землі лише формується, вирішальну роль у регулюванні цим процесом має відігравати держава. За нею повинне залишитися право обмежень на оборот земельних ділянок у ринковій сфері, особливо стосовно їх перепродажу, здійснення контролю за ціноутворенням на земельному ринку через відповідне законодавство. Безумовно, що визнання ринкового обороту землі насамперед має спрацювати у напрямі вдосконалення форм господарювання, методології й методики ціноутворення на землю, економічного механізму господарювання, залучення інвестицій через іпотеку землі та міжгалузевого регулювання розвитку народногосподарського комплексу України.

Ринкова ціна на земельні ділянки сільськогосподарського призначення формуватиметься при купівлі-продажу їх у міру зростання платоспроможності населення й зрівноваження попиту і пропозиції. Стартовою ціною повинна виступати експертна грошова оцінка, що буде розроблена відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1531. При відсутності експертної оцінки для цього можна використовувати діючу нормативну грошову оцінку 1995 року з урахуванням її індексації. Основною умовою запровадження ринку землі є підвищення ступеня її ліквідності, що передбачає забезпечення значних прибутків від використання землі та зростання платоспроможності сільського населення. За таких умов і ціна на землю буде високою. На початковому етапі запровадження ринку земель для одержання середньо- й довгострокових кредитів заставою можуть бути земельні ділянки, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб. Для активізації кредитного забезпечення аграрного виробництва необхідно законодавчо запровадити заставу права оренди землі.

Аналіз стану формування ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні свідчить, що за існуючого диспаритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, збитковості виробництва останньої, відсутності законодавчих актів щодо регулювання ринку сільськогосподарських земель можливі спроби розкручування спекулятивно-тіньового ринку. Це може призвести до обезземелення значної частини селян. Тому потрібне ефективне державне регулювання економічного обороту землі, особливо на початковому етапі його функціонування, спрямоване на забезпечення:

· формування ринкової інфраструктури, яка опосередковує оборот земельних ділянок;

· оподаткування доходів, одержаних від трансакцій на ринку земель;

· установлення заборони на відчуження земельних ділянок та обмежень щодо набуття їх у власність;

· надання пріоритетних прав на придбання земельних ділянок;

· гарантування та захисту прав суб'єктів ринку земель.

Дуже важливо на купівлю-продаж сільськогосподарських земель законодавчо ввести ряд жорстких обмежень, наприклад щодо мораторію на 5—7 років купленої земельної ділянки або справляння митних платежів з продажу її в підвищеному розмірі, а, можливо, на початку запровадити дозвільний порядок відчуження земельних ділянок, який застосовують у багатьох цивілізованих країнах світу.

Нині ж потрібно ширше використовувати оренду земельних ділянок і земельних часток (паїв), що сприяє руху землі до ефективнішого господаря, який забезпечує одержання селянами-власниками належної орендної плати.

Запровадження ринкового обороту сільськогосподарських земель через купівлю-продаж потребує ґрунтовного дослідження і застосування ефективних регуляторних механізмів. З нею метою необхідно невідкладно прийняти Закон України «Про ринок земель» із наперед визначеним терміном уведенім його в дію, наприклад, через 2—3 роки. За цей період мають бути підготовлені всі нормативно-правові акти для реалізації Закону щодо здійснення організаційно-підготовчих заходів. За таких умов можна значною мірою уникнути багатьох прорахунків у ринку землі, стосовно яких існують численні застереження.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Концептуальні основи формування та функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення.	\|	Законодавчі гарантії прав на землю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.