• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Статистика трудових ресурсів.

Тема 5. Статистика вивчення ринку праці.

5.1. Статистика трудових ресурсів.

5.2. Особливості статистичного вивчення ринку праці.

5.3. Статистичне вивчення робочої сили.

5.4. Статистика використання робочого часу.

5.5. Статистика продуктивності праці.

Згадане раніше поняття “населення” дає можливість перейти до розгляду таких понять, “трудові ресурси”, “робоча сила”, “робочий час”, “ринок праці” і т. ін.

Трудові ресурси – це частина населення, яка здатна до праці за станом здоров”я.

Отже, трудові ресурси – це сукупність населення у працездатному віці (16-54 жінки, 16-59 чоловіки) за винятком непрацюючих інвалідів І та ІІ групи, непрацюючих пенсіонерів-пільговиків та плюс фактично працюючі особи у пенсійному віці й підлітки.

Вирішальну роль у трудових ресурсах відіграє працездатне населення у працездатному віці (мають працездатний вік і здатні до праці за станом здоров”я).

Є два методи розрахунку трудових ресурсів:

1) демографічний (описаний у третьому абзаці). Він базується на даних про перепис постійного населення;

2) економічний (трудові ресурси – це сума зайнятого населення та незайнятого у працездатному віці). Проводиться за даними про фактичну зайнятість.

Працездатне населення складається з двох груп:

- економічно активні особи;

- економічно неактивні особи.

Працездатність оцінюється такими показниками:

;

;

Зайнятість трудових ресурсів оцінюється такими показниками:

;

.

Чисельність трудових ресурсів постійно змінюється через природний і механічний прирости.

Природний рух трудових ресурсів – це вступ населення у робочий (працездатний) вік і вибуття з нього, а механічний – це територіальні переміщення цієї категорії населення.

Природний рух трудових ресурсів характеризують за допомогою абсолютних (середня чисельність трудових ресурсів за період, чисельність осіб, які вступили (вибули) в (з) робочий вік) та відносних (коефіцієнт природного поповнення (прибуття) трудових ресурсів; коефіцієнт природного вибуття трудових ресурсів (як різниця перших двох характеристик).

Механічний рух трудових ресурсів характеризують за допомогою абсолютних (загальна чисельність прибулих і вибулих, сальдо міграцій) та відносних (коефіцієнти механічного поповнення (вибуття) трудових ресурсів та коефіцієнт міграції (як різниця перших характеристик).

Загальну характеристику руху трудових ресурсів дає коефіцієнт загального приросту трудових ресурсів , який дорівнює сумі коефіцієнтів природного та механічного приростів (коефіцієнту міграції).

Усі ці характеристики дають можливість здійснювати перспективні розрахунки чисельності трудових ресурсів ().

,

де - чисельність населення на вихідну дату;

- коефіцієнт загального приросту населення;

d – вірогідна в перспективі частка трудових ресурсів у чисельності населення, що визначається з урахуванням тенденцій розвитку;

n – кількість років у прогнозному періоді.

Читайте також:

1. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
2. Аналіз трудових ресурсів на підприємстві.
3. Аудит використання трудових ресурсів і розрахунків з оплати праці
4. Баланс трудових ресурсів
5. Блок 6. Соціально-психологічний клімат у трудових колективах.
6. Ведення трудових книжок
7. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина та їх загальна характеристика.
8. Використання природних ресурсів.
9. Глобалізація як чинник трансформації соціально-трудових відносин
10. Демографічна й територіальна статистика
11. Джерела формування централізованих фінансових ресурсів.
12. Економічна оцінка природних умов та ресурсів.

Переглядів: 1621