ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ГНУС»

Загальна характеристика.

Гнус - сукупність літаючих двокрилих кровосисних комах, які масово нападають на людей і тварин у відкритій природі. До складу гнусу входять комарі, мошки, мокреці й ґедзі, широко розповсюджені від крайньої півночі до крайнього півдня. Найбільш численні ці комахи в тундрі й тайзі, де внаслідок специфічних умов є величезні площі їх масового виплоду. Менше розповсюджений гнус у лісовій зоні Європейської частини СРСР і ще менше у степовій, пустельній і напівпустельній зонах. У цих останніх велика кількість притаманна таким місцям як заплави і дельти рік, прибережні частини озер і райони штучного зрошення. На півдні до складу гнусу включають і москітів.

Розвиток яєць, личинок і лялечок гнусу протікає у воді або у вологому ґрунті, багатому органічними рештками.

Для всіх кровосисних двокрилих комах характерна така будова ротового апарата: наявність хоботка, основою якого є нижня губа. У самок у її жолобку лежать верхні й нижні щелепи й підглоточник, що мають вид тонких щетинок або лезоподібних утворень, прикритих подовженою верхньою губою. У самців щелепи скорочені й не можуть проколювати шкірні покриви людини й тварин. Харчуються самці соком рослин.

Для самок характерний подвійний спосіб харчування: солодкими соками й кров'ю. У більшості видів яйця без харчування кров'ю не дозрівають. Однак у самок деяких кровосисних двокрилих, наприклад, Culex pipiens molestus, перша порція яєць може дозрівати автогенно, за рахунок запасів, накопичених у період личинкового розвитку.

Самка висмоктує кількість крові, приблизно рівну ваги її тіла або навіть в 1/4-2 рази більше, причому одноразового повного насичення кров'ю досить для забезпечення розвитку яєць. У всіх кровосисних нижчих двокрилих процеси травлення й дозрівання яєць ідуть паралельно (гонотрофічна гармонія). Протягом життя самки можуть пити кров і відкладати яйця кілька разів.

Кровосисні двокрилі комахи об'єднуються загальним поняттям «гнус»

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ ВИЗНАЧЕННЯ МОШОК, МОКРЕЦІВ І МОСКІТІВ

Мошки, мокреці й москіти - найбільш дрібні з літаючих кровосисних двокрилих. Їх часто плутають один з одним, хоча ці комахи добре розрізняються морфологічно й біологічно. Найважливіші відмітні ознаки їх зазначені в наступній таблиці (за О. В. Гуцевичем).

Таблиця 1

	Мокреці (родина	Мошки (родина	Москіти (родина
Ознаки	Heleidae)	Simuliidae)	Phlebotomidae)
Довжина тіла	1—2,5 мм	3—5 мм	1 ,3—3 мм
Вусики	З 13—15 члеників, вкриті відносно довгими	З 11 члеників, без довгих волосків	З 16 члеників, вкриті відносно довгими
	волосками		волосками

Крила	На вершині закруглені, у більшості	Широкі, на вершині	Гострі без плям
		закруглені, без
	видів з плямами	плям
Положення крил у спокою	Складені одне на друге, як у комарів	Складені злегка похило над черевцем	Звернені вгору, трохи назад і вбоки

Волоски на тілі	Відносно короткі	Дуже короткі	Довгі, густі, добре помітні

Місця виплоду	Вологий ґрунт, невеликі стоячі або слабко	Ріки й струмки	Вологий субстрат, багатий органічними
	проточні водойми		речовинами (нори,
			й т.п.)
Місця нападу	Під відкритим небом	Під відкритим небом	В будинках і під відкритим небом
на людей
Години нападів	Рано вранці і ввечері, рідко вдень і вночі	Тільки в світлі години доби	Вночі й ввечері після заходу сонця

Найбільш характерні ландшафти	Вологі ліси; окремі райони в зонах степів і пустель	Долини рік, особливо в зонах лісу й тундри	Населені пункти на півдні, пустельні й
			напівпустельні зони, рідше ліси

Географіч- не розповсюдження СРСР	Повсюдно до південної границі тундри	Повсюдно, включаючи зону тундри	Середня Азія, Кавказ, деякі райони півдня України

Медичне значення.

У слині кровосисних комах знаходиться антикоагулін, що запобігає згортанню всмоктуваної крові. Слина подразнює шкірні покриви людини: місце уколу сильно свербить, відчувається печіння або біль, з'являється папула, а в деяких випадках - досить хвороблива пухлина, що втримується кілька годин або днів. В окремих випадках у реактивний процес втягуються найближчі лімфатичні вузли, з'являється нездужання й підвищується температура (наприклад, при укусах ґедзів, Є. Н. Павловський, А. К. Штейн, Н. Г. Олсуф'єв, 1935). У багатьох людей розвиваються алергійні реакції, важкі анафілактичні стани.

Ступінь подразнюючої дії слини залежить від виду комахи, від індивідуальної чутливості суб'єкта й від числа укусів. У людей, що часто піддаються нападу якої-небудь комахи, нерідко виробляється імунітет, при якому шкірна реакція різко зменшується. Імунітет цей вузько специфічний: так, вироблений проти укусів комарів Aedes не зменшує реакції шкіри на введення слини комарів інших родів.

Гнус впливає на здоров'я і настрій людей, знижує опір хворобам. У період масових нападів кровосисних комах люди втрачають нормальний відпочинок, знижується продуктивність праці працюючих на відкритому повітрі (на лісових, сільськогосподарських, будівельних та інших роботах), і виникають випадки виробничого травматизму.

Великої шкоди завдає гнус і тваринництву. Напади на худобу призводять до зниження приросту ваг м'ясної худоби й зменшенню надоїв корів.

Велике значення кровосисних двокрилих комах як переносників збудників хвороб людини й тварин. Нападаючи в природі на ссавців і птахів, а потім на людей, вони приймають участь в циркуляції збудників у природних вогнищах.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ БОРОТЬБИ З ГНУСОМ.

При складанні плану боротьби з гнусом варто відрізняти план корінного оздоровлення місцевості від плану боротьби на поточний сезон. У першому випадку головна увага повинна бути зосереджена на планомірному знищенні місць виплоду кровососів. Регулювання стоку великих і дрібних рік, будівля веслувань, гідротехнічна меліорація й осушення заболоченостей призводять до різкого зменшення кількості всіх компонентів гнусу. Однак повне оздоровлення місцевості не завжди може бути здійснене в короткий час. Істотні результати проявляються поступово, у міру культурно-господарського освоєння більших територій. Тому поряд з планом корінного оздоровлення місцевості передбачають заходи, що забезпечують захист людей від нападу гнусу на найближчий час. Цей захист здійснюється як по лінії індивідуального, так і групового запобігання населення від нападу кровососів.

Боротьба з гнусом - важке завдання. Різноманітність ландшафтів, властива величезній території СРСР, обумовлює неоднорідність груп і комплексів кровосисних двокрилих, що входять до складу гнусу в цих районах.

На даному етапі розвитку науки стає очевидним, що неможливо створити єдину систему боротьби з гнусом. Для різних районів необхідна обґрунтована, з урахуванням особливостей фауни, фенології, біології й екології гнусу, регіональна система боротьби. У цих системах враховують порівняльну шкідливу значимість різних груп кровосисних двокрилих, що входять до складу гнусу, а також специфіку природних умов. На підставі отриманих даних вибирають основну ланку в системі заходів щодо боротьби з гнусом.

Припинення масового льоту різних представників гнусу можуть забезпечити два способи.

1. Знищення крилатих особин рекомендується проводити для захисту жителів населених пунктів, а також великих колективів при тимчасовому їхньому перебуванні у вогнищах масового виплоду гнусу, коли неможливе ефективне проведення противоличинкових заходів, при недостатньому механічному захисті (засіткування) приміщень або при необхідності звільнити територію від крилатого гнусу. Застосування цього способу боротьби з гнусом на великих територіях коштує дорого й не дає повної гарантії тривалого захисту, особливо в дощовий період. Тому подібні заходи можуть мати лише обмежене застосування або служити як додаткова міра при інших способах боротьби.

2. Попередження масового виплоду гнусу в місцях тривалого перебування великих колективів (новобудови, лісозаготівлі, піонерські табори й ін.).

При порівняльній оцінці заходів щодо винищування багатьох видів кровосисних комах основним методом варто вважати ранню весняну обробку водойм інсектицидами. Переваги цього методу особливо відзначаються в місцевостях, де переважають види кровосисних двокрилих з однією генерацією протягом сезону.

Боротьба з водними стадіями гнусу стає ускладненою, коли вся або частина зони оточена великою кількістю водойм, що містять личинок, а поверхня землі позбавлена рослинності для створення інсектицидних бар'єрів, що не допускають кровососів у центр захисної зони. Прикладом можуть служити величезні простори торф'яних полів, позбавлених рослинності, з численними картовими канавами, рясно заселеними личинками комарів. У цих умовах при необхідності може бути використана авіаобробка.

Не допускати кровосисних двокрилих у захисну зону із сусідньої необробленої території є обов'язковою умовою. Це здійснюється створенням інсектицидного бар'єра шириною 30-50 м. Всю трав'янисту рослинність, чагарники, стовбури дерев (на висоту 1,5 м) усередині бар'єра обробляють інсектицидними препаратами, в основному ДДТ і ГХЦГ. Інсектицидні бар'єри можуть бути створені й за допомогою авіації. У цих випадках вертоліт або літак пролітає по заздалегідь наміченій лінії й обпилює або обприскує всю рослинність, що перебуває усередині бар'єра.

Специфічним завданням є боротьба з комарами й мокрецями, розвиток яких відбувається в дуплах дерев, що містять воду. Для знищення личинок у таких випадках проводять «пломбування дупел» за методом Є. Н. Павловського. Цей спосіб досить ефективний не тільки для знищення, але й для попередження розвитку ряду компонентів гнусу.

При проведенні робіт з боротьби з гнусом необхідний ентомологічний контроль як для визначення об'єктів, що підлягають захисту, так і для встановлення строків проведення окремих заходів і обліку їхньої ефективності. Критерій успіху в боротьбі з гнусом - рівень економічного успіху, досягнутий в результаті проведених заходів і підвищенні коефіцієнта використання виробничих механізмів, зниженні числа травматичних випадків та в інших показниках.

Боротьба з гнусом - справа державної важливості. Вона повинна проводитися планомірно при участі органів охорони здоров'я, сільськогосподарських організацій, різних підприємств та ін.

У тих випадках, коли за економічними або технічними умовами неможливо або нерентабельно проводити боротьбу по знищенню гнусу, прибігають до застосування індивідуальних засобів захисту людини від нападу кровосисних членистоногих - репелентів або спеціального одягу.

Репеленти.

Репеленти - хімічні речовини, що відлякують кровосисних комах і кліщів. Одні діють на відстані (ольфакторні, або дистантні), інші - при безпосередньому контакті (протиукусні, або контактні). Репелентами варто змазувати шкіру або просочувати одяг (особливо при захисті від кліщів). Для нанесення на шкіру репеленти застосовують переважно в розведеному виді (у суміші з розчинниками й закріплювачами). Захисна дія репеленту при нанесенні на шкіру триває до 10-12 годин. Однак у жарку погоду, особливо при сильному потовиділенні, цей скорочується в 3-4 рази.

При просякненні одягу, накидок з тюлю або сіток Павловського застосовують репеленти: розчини в ацетоні, спирті або водні емульсії. Оброблений одяг захищає від кліщів 10-15 днів, а від гнусу 2-3 тижні.

Вітчизняна промисловість випускає наступні репеленти.

Диметилфталат - застосовується для нанесення на шкіру й одяг; захищає від кровосисних двокрилих на шкірі 2-4 години, на матерії 7-10 днів. Від кліщів препарат неефективний. При влученні в очі викликає сильне печіння. При тривалому застосуванні може спостерігатися легке лущіння шкіри.

Репеллін - альфа (N-бензоилпиперидин, Р-162) - випускається в суміші з диметилфталатом і етилцелюлозой. При нанесенні на шкіру захищає приблизно вдвічі довше, ніж диметилфталат.

Диетилтолуамід (NN-диетиламід толуолової кислоти - ДЕТА). Препарат широко застосовується в СРСР і в інших країнах. Захищає проти гнусу й кліщів. За тривалістю дії в кілька разів перевершує диметилфталат. Дозволений Фармакологічним комітетом для застосування на шкірі тільки в 40 % концентрації. Випускається у вигляді лосьйонів, кремів.

Бензимин, або гексамід (NN-гексаметиленбензамід), добре відлякує кровосисних двокрилих і слабо кліщів. Дратує шкіру й слизову оболонку ока. Дозволений тільки для просякнення накидок і одягу.

Норми витрати репелентів. Для однократної обробки обличчя, шиї й рук необхідно 2-3 г, для верхньої половини тулуба - 5 г. За сезон на одну людину достатньо 200-300 г.

ЛЕКЦІЯ 2

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	КРОВОСИСНІ КОМАРІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.