• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Хто і чому зацікавлений у здійсненні інвестиційних бізнес-проектів?

В успішному завершенні проекту і його ефективній експлуатації зацікавлені всі його учасники, які реалізують у такий спосіб свої індивідуальні інтереси, а саме:

Ø інвестори в цьому випадку отримують повернення вкладених капіталів і передбачені дивіденди;

Ø замовник проекту (власник, клієнт) отримує реалізований проект і прибутки від його використання;

Ø керівник проекту і його команда отримують плату за контрактом, додаткову винагороду за результатами роботи й отриманого прибутку, а також підвищення професійного рейтингу;

Ø органи влади отримують податки з усіх учасників, а також задоволення суспільних, соціальних і екологічних потреб і вимог на довіреній ним території;

Ø споживачі отримують необхідні їм товари, продукти й послуги, плата за які відшкодовує витрати на проект і утворить прибуток, одержуваний активними учасниками проекту;

Ø інші зацікавлені сторони отримують задоволення своїх інтересів.

Бізнес-планування займає усе більш суттєву частку в сучасному менеджменті.

У діловому світі, який постійно перетворюється, для бізнесу відкривається зараз безліч нових можливостей. Бізнес-планування допомагає менеджерові не втратити і використовувати їх для перетворення й підвищення ефективності діяльності на ринку.

Мета розробки бізнес-плану

Бізнес-план у ринковій системі господарювання виконує дві найважливіші функції:

1) зовнішню – ознайомити різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;

2) внутрішню (життєво важливу для діяльності самого підприємства) – опрацювати механізм самоорганізації, тобто цілісну, комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту.

Специфіка бізнес-плану полягає в тім, що це комплексний документ, який

Крім того, залежно від типу інвестиційної ситуації в межах кожної класифікаційної ознаки можна виділити:

а) повний бізнес-план комерційної ідеї або інвестиційного проекту – виклад для потенційного партнера або інвестора результатів маркетингового дослідження, обґрунтування стратегії виходу на ринок, очікуваних фінансових результатів;

б) бізнес-план фірми – виклад перспектив розвитку фірми на плановий період для ради директорів або зборів акціонерів, де обґрунтовуються необхідні обсяги інвестицій чи інших ресурсів;

в) бізнес-план структурного підрозділу – виклад для вищого керівництва компанії плану розвитку господарської діяльності підрозділу для обґрунтування обсягів ресурсів, що централізовано виділяються підрозділу, або обсягів прибутку, що залишаються в розпорядженні підрозділу.

Окремо можна виділити регіональний бізнес-план, що в ньому обґрунтовуються перспективи соціально-економічного розвитку регіону та обсяги фінансування відповідних програм для органів з бюджетними повноваженнями.

Крім того, складаються також спеціальні (як правило, скорочені) варіанти бізнес-планів для осіб, у контактах з якими заінтересований підприємець. Форма та зміст таких планів орієнтовані на інтереси таких осіб.

Основними цілями та завданнями бізнес-плану є:

* оцінка слабких і сильних сторін проекту;

* визначення витрат;

* визначення фінансових потреб;

* вибір стратегії діяльності;

* визначення концепції розвитку;

* оцінка галузі, ринку і конкуренції;

* визначення ризику;

* пошук партнерів для спільної діяльності і фінансових коштів.

Отже основною метою розробки бізнес-плану може бути:

1. Для одержання банківського кредиту.

2. Для внутрішніх цілей.

3. Для залучення засобів інвесторів.

4. Для створення спільного підприємства або налагодження партнерства.

5. Для укладання великого контракту.

6. Для об'єднання з іншою компанією або для продажу справи.

7. Для реорганізації справи.

Як ми вже говорили, бізнес-план у різних його формах призначений для різних цілей і, відповідно, для різних фахівців. Успіх вашого підприємства залежатиме від того, наскільки вдало ваш план відповідає інтересам тих, для кого він призначений.

Досягнення цілей бізнес-плану забезпечується рішенням комплексу задач:

— обґрунтування технічної й економічної доцільності виконання проекту;

— визначення організаційної форми, необхідної для реалізації проекту;

— оцінка обсягу фінансування й встановлення його джерел;

— прогнозування фінансових результатів.

Основні види бізнес-планів

У ринковій економіці існує безліч версій бізнес-планів за формою, змістом, структурою і т.д. Найбільші відмінності спостерігаються в рамках модифікацій бізнес-планів залежно від призначення: по бізнес-лініях (продукція, роботи, послуги, технічні рішення); по підприємству в цілому (новому або діючому) табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Класифікація бізнес-планів

Вимоги до оформлення бізнес-плану

Відповідно до обсягу бізнес - плани можна розділити на три основні категорії: короткий, повний і операційний бізнес-плани. Спробуємо висвітити ці категорії.

Короткі бізнес-плани стають усе більше популярними. Оскільки такий план набагато коротше традиційного (до 40 стор.) плану, він вимагає менше інформації й менш розгорнутих досліджень, тому такий документ може бути в загальному випадку складений набагато швидше традиційного.

Повний бізнес-план. Такий план є традиційним. Він повинен висвітлювати всі аспекти діяльності компанії й у той же час за обсягом не перевищувати 40 сторінок. Для великих компаній написати бізнес-план, що відповідає вказаним вище критеріям, іноді стає проблемою. Повний бізнес-план потрібен для залучення фінансування в більших розмірах, оскільки короткий план не завжди може задовольнити високі вимоги вибагливих інвесторів. Він може також придатися при пошуку стратегічного партнера (наприклад, при злитті компаній або створенні спільного підприємства).

Операційні плани. Плани, що за обсягом перевищують 40 сторінок, писати не рекомендується. Але бувають ситуації, коли компанії потрібен детальний план, що перевищує обсяг, який рекомендується максимально, або свого роду "докладний план гри". Наприклад, операційні плани компаній Соса Cola, Pizza-Hut перевищують 100 сторінок. Такий план повинен надзвичайно детально висвітлювати всі аспекти й подробиці стратегії і організації продажів, маркетингу, виробничої й дослідницької політики компанії, а також містити докладні фінансові прогнози.

Щоб стати життєздатним і прибутковим, бізнес має потребу в чомусь більшому, ніж гроші. Він має потребу в плануванні.

Бізнес-план - це офіційний документ. Але як ви змогли переконатися, прочитавши попередні розділи, для того, щоб написати його, потрібно зібрати багато достовірної інформації з великого кола питань. Обсяг цієї інформації постійно збільшується, у міру вашого входження в бізнес і його розвиток. Тому доцільно мати два видиодного бізнес-плану.

Перший видбізнес-плану - офіційний - є коротким (до 50 сторінок) викладом на папері минулого, сьогодення і майбутнього вашого бізнесу. Він необхідний перспективним партнерам, інвесторам, менеджерам і акціонерам фірми для того, щоб мати загальну мету.

У ньому зазвичай містяться три варіанти розрахунків: оптимістичний, песимістичний і реальний (оптимальний).

Другий видбізнес-плану являє собою повсякденний робочий документ для першої особи підприємства, команди розроблювачів плану й консультантів. У ньому зосереджується робочий інформаційний матеріал. Він зветься робочим бізнес-планом і дозволяє:

а)зрозуміти важливість офіційного бізнес-плану;

б) скласти програму ваших дій задовго до того, як реально почнеться нова справа;

в) детально розглянути можливі варіанти вирішення виникаючих проблем, і в такий спосіб ви зможете перебороти їх у майбутньому, тому що будете готові прийняти правильне рішення, щоб уникнути помилок в офіційному бізнес-плані;

г)заздалегідь розпізнати й оцінити два основних види ризикув бізнесі: внутрішній,над яким ви в цілому маєте контроль (персонал, матеріальні запаси) і зовнішній(економіка, нове законодавство), тобто те, що ви не в змозі змінити;

д) здійснювати ретельний контроль за станом справ, з огляду на постійні зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі на основі моніторингу;

е)в міру необхідності служити як довідник при модернізації (коригуванні) офіційного бізнес-плану.

Таким чином, робочий бізнес-план — це широкий простір або ділове поле вашої гри, у ході якої розробляються правила складання продуманого офіційного бізнес-плану.

Частина документації робочого бізнес-плану може використовуватися як додатки до офіційного плану або надаватися за запитами партнерів і членів команди розроблювачів.

У рамках однієї організації може розроблятися і загальний стратегічний бізнес-план, що включає весь комплекс цілей, і окремі бізнес-плани за приведеною вище типологією.

Інформаційна основа створення бізнес-плану авіаційного підприємства

Інформаційне поле бізнес-плану — це сукупність документів чи даних правового, політичного, економічного, комерційного, науково-технічного, зовнішньоекономічного та соціального характеру, які забезпечують інформаційні потреби підприємця в процесі опрацювання бізнес-плану.

Основними джерелами інформації для опрацювання бізнес-плану, як правило, є:

o власний досвід практичної діяльності;

o безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами;

o відомості про конкурентів, які отримують, збираючи всі наявні дані про них, контактуючи з їхніми працівниками;

o статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі (сфери майбутньої діяльності);

o поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації;

o рекламні матеріали, інформаційно-комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково-практичних конференцій;

o публікації з питань підприємництва тощо.

Таблиця 2.2

Інформаційне поле бізнес-плану

Корисним є також самостійне опитування потенційних спожи­вачів.

Цінність бізнес-плану залежить від корисності інформації, яку він містить. Корисна інформація відповідно до відомого у менеджменті принципу Джойгоу, не може бути отримана з поверхових чи неправдивих відомостей. Тому у процесі формування інформаційного поля бізнес-плану особливу увагу звертають на якість базової інформації. основними показниками якості інформації вважають:

o об’єктивність (інтегральний показник, що поєднує оцінки повноти, точності та несуперечливості інформації);

o актуальність (відповідність конкретним інформаційним потребам);

o своєчасність (здатність задовольняти інформаційні потреби у прийнятний для використання термін);

o комунікативність (зрозумілість для відповідного суб’єкта господарювання);

o наочність (очевидність).

Резюме

1. Бізнес-план є письмовим документом, в якому викладено сутність, шляхи і способи реалізації підприємницької ідеї; охарактеризовані ринкові, виробничі, організаційні і фінансові аспекти майбутнього бізнесу та особливості керування ним. Він є основою для здійснення підприємницької діяльності, необхідною передумовою залучення інвесторів до процесу фінансування розробки та реалізації підприємницької ідеї, до інноваційно-інвестиційних проектів.

2. У ринковій системі господарювання бізнес-план виконує дві важливі функції: зовнішню (ознайомлення ділових людей із сутністю та ефективністю реалізації нової підприємницької ідеї) і внутрішню (опрацювання системи управління реалізацією підприємницького проекту).

3. Необхідно розрізняти метод бізнес-планування та конкретний результат застосування цього методу на практиці — плановий документ. Бізнес-плани класифікуються за такими основними ознаками, як аудиторія користувачів, характер об’єкта, масштаб проблеми, цільове призначення, документальне оформлення та ситуаційні особливості обґрунтування. Зміст конкретного планового документа визначають також такі фактори: стан зовнішнього середовища, масштаб бізнесу, кількість бізнес-ліній, характеристики продукції, специфічні галузеві чинники.

4. Конкретними цілями розробки бізнес-плану як багатофункціонального документа треба вважати такі:

· налагодження комунікацій між підприємцем і майбутніми постачальниками, продавцями та найманими працівниками;

· проектування системи управління започатковуваним бізнесом у конкретній сфері виробничої діяльності;

· своєчасне передбачення можливих перешкод і проблем на шляху до успіху власного діла;

· формування та розвиток управлінських якостей підприємця;

· можливість перевірки слушності власної підприємницької ідеї ще до її практичної реалізації.

5. Обов’язковою передумовою розробки високоякісного бізнес-плану є формування конкретного інформаційного поля, тобто цілеспрямовано створюваної сукупності відомостей різного характеру для забезпечення інформаційних потреб підприємця (гоподарника) в процесі бізнес-планування. для розробки бізнес-плану необхідна така інформація: маркетингова (конкуренти, споживачі, ціни, особливості просування на ринок); виробнича (технологія, устаткування, виробничі площі, сировина й матеріали, персонал); фінансова (дохідність і рентабельність, кредити, податки, страхування); загальноекономічна й галузева (економічна ситуація, законодавство, політичні та соціальні умови, тенденції розвитку галузі). При цьому важливо забезпечити об’єктив­ність, актуальність, своєчасність, комунікативність і наочність інформації.

6. Можливі такі джерела отримання інформації для розробки бізнес-плану: власний досвід практичної діяльності у відповідній сфері бізнесу; безпосередні контакти з потенційними клієнтами, постачальниками, торговими агентами; статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі та конкретної бізнесової сфери, діяльність конкурентів; поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації; реклама, інформаційно-комерційні матеріали виставок (ярмарків), міжурядових угод, спеціалізованих науково-практичних конференцій (семінарів); вітчизняні та зарубіжні публікації з питань бізнесової (підприємницької) діяль­ності.

7. Загальна методологія розробки бізнес-плану, як правило, охоплює три стадії: початкову, підготовчу та основну. Початкова стадія є обов’язковою, коли засновується цілком нове діло. на цій стадії розробляється концепція майбутнього бізнесу, у рамках якої здійснюється пошук підприємницької ідеї, вибір сфери діяльності та форми організації бізнесу, а також ухвалюється рішення щодо способу започаткування бізнесу. На підготовчій стадії формується інформаційне поле стосовно майбутнього бізнесу; виявляються сприятливі фактори та загрози з боку зовнішнього середовища; оцінюються сильні й слабкі сторони фірми; формулюються її місія та конкретні цілі; вибирається її стратегія; виявляються можливі стратегічні альтернативи. На основній стадії відбувається безпосереднє опрацювання конкретного бізнес-плану.

Читайте також:

1. Аналіз ефективності інвестиційних проектів
2. В. Усунення перешкод у здійсненні права власності – негаторний позов. (ст. 391 ЦКУ).
3. Вантажна митна декларація як основний документ при здійсненні митного оформлення вантажів
4. Види інвестиційних фондів
5. Визначення прибутковості інвестиційних проектів
6. Внутрішнім джерелом фінансування є накопичені нетто-грошові потоки, що виникають при здійсненні міжнародних операцій.
7. Вплив інвестиційних проектів на ризик фірми.
8. Державне регулювання інвестицій в будівництво. Державна експертиза інвестиційних проектів.
9. Джерела інвестиційних ресурсів, доступні вітчизняним підприємствам
10. Дотримання адвокатом принципу добросовісності при здійсненні захисту за призначенням та наданні правової допомоги безоплатно
11. За участі інвестиційних банків
12. Завдання та функції Державної контрольно-ревізійна служби у здійсненні фінансового контролю

Переглядів: 1290