Методи страхування діяльності ТП

Поняття ризику, його оцінки, прогнозування і навіть управління ним дає відповідь на питання:

· Як зменшити ризик і втрати?

Відповідь складається з двох частин:

· По-перше, вказуються організаційні міри профілактики ризиків.

· По-друге - намічається програма страхування від ризиків.

Оцінка ризику являє собою один із найбільш складних і найменш точних елементів фінансового аналізу.

Страхування ризику забезпечується за допомогою такого алгоритму:

1. Визначення обсягу і структури матеріальних активів, яким загрожує ризик втрати або ушкодження.

2. Виділення тих ризиків, яких можна уникнути і підрахунок витрат на їхнє здійснення.

3. Вибір виду страхування (загальний або спеціальний), що захистить підприємство при менших витратах у порівнянні з витратами на запобіжні заходи.

У системі запобігання негативних фінансових наслідків, пов'язаних із фінансовим ризиком, основну роль відіграє їх внутрішнє і зовнішнє страхування.

Міри, здійснювані самим підприємством по профілактиці господарських ризиків, підрозділяються на три групи:

· Заходи для страхування господарської діяльності підприємства в цілому.

· Заходи для страхування окремих видів господарських операцій і інвестицій.

· Заходи для страхування конкретних угод.

У системі заходів для самострахування господарської діяльності підприємства найбільш ефективними є:

· оптимізація власних і позикових джерел майна підприємства;

· забезпечення постійної платоспроможності (ліквідності активів) шляхом оптимізації співвідношення основних і оборотних коштів, а також окремих видів оборотних активів;

· диверсифікація видів діяльності підприємства;

· диверсифікація товарного асортименту, але в межах обраних споживчих комплексів і з урахуванням взаємозамінності і взаємодоповнення;

· регіональна диверсифікація діяльності;

· створення на підприємстві резервного фонду для покриття можливих втрат.

У системі заходів для самострахування окремих видів господарських операцій найбільш ефективними є:

· підвищення наукового рівня обґрунтування окремих проектів;

· експертиза ефективності окремих проектів незалежними аудиторами;

· використання "портфельної стратегії" при здійсненні окремих інвестицій (формування портфеля цінних паперів, портфеля іноземної валюти);

· здійснення операцій хеджування, проведення опціонів при веденні біржових операцій і угод.

У системі заходів для страхування конкретних угод найбільш ефективними є:

· попереднє вивчення нових партнерів по угоді;

· вимога гарантій із боку банків, комерційних структур, страхових компаній або застави по найбільш ризикованих видах угод;

· обмеження переліку форс-мажорних обставин, що звільняють партнера від відповідальності за невиконання умов угоди;

· розробка ефективної системи штрафних санкцій за невиконання умов угоди, що дозволяють повністю відшкодувати розмір понесених підприємством втрат.

Зовнішнє страхування ризиків здійснюється в двох формах:

· обов'язковій;

· добровільній.

Страхові поліси можуть бути:

· спеціальними - описується кожний предмет майна, що страхується , його обсяг і вартість (опис найбільш дорогих предметів із комплекту устаткування або колекції творів мистецтва може служити таким прикладом).

· загальними - пропонують велику гнучкість у визначенні розміру страхового відшкодування, установлюючи лише вартість застрахованого майна в цілому.

· пакетними - страхує безліч можливих ризиків у єдиному комплексному контракті. Коли подібні однакові види ризику зібрані разом і застраховані «єдиним пакетом».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Наприклад	\|	Обов'язкове страхування ризику здійснюють страхові організації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.