• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

План лекції

Змістовий модуль 9. Програмування та прогнозування національної економіки.

Література

1. Національна економіка: Підручник./За ред..проф.,к.е.н. П.В.Круша.-К.: Каравела; Піча Ю.В., 2008.- 416 с. - Р.VІІ.-С.303-343.

2. Гринів Л.С.Національна економіка: Навч.посібник / Кічурчак М.В. -Львів: «Магнолія 2006», 2008.- 464 с. - Р.VІІ.-С.332-404.

3.Національна економіка: навч.посіб.для студ.вищ.навч.закл. [Білоцерковець В.В., Завгородня О.О., Лебедєва В.К. та ін..]; За ред.. В.М.Тарасевича –К.: Центр учбової літератури, 2009. – 280 с. -Гл.ІХ.-С.230-249.

4. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Вирховної Ради України 28 червня 1996 р.-К.,1996.

У даній темі буде розглянуто поняття: «прогноз», «гіпотеза», «план (програма)». Форми поєднання прогнозу і плану (програми). Функції та принципи соціально-економічного прогнозування.

Сутність понять: «прогнозування» та «метод прогнозування». Класифікація методів прогнозування. Характеристика макроекономічних моделей прогнозування економіки України. Державне прогнозування економічного і соціального розвитку України.

Мета лекції – пояснитити поняття «прогноз», «гіпотеза», «план» та їх функції в економічній системі.
Завдання лекції : ознайомити з формами прогнозу і плану; вивчити необхідність планування та прогнозування економіки; знати методи розробки прогнозів та соціально-економічних програм економіки України.

1.Сутність понять: «прогноз», «гіпотеза», «план (програма)».

2.Функції та принципи соціально-економічного прогнозування. Класифікація та характеристика прогнозів.

3.Характеристика макроекономічних моделей прогнозування економіки України.

1. Сутність понять: «прогноз», «гіпотеза», «план (програма)».

Прогноз^.– науково обґрунтоване судження, що дає випереджаючу інформацію про розвиток об’єкта у майбутньому.

Прогноз не слід ототожнювати з гіпотезою, прогноз порівняно з гіпотезою є більш визначеним, оскільки грунтyється не лише на якісних, а й на кількісних параметрах. Прогноз відрізняється від гіпотези меншим ступенем невизначеності та більшою достовірністю.

Прогнозування в економіці — науково обгрунтоване передбачення характеру і динаміки явищ і процесів, що протікають на загальнодержавному, регіональному, галузевому рівнях, а також на рівні підприємства.

Перебудова економіки, перехід від планово-адміністративної до ринкової системи господарювання означає підвищення ролі чинників ймовірного розвитку, розширення безлічі можливих траєкторій динаміки господарських структур. Все це зумовлює посилення значення короткострокових і довгострокових прогнозних оцінок, змін у всіх сферах національної економіки: інвестиційній, сфері товарної пропозиції і сфері попиту покупців, фінансовій і кредитно-грошовій сферах, зовнішньоекономічній діяльності, аналізі і передбаченні соціального розвитку.

Прогнозування тісно пов'язано із стратегічним і індикативним плануванням, програмним регулюванням господарського розвитку.

Прогнози, плани і програмні розробки взаємозв'язані і доповнюють один одного. Прогнози можуть і повинні не тільки передувати складанню планів і програм, але і відстежувати можливість їх подальшої реалізації на різних етапах.

Прогнози володіють великою самостійністю по відношенню і до планів, і до цільових соціально-економічних програм, прогнозні розробки ведуться там, де не знайшлося місця розвинутим формам планування і програмування господарської діяльності.

Економічне прогнозування — це обгрунтовування динаміки або оцінка параметрів національної економіки в найближчому або віддаленому майбутньому.

Найважливішими об'єктами макроекономічного прогнозу виступають: об'єм ВНП, рівень зайнятості, доходи і заощадження населення, показники безробіття, темпи інфляції, об'єми реальних інвестицій, державних доходів і витрат, бюджетне сальдо, стан платіжного балансу, розмір внутрішнього і зовнішнього державного боргу.

Прогнозування спирається на досягнення в області статистики, экономіко-математичного моделювання, розвиток якого став можливим завдяки сучасним засобам обробки інформації, які дозволяють розраховувати і зіставляти різні варіанти економічної динаміки при допущенні тих або інших умов, що задаються силами, зовнішніми по відношенню до досліджуваної господарської структури. Модель прогнозу не може відтворити всю складність і багатогранність об'єкту прогнозування.

Читайте також:

1. Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.
2. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
3. Валютне регулювання ЗЕД розглянуто окремо в наступній лекції «Валютне регулювання ЗЕД.
4. Вибір остаточного варіанта плану лекції. Робота над формою викладу.
5. ДОДАТОК до Лекції № 12
6. Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
7. Закріплення матеріалу лекції
8. Закріплення матеріалу лекції
9. Закріплення матеріалу лекції
10. ЗАПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ лекції № 3.
11. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
12. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Переглядів: 524