МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||
Та методичні вказівкиРОБОЧА ПРОГРАМА Першої технологічної практики Та методичні вказівки
Для студентів III курсу Професійна освіта. Моделювання, конструювання та дизайн швейних виробів» Харків 2009
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЇ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
РОБОЧА ПРОГРАМА Першої технологічної практики та методичні вказівки
для студентів III курсу спеціальностей 6.010104.38 «Професійна освіта. Моделювання, конструювання та дизайн швейних виробів»
Затверджено На засіданні кафедри Протокол № Від « » 2009 р.
Затверджено На раді факультету Протокол № Від « » 2009 р.
Харків 2009 УДК 687.1
Програма першої технологічної практики для студентів спеціальностей 6.010104.38 / Упорядник: Зимогляд Н.С. – Харків: УІПА, 12 с.
Анотація: Програма містить інформацію щодо змісту та послідовності проходження першої технологічної практики на підприємстві масового виробництва одягу для студентів спеціальностей 6.010104.38 «Професійна освіта. Моделювання, конструювання та дизайн швейних виробів».
Рецензент: Рябчиків М.Л., доктор технічних наук, професор
© Зимогляд Н.С., 2009 © УІПА ЗМІСТ Вступ……………………………………………………..……………….4 1 Мета та завдання практики..………………………………………….5 2 Зміст практики………………………………………………………….5 2.1 Індивідуальні завдання………………………………………………6 2.2 Екскурсії під час практики…………………………………………..7 2.3 Навчальні посібники…………………………………………………9 2.4 Методичні рекомендації……………………………………………..9 3 Форми и методи контролю…………………………………………….9 4 Вимоги до звіту………………………………………………………...10 5 Підведення підсумків практики………………………………………10 Література……………………………………………………………......11 Додаток…………………………………………………………………...12 ВСТУП Програма першої технологічної практики розроблена для студентів третього курсу спеціальностей 6.010104.38 «Професійна освіта. Моделювання, конструювання та дизайн швейних виробів». Тривалість практики відповідно до навчальних планів указаних спеціальностей становить 4 тижні (20 днів). Можливими базами практики являються: 1) Харківська фабрика театрального реквізиту - ВАТ "ФТР". Споконвічно була створена як фабрика, що виробляє театральний реквізит. У даний момент виготовляє ще й швейні й трикотажні вироби побутового й спортивного призначення, формений одяг для силових структур. 2) Харківська швейна фабрика "Еліта". Спеціалізується на випуску швейних виробів для жінок: костюмів, суконь, блуз, штанів, сарафанів, пальто. Фабрика має великий досвід роботи з давальницькою сировиною іноземних замовників, мережу магазинів власної продукції. 3) Будь-які інші Харківські або іногородні швейні підприємства, за умови надання студентом необхідної документації (договору з підприємством). На період проходження практики усім студентам призначаються два відповідальних керівника – від академії та від підприємства, на якому буде відбуватися практика.
Керівник практики від УІПА зобов'язаний: - розробити індивідуальні завдання для студентів; - відвідувати місця проходження практики студентами, забезпечуючи контроль за проходженням практики й дисципліною студентів; - разом з керівником практикою від підприємства брати участь у підведенні підсумків і обговоренні конкретних справ, матеріалів з метою співвіднесення практичної діяльності з теоретичною підготовкою; - здійснювати перевірку щоденників практики студентів і їхніх звітів; - приймати залік. Студенти зобов'язані: - перед початком практики отримати щоденники практики, методичні вказівки щодо організації й проходження практики; - при проходженні практики вчасно виконувати завдання, передбачені програмою практики, а також вказівки керівника практики; - підкорятися діючим на місцях правилам внутрішнього розпорядку, щодня вести щоденник практики; - негайно повідомляти керівника практики про зміни телефону, домашньої адреси, прізвища, а також причину відсутності на практиці, а у випадку хвороби надати медичну довідку; - по закінченні практики скласти звіт про її проходження й представити характеристику керівника практикою від підприємства; - у випадку якщо студент проходить практику на іногородньому підприємстві або іншому підприємстві міста Харкова - щотижня сповіщати керівника практики від ВУЗу про хід практики.
1 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ Метапрактики: закріпити теоретичні знання, отримані в процесі навчання; ознайомитися з основними етапами масового виробництва одягу на підприємстві й діючій нормативно-технічній документації на швейні вироби; оволодіти первинними навиками професійної діяльності у виробничих умовах цеху, практичної роботи в робочих колективах, у бригадах.
Завдання практики: ознайомитися з технологічними процесами масового виробництва одягу; вивчити технічні умови для технологічних операцій із практичним виконанням двох-трьох операцій не нижче 3-го розряду на якій-небудь виробничій ділянці по обробці або зборці деталей; оволодіти навичками дослідження технологічного процесу; вивчити документацію підготовчо-розкрійного виробництва (ПРВ) і швейного цеху; ознайомитися із завданнями й функціями контролера, майстра потоку й технолога цеху; вивчити структуру керування підприємством, цехом.
2 ЗМІСТ ПРАКТИКИ
Проходження першої технологічної практики передбачає формування вмінь у студентів у виробничих умовах на робочому місці швачки виконувати 2-3 технологічні операції на універсальному або спеціальному обладнанні не нижче 3-го розряду, аналізувати й оцінювати технічні умови й режими виконання операцій технологічного потоку. Тривалість робочого дня студентів при проходженні практики на підприємстві не повинна перевищувати 6 годин. З моменту зарахування студентів як практикантів на робочі місця на них розповсюджуються правила охорони праці, протипожежної безпеки й правила внутрішнього розпорядку, що діють на підприємстві, з якими вони повинні бути ознайомлені у встановленому на підприємстві порядку. У випадку якщо студенти під час практики залучаються адміністрацією для надання допомоги базі практики, то характер такої роботи повинен строго відповідати профілю навчання й по тривалості не заважати виконанню учбових завдань.(Додаток 1- 5) Приблизний розрахунок часу, необхідного для виконання окремих завдань, приведений у таблиці 1.
Таблиця 1 - Приблизний час виконання окремих завдань (при п'ятиденному робочому тижні)
2.1 ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
З метою придбання студентами під час практики вмінь і навичок самостійного розв'язання виробничих і організаційних питань передбачається виконання кожним студентом індивідуального завдання. Індивідуальне завдання видається керівником практики від академії. Зміст індивідуального завдання уточнюється й конкретизується під час інструктажу й проходження практики. Протягом практики тема індивідуального завдання може бути змінена за згодою керівника. Орієнтовна тематика індивідуальних завдань така: 1) Порівняти типову й прийняту на підприємстві технологічну послідовність обробки вузла. 2) Запропонувати раціональні й прогресивні методи обробки вузла, порівняно із діючими на підприємстві. 3) Розробити навчальну технологічну карту по обробці окремих деталей виробу. Матеріали, зібрані за індивідуальним завданням, можуть бути використані студентом для складання наукових статей, доповідей, рефератів.(Додаток 4) 2.2 ЕКСКУРСІЇ ПІД ЧАС ПРАКТИКИ
З метою надбання студентами найбільш повної уяви про базу практики, її структуру, взаємодію її окремих підрозділів, діючу систему управління під час практики передбачається проведення екскурсії по підприємству (не більше 6 годин на тиждень). Планування й проведення екскурсій здійснюється керівниками практики від академії й бази практики. Під час екскурсії доцільно розглянути наступні питання: - історія підприємства; - асортимент продукції, що випускається; - кількість моделей; - потужність технологічних потоків; - розташування й організація роботи основних і допоміжних цехів; - система керування підприємством; - режим роботи підприємства; - перспективи технічної модернізації підприємства.
У процесі ознайомлення з організацією роботи цехів необхідно звернути увагу на наступні питання: 1) Експериментальний цех: - задачі цеху і його основні функції; - порядок розробки нових моделей і підготовки їх до запуску у виробництво. Група моделювання й конструювання одягу: - порядок затвердження нових моделей; розробка технічної документації на нову модель; зміст технічного опису на модель; кількість моделей, що розроблюються, у рік. - робота лаборантів у процесі пророблення нових моделей; обладнання групи лаборантів. Лекальне відділення: - кількість комплектів лекал по новій моделі ( лекал-еталонів, робочих лекал (основних, похідних, допоміжних)), їхнє призначення; - обладнання для виготовлення й маркування лекал; - матеріали, що застосовуються для виготовлення трафаретів; ефективність застосування трафаретів; обладнання. Група нормування витрат матеріалів: - способи визначення площ лекал; - визначення норм витрати тканини на виріб різними способами; - виготовлення розкладок лекал і розрахунок норми часу на їхнє виконання; - заходи щодо економії матеріалів. Технологічна група: - організація роботи й призначення технологічної групи. Лабораторія випробування тканин: - досліджувані властивості матеріалів і методи випробувань; - обладнання лабораторії.
2) Підготовчо-розкрійне виробництво: Підготовчий цех: - основні задачі й функції цеху; - основні постачальники тканин і матеріалів; види упаковки тканин, що надходять на фабрику; умови зберігання; величини запасу тканин (у днях роботи); - сутність технічного приймання, розбраковування й сортування тканин; - обладнання, що застосовується; документація, яку оформляють на розбраковані тканини; визначення сортності, пороків тканин; - способи розрахунку кусків тканин з метою кращого їхнього використання; обладнання, що застосовується для розрахунку тканин; зберігання тканин у підготовчому цеху; способи транспортування тканин у розкрійний цех; механізація транспортних робіт. Розкрійний цех: - основні технологічні операції розкрійного виробництва; - способи настилання тканин; кількість і розміри настилочних столів; довжина й висота настилів з різних тканин, обладнання й пристосування для настилання тканин; продуктивність настилання; контроль якості настилу; - способи нанесення контурів лекал на верхнє полотно настилу; таврування настилу; способи розкрою, що застосовуються на підприємстві; розсікання й розкрій настилу пересувними й стаціонарними розкрійними машинами; - види браків при неправильному розкрої; контроль якості викроєних деталей; комплектування деталей верху, підкладки, приклада; - зберігання готового крою; документація розкрійного цеху по обліку виробітку й витрат матеріалів; внутріцехове транспортування тканин і крою; перспективи механізації й автоматизації процесів розкрійного виробництва на підприємстві.
3) Швейний цех: - асортименти виробів, що виготовляються у швейному цеху; випуск у зміну, кількість робітників, трудомісткість виготовлення виробу; середній розряд робітників, система підвищення кваліфікації робітників; організаційна структура цеху; обладнання, що застосовується; засоби малої механізації; організація робочих місць для виконання ручних, машинних, прасувальних робіт; методи контролю якості продукції в процесі виготовлення; - права й обов'язки майстра, технолога, контролера. 2.3 НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ
Для того, щоб виконати програму практики, студентам рекомендується вивчити наступну літературу: 1. Труханова А.Т. Технология женской и детской легкой одежды: Учеб. для проф. учеб. заведений. – 3-е изд., стер. М.: Высш. шк., Изд. центр «Академия», 2001. – 416 с. 2. Технологічні послідовності обробки швейних виробів, що діють на підприємстві.
2.4 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Організація першої технологічної практики спрямована на: - виконання державних вимог до високого рівня підготовки студентів відповідно до одержуваної спеціальності й кваліфікації, що присвоюється; - безперервне й послідовне оволодіння студентами професійною діяльністю відповідно до програми практики. Студент, що проходить виробничу практику повинен: на підготовчому етапі: - бути присутнім на зборах кафедри по першій технологічній практиці й ознайомчій бесіді зі своїм керівником; - одержати документацію по практиці (програму 1-ї технологічної практики, щоденник, індивідуальне завдання). - заповнити в щоденнику календарний план проходження практики, вписати індивідуальне завдання. у робочий період: - у повному обсязі і якісно виконувати поточні завдання, поставлені керівниками практики, індивідуальне завдання. - систематично (не рідше одного разу в тиждень) звітувати перед керівником про виконання роботи. на заключному етапі: - оформити щоденник практики відповідно до встановлених правил; - вчасно, у встановлений термін, здати щоденник, звіт практики та індивідуальне завдання.
3 ФОРМИ Й МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Контроль діяльності студента здійснюється керівниками практики від ВУЗу й підприємства. На базі практики можливий контроль часу початку й закінчення роботи (табельний облік часу). Основними документами для контролю є щоденник практики й звіт про практику, які повинні бути оформлені належним чином. Підсумки практики підводять у результаті захисту звіту про проходження практики. Для одержання заліку по практиці студент повинен представити керівникові практики звіт, щоденник з відгуком керівника приймаючого підприємства й індивідуальне завдання. Залік по практиці прирівнюється до заліків по теоретичному навчанню й ураховується при підведенні підсумків загальної успішності студентів.
4 ВИМОГИ ДО ЗВІТУ
Звіт оформляється на аркушах паперу формату А4 згідно ЄСКД. Бажано, щоб текст був набраний на комп'ютері, але припустимий й рукописний його варіант. Обсяг звіту, що рекомендується, - 25-30 сторінок, нумерація сторінок наскрізна. Аркуші звіту необхідно зшити, додавши титульний лист (зразок оформлення дивись додаток).
Звіт повинен складатися з наступних розділів: 1. Загальні відомості про підприємство. 2. Технологічний розділ. 2.1. Експериментальний цех. 2.2. Підготовчо-розкрійне виробництво. 2.3. Швейний цех. 3.Економіка й організація виробництва. 4. Стандартизація й управління якістю продукції. 5. Охорона праці й навколишнього середовища. Висновки й рекомендації Використана література
У звіті повинна бути коротко и конкретно описана робота, особисто виконана студентом. Не дозволяється дослівне переписування матеріалів бази практики (історії бази, технічних описів тощо), а також цитування літературних джерел. У випадку, коли студент проходить практику за угодою з підприємством, зміст практики може складатись індивідуально з урахуванням угоди на цільову підготовку. Звіт перевіряється і затверджується керівниками практик від бази і навчального закладу.(Додаток 6)
5 ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ
Підсумки підводяться в процесі складання студентом заліку комісією, яка призначена завідуючим предметною кафедрою. Диференційована оцінка з практики враховується нарівно з іншими оцінками, що характеризують успішність студента. В тих випадках, коли практика закінчується після проведення екзаменаційної сесії і зазначення стипендії, оцінка з цієї практики враховується разом з оцінками наступного семестру. Результати складання заліків з практики заносяться в екзаменаційну відомість, проставляються в заліковій книжці і в журнал обліку успішності. Студент, що не виконав програму практики і отримав незадовільний відгук на базі практики або незадовільну оцінку при складанні заліку, направляється на практику вдруге в період канікул або відраховується з навчального закладу. Керівник практики інформує адміністрацію навчального закладу щодо фактичних термінів початку, закінчення практики, складу груп студентів, які пройшли практику, їх дисципліни та інших питань організації і проведення практики.
ЛІТЕРАТУРА 1. Наскрізна програма професійно-практичної підготовки. Методичні вказівки для студентів спеціальності 6.010104.23, 6.010104.38, 7.010104.23, 7.010104.38, 6.051602. Професійна освіта. Технологія текстильної та легкої промисловості, Моделювання, конструювання та дизайн швейних виробів, Швейні вироби.: - Харків, 2009. – 39 с. 2. Методичні рекомендації по складанню програми практики студентів вищих навчальних закладів України, затверджені наказом Міністерства освіти України від 14 лютого 1996 року за № 31-5/97. 3. Наказ Міністерства освіти України №93 від 08.04.93 про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 квітня 19993 р. за №35 та затверджений наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 р. №93. 4. Программа первой технологической практики для студентов II курса специальности 03.01.23 / Составители: Матюхова А.Л., Кириченко О.М., Девятьярова Т.А. – Харьков: ХИПИ, 1991. – 13 с.
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||
|