• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – 2 год.

1. Основні принципи вимірювання ефективності інноваційної діяльності.

2. Основні показники економічної ефективності інноваційних проектів.

3. Економічна оцінка соціальних результатів інноваційної діяльності.

Після того як відібрано до розроблення ряд інноваційних продуктів, необхідно визначити ефективність їх використання. Необхідність цього зростає в умовах ринкової економіки. Але не менш важлива вона і для перехідної економіки, тобто для України.

Залежно від результатів та витрат, які враховуються, на інноваційну діяльність розрізняють такі види ефекту:економічний,науково-технічний, фінансовий,ресурсний,соціальний, екологічний.

Загальним принципом оцінювання ефективності інноваційної діяльності є порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на їх розроблення, виробництво та споживання. Ефект від застосування нововведень може характеризувати показник прибутку, який, з одного боку, може складатися з економії від зниження собівартості, а з другого боку — від підвищення ціни, унаслідок нової якості інноваційної продукції.

Метод оцінювання ефективності інновацій залежить від об’єкта вимірювання ефективності.

Об’єктом оцінювання ефективності можуть виступати різні типи інновацій:

— засоби і знаряддя праці (нові, реконструйовані, модернізовані);

— предмети праці (сировина, паливо, матеріали, енергія);

— предмети кінцевого споживання;

— технологічні процеси;

— методи організації виробництва, праці та управління;

— інноваційний проект.

Основними показниками економічної ефективності інноваційних проектів найчастіше є:

— норма прибутку;

— період окупності;

— чистий приведений дохід;

— індекс рентабельності (прибутковості);

— внутрішня норма дохідності.

Характерною рисою сучасності є оцінювання соціальних результатів інноваційної діяльності підприємства чи людини. Розрізняють два способи оцінювання соціальних результатів:

І — визначення збитків від забруднення навколишнього се-
редовища;

ІІ — порівняння витрат, пов’язаних з реалізацією варіанта інноваційного проекту, що забруднює навколишнє середовище (необхідно додати витрати, пов’язані з дотриманням норм стану навколишнього середовища), і такого, що не забруднює його.

Контрольні питання

1. Специфіка ефективності інновацій у венчурних організаціях?

2. Поняття «період окупності» в інноваційній діяльності?

3. Абсолютна й порівняльна ефективність інновацій?

4. Поняття «інтегрального» ефекту?

ТЕСТИ

1. Для одержання позитивних результатів під час проведення розрахунків ефективності інноваційного проекту є необхідним:

а) узгодження в розрахунках за часом грошових потоків;

б) урахування масштабу проекту;

в) вибір моменту для дисконтування;

г) установлення обсягу витрат і вигод проекту;

ґ) визначення складності проекту.

2. Які показники ефективності інноваційного проекту не враховують чинник часу:

а) норма прибутку;

б) період окупності;

в) індекс рентабельності;

г) внутрішня норма дохідності.

3. За умови заданого ризику, індекс прибутковості — це:

а) очікуваний рівень прибутковості;

б) той граничний рівень прибутковості, нижче якого інвестори не відхиляють проект;

в) рівень прибутковості, що дорівнює безризиковій ставці;

г) рівень прибутковості, що дорівнює чистому приведеному доходу проекту;

ґ) ніщо з переліченого.

4. За яким критерієм показники ефекту інноваційної діяльності поділяються на локальні та загальнодержавні:

а) за місцем одержання;

б) за метою визначення;

в) за ступенем збільшення;

г) за часом урахування результатів і витрат.

5. Інноваційний проект є економічно ефективним, якщо індекс рентабельності інновацій:

а) дорівнює 0;

б) більший 0, але менший 1;

в) дорівнює 1;

г) більший 1.

6. За яким критерієм показники ефекту інноваційної діяльнос­ті поділяються на одноразові та мультиплікаційні:

а) за місцем одержання;

б) за метою визначення;

в) за ступенем збільшення;

г) за часом урахування результатів і витрат.

7. Оцінка населення, що мешкає в зоні реалізації інноваційного проекту, потребує:

а) оцінити населення з погляду демографічних, соціальних особливостей, умов проживання;

б) оцінити населення з погляду зайнятості, відпочинку і визначити міру впливу проекту на ці параметри;

в) оцінити умови поліпшення рівня життя;

г) оцінити ступінь впливу проекту на умови проживання, зай­нятості і відпочинку населення;

ґ) спрогнозувати зміну соціокультурних параметрів населення.

8. Соціальні наслідки інноваційних проектів оцінюються:

а) бенефіціаторами проекту;

б) учасниками проекту;

в) населенням країни;

г) аналітиками, що готують проект;

ґ) усі попередні відповіді правильні.

9. Економічна придатність інноваційного проекту означає:

а) можливість підвищення якості життя населення;

б) розмір чистого економічного прибутку проекту;

в) міру сприяння проекту досягненню встановлених країною цілей економічного розвитку;

г) найпривабливіший із погляду економічних вигод проект;

ґ) вирішення екологічних проблем.

10. До побічних ефектів інноваційного проекту не належать:

а) збільшення обсягів попиту на ресурси, необхідні для реалізації проекту;

б) розвиток соціальної інфраструктури в регіоні реалізації проекту;

в) зміна в структурі сімей;

г) забруднення водяного і повітряного басейнів;

ґ) зростання рівня зайнятості.

Література

1. Статистика науки и инноваций / Под ред. Л. М. Гохберга. — М.: Центр исследований и статистики науки, 1996. — 516 с.

2. Экономики и статистика фирм / Под ред. С. Д. Ильенковой. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 314 с.

3. Едронова В. Н., Мизиковская Е. А. Учет и анализ финансовых активов. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 481 с.

4. Лялин В. А., Воробьев П. В. Финансовый менеджмент. — СПб., 1994. — 504 с.

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. IV. ВИСТАВКА ТА ОЦІНЮВАННЯ РОБІТ
3. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
4. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
5. V. Питання туристично-спортивної діяльності
6. X. Оцінювання виробів та відбір їх на виставку.
7. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
8. Автоматизація банківської діяльності в Україні
9. Автоматизація метрологічної діяльності
10. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
11. Ад’юнкт (аспірант) як суб’єкт наукової діяльності
12. Аксіоми безпеки життєдіяльності.

Переглядів: 2271