• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ діяльності – 2 год.

1. Інновації як об’єкт державної політики.

2. Інструменти державної підтримки інноваційної діяльності.

3. Правові аспекти охорони інтелектуальної власності.

4. Внутрішнє регулювання та стимулювання інноваційної діяльності.

Державна інноваційна політика — це сукупність науково-технічних, виробничих, управлінських, фінансово-збутових та інших заходів, пов’язаних з просуванням нової чи поліпшеної продукції на ринок збуту.

Важливими засобами державного регулювання інноваційної діяльності — інструментами державної підтримки інноваційної діяльності мають бути:

· національні науково-технічні програми;

· державне замовлення в науково-технічній сфері;

· державна науково-технічна експертиза;

· бюджетне фінансування інноваційних процесів;

· патентно-ліцензійна діяльність;

· стандартизація та сертифікація продукції в науково-техніч­ній сфері;

· формування науково-технічних кадрів;

· створення системи науково-технічної інформації.

Центральне місце в правовому регулюванні інноваційної діяль­ності посідають правові аспекти охорони інтелектуальної власності, під якими розуміється сукупність авторських і інших прав на результати цієї діяльності, що охороняються законодавчими актами держави. Матеріально-речовинну основу інтелектуальної власності становить інтелектуальний продукт як результат творчих зусиль його творців (окремої особистості або наукового колективу.

З огляду на різноманітність об’єктів інтелектуальної власності та вимог щодо їх охорони, правове регулювання поділяється на ряд самостійних функціональних сфер: авторське право, патентне право, комерційна таємниця.

Авторське право — це сукупність норм права, що регулюють правові відносини, пов’язані зі створенням і використанням певного інтелектуального продукту. об’єкт авторського права (твір) визначають як нематеріальний продукт духовної творчості людини, що має об’єктивну форму. Суб’єктом авторського права, як правило, є громадянин, творчою працею якого створений твір науки, літератури або мистецтва.

Особливо важливо забезпечити правову охорону секретів виробництва — «ноу-хау», що містять результати творчої інтелектуальної діяльності, у тому числі комерційні, технологічні і конструкторські секрети виробництва, усілякі рекомендації до використання, специфікації, формули і рецептури, характеристики технологічного процесу, знання і досвід у сфері маркетингу, розробки планів розвитку і реорганізації виробництва.

Засобами правової охорони об’єктів промислової власності є патенти, свідчення і відповідна державна реєстрація таких об’єктів. Патент — це документ, що засвідчує авторство і надає його власнику виключне право на винахід.

На закінчення даної теми необхідно розглянути питання, пов’язане з визначенням форм і методів стимулювання інноваційної діяльності.

Стимулювання інноваційної діяльності — це процес впливу на людей з метою досягнення загальних цілей підприємства. До загальних цілей підприємства можна віднести: конкурентне чи технологічне лідерство підприємства, утримання ринкових позицій, виробництво нової продукції і задоволення попиту споживачів та ін. Форми і методи стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві можна поділити на три групи:

1 група — прямі економічні стимули: оплата праці, премії за раціоналізацію, участь у прибутках, оплата за підготовку та перепідготовку кадрів;

2 група — непрямі економічні стимули: доплата за стаж, пільгові послуги;

3 група — негрошові стимули: сприяння ініціативі, творчому характерові праці.

Контрольні питання

1. Поняття про авторське право і промислову власність?

2. Специфіка захисту авторського права в Україні?

3. Поняття «власник» і «розробник» інноваційної продукції?

ТЕСТИ

1. Державна інноваційна політика — це:

а) сукупність науково-технічних, виробничих, фінансово-збу­тових та інших заходів, пов’язаних з виробництвом та просуванням на ринок нової продукції;

б) політика, яка пов’язана з вибором пріоритетів у науці та техніці;

в) регулювання інноваційної діяльності на рівні держави.

2. До стимулюючих чинників інноваційної діяльності відносять:

а) розвиток товарно-грошових відносин;

б) конкуренцію на ринку;

в) безробіття.

3.Державна інноваційна політика «технологічного поштовху» пов’язана з:

а) використанням ринкового механізму розподілення ресурсів і вибору напрямів розвитку науки та техніки;

б) участю держави у визначенні пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки;

в) соціальним регулюванням наслідків науково-технічного прогресу.

4. До інструментів державної підтримки інноваційної діяльності не належать:

а) науково-технічна експертиза;

б) державне замовлення;

в) патентно-ліцензійна діяльність;

г) лізинг.

5. Державна інноваційна політика ринкової орієнтації пов’я­зана з:

а) використанням ринкового механізму розподілення ресурсів і вибору напрямів розвитку науки та техніки;

б) участю держави у визначенні пріоритетних напрямків розвитку науки та техніки;

в) соціальним регулюванням наслідків науково-технічного прогресу.

6. Національним органом, що здійснює і координує роботу із сертифікації продукції в Україні, є:

а) Державний комітет України з питань стандартизації, метрології і сертифікації;

б) Державна комісія при Уряді України з питань стандартизації, метрології і сертифікації;

в) Державна палата з питань сертифікації і стандартизації України;

г) Антимонопольний комітет України;

ґ) правильні відповіді «а» і «б».

7. Сертифікат продукції — це документ, що:

а) необхідний лише для захисту права власності на продукцію;

б) дозволяє купувати продукцію;

в) свідчить про рівень якості продукції;

г) пред’являється покупцю під час продажу продукту;

ґ) передбачає реалізацію на біржі через визначений час за визначеною ціною.

8. До загальних умов, що включаються в основну частину договору з приводу інноваційного продукту, належать такі положення:

а) предмет договору і кількість продукту;

б) відповідальність сторін;

в) назва договору;

г) форс-мажорні обставини;

ґ) підписи сторін (партнерів).

9. Правове регулювання відносин, що виникають у процесі реалізації економічних інтересів партнерів, покладено на особливу галузь права, а саме:

а) договірне право;

б) цивільне право;

в) господарське право;

г) адміністративне право;

ґ) міжнародне право.

10. Які з нижченаведених нематеріальних ресурсів не є об’єк­тами промислової власності:

а) товарні знаки і знаки обслуговування;

б) раціоналізаторські пропозиції;

в) винаходи;

г) корисні моделі;

ґ) промислові зразки.

Література

1. Гунин В.Н. и др. Управление инновациями. Модуль 7. — М.: ИНФРА-М, 1999. — 401 с.

2. Инновационный менеджмент: Справ. пособие / Под ред. П. Н. Зав­лина и др. — М.: ЦИСИН, 1998. — 503 с.

3. Мир управления проектами: Пер. с англ. / Под ред. Х. Оешке, Х. Шели. — М.: Аланс, 1998. — 406 с.

4. Поршнев А. Г. Управление инновациями в условиях перехода к рынку. — М.: Мегаполис-Контакт, 1998. — 402 с.

5. Лапко О. Н. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання. — К.: ІЕП НАНУ, 1999. — 386 с.

6. Черваньов Д. М., Нейкова Л. І. Менеджмент інноваційно-інвести­ційного розвитку підприємств України. — К.: Знання, 1999. — 492 с.

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. IV. НС у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини
3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
6. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
7. Автоматизація банківської діяльності в Україні
8. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
9. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
10. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
11. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
12. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом

Переглядів: 1514